Ухвала суду № 55315811, 27.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14476/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Межевича М.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Оіл Компані» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 30.06.2015 року №000383, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Оіл Компані» звернулися в суд з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 30.06.2015 року №000383.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами вказаної перевірки складено акт від 22.05.2015 року №26/282/21/37932139.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: зберігання спирту у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту.

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржене податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 458 436,80 грн..

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваному рішенню суду першої інстанції Київський апеляційний адміністративний суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважаються акцизним складом. Акцизним складом також вважаються виробничі приміщення на території суб'єкта господарювання, де суб'єктом господарювання виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», спирт етиловий - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення став, зокрема, висновок спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міністерства доходів і зборів України від 03.03.2015 №142005802-0016, у якому вказано, що в зразках товарів КПМА виявлено спирт етиловий. Основним компонентом КМПА є етанол (спирт етиловий), концентрація якого у суміші складає більше 50%, метанол, етилацетат, вищі спирти. При цьому, експериментально визначити об'ємну частку спирту етилового не можливо у зв'язку з відсутністю відповідної нормативно-затвердженої методики для таких продуктів. Більше того, відповідачем наголошено, що продукти КМПА та біоетанол можливо розглядати у товарній позиції 2207 УКЗЕД, якщо вміст етилового спирту становить більше 80 % або у товарній позиції 2208 УКЗЕД, якщо вміст етилового спирту становить менше 80 %.

При цьому, як правильно встановлено судом першої інстанції, товарні позиції КМПА 2208 або 2207 УКЗЕД без відповідної конкретики входять до 22 групи, що має назву «Алкогольні та безалкогольні напої і оцет», та включаються в IV розділі «Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники». Тобто, визначальним фактором для віднесення до будь-якої позиції групи 22 є належність товару до готових харчових продуктів, алкогольних та безалкогольних напоїв або оцту.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач займається виробництвом та реалізацією палива моторного альтернативного А-92е Турбо та А-95е Турбо. Виробництво альтернативного палива вказаних марок проводиться згідно з «Технологічним Регламентом виробництва палива моторного альтернативного марок «Турбо», згідно з ТУ У 24.6-31514949-012:2010», розробленим ТОВ «Паливно-альтернативні технології» при погодженні УкрНДІНП «МАСМА» у серпні 2014 року. Водночас, КМПА ТУ У 24.6-30219014-009:2007 є одним із складових, які входять до альтернативних видів палива цих марок та безпосередньо використовується товариством у процесі виробництва.

Відповідно до висновку комплексного експертного дослідження нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів та товарознавчого дослідження від 21.04.2015 року №4047/4150, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз, зразки КМПА ТУ У 24.6-30219014-009:2007 відповідають наступним характеристикам: «Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою що і нафтопродукти: - інші», товарна підкатегорія УКТЗЕД 3811190000.

Згідно правил, встановлених Законом України «Про Митний тариф України», для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється, виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і якщо цими назвами не передбачено іншого. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3, яке містить таке: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Таким чином, для класифікації товарів необхідно виходити з аналізу характеристик та опису товарних позицій всієї УКТЗЕД та надати перевагу тій позиції, де товар описано конкретніше.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що є безпідставним здійснене посилання відповідача як на безумовну підставу для віднесення товару до товарної позиції групи 22 (товарні позиції 2207 або 2208) на вміст спирту у відсотковому значенні, оскільки основним критерієм для віднесення товару до товарної позиції групи 22 є можливість його вживання як готового харчового продукту, алкогольного та безалкогольного напою або оцту.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи фактичні обставини справи та недоведеність відповідачем правомірності винесення оскарженого рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 28.01.2016 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.