Постанова № 55315695, 20.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2016 року № 826/21813/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» до Державної податкової інспекції у м. Славутич Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» (надалі – ТОВ «ДЦ Україна», позивач) до Державної податкової інспекції у м. Славутич Головного управління ДФС у Київській області (надалі – ДПІ у м. Славутич ГУ ДФС у Київській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2015р. №0001221500.

Свої позовні вимоги ТОВ «ДЦ Україна» обґрунтовує тим, що строк, встановлений Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, дорівнює 30 календарних днів, і для авансових платежів з податку на прибуток за лютий 2015 року, враховуючи що у лютому 28 днів, граничний строк сплив 02.03.2015 року, тобто на 30-й календарний день податкового періоду.

Оскільки авансовий платіж з податку на прибуток за лютий 2015 року по Філії «ДЦ-Славутич» ТОВ «ДЦ Україна» сплачено до бюджету 02.03.2015р., з боку позивача відсутні будь-які порушення норм чинного податкового законодавства, а тому, позивач вважає безпідставним винесення щодо нього податкового повідомлення-рішення, яким на підставі ст. 126 гл.11 р. ІІ Податкового кодексу України за затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобов’язання в розмірі 5 364 грн., зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 536,40 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення у яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог законодавства, оскільки позивачем порушено строки сплати авансового внеску з податку на прибуток.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ДПІ у м. Славутич ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Філії «ДЦ - Славутич» ТОВ «ДЦ Україна».

За результатами перевірки складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток Філії №121110-34-15/37227304 від 03.04.2015р., згідно з висновками якого встановлено порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток.

Зокрема, відповідач зазначає, що граничний термін сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання з податку на прибуток сплив 28.02.2015р., в той час, як позивач сплатив авансовий внесок 02.03.2015р.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки ДПІ у м. Славутич ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення №0001221500 від 06.04.2015р. (форма «Ш»), яким на підставі ст. 126 гл.11 р. ІІ Податкового кодексу України за затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобов’язання в розмірі 5 364 грн., зобов’язано ТОВ «ДЦ Україна» сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 536,40 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся із відповідними скаргами від 10.04.2015р. та від 01.07.2015р. до ГУ ДФС у Київській області та до ДФС України.

Проте, рішеннями ГУ ДФС у Київській області та до ДФС України скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення – без змін.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 4. п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцяти місячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

В загальному порядку, відповідно до п 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податковим кодексом України.

Граничний строк, передбачений Податковим кодексом України для подання податкової декларації за податковий період, який дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків), встановлено пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Кодексу, а саме - 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Тобто, враховуючи вимоги пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України граничний строк сплати податкових зобов’язань для місячного податкового періоду складає 30 календарних днів (10 днів + 20днів).

Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Провівши системний аналіз вищезазначених норм права, суд приходить до висновку, що строк, встановлений Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, дорівнює 30 календарних днів, і для авансових платежів з податку на прибуток за лютий 2015 року, враховуючи що у лютому 28 днів, граничний строк сплив 02 березня 2015 року, тобто на 30-й календарний день податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, авансовий платіж з податку на прибуток за лютий 2015 року по Філії «ДЦ-Славутич» ТОВ «ДЦ Україна» сплачено позивачем до бюджету 02.03.2015р., що підтверджується платіжним дорученням №38016 від 02.03.2015р.

Враховуючи усе вищезазначене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач, як суб’єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов’язок і не довів правомірність своїх дій та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень..

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Окрім того, позивач подав клопотання про зобов'язання ДПІ у м. Славутич ГУ ДФС у Київській області в порядку ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України упродовж семи днів з дня набрання постановою у справі законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення, попередивши відповідача про застосування штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, у разі не виконання постанови у даній справі.

Відповідно до змісту ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2015р. №0001221500, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Славутич Головного управління ДФС у Київській області.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» (код за ЄДРПОУ 32424255) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко