Постанова № 55315459, 17.12.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року № 810/5088/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лапія С.М.,

при секретарі - Феленюк О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» до ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області від 06.05.2015 № 00000852202/2069.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є протиправними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Посадовими особами ДПІ в Обухівському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Пауербуд» (код ЄДРПОУ: 38149657) і ПП «Даммара» (код ЄДРПОУ: 38352731) за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За наслідками перевірки складено Акт від 20.04.2015 № 790/10-16-22-02/31201909, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.187.1 ст. 187, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.п. 201.6, 201.7, 201.8 ст. 201 ПК України, внаслідок чого, на думку контролюючого органу, платником податків занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 682 622,00 грн., у т.ч. по місяцях:

- серпень 2014 року - 265 859,00 грн.;

- вересень 2014 року - 113 657,00 грн.;

- жовтень 2014 року - 303 106,00 грн.

На підставі висновків Акта перевірки ДПІ в Обухівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.05.2015 №0000852202/2069, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 682 622,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 341 311,00 грн.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно Акту перевірки, письмових заперечень проти позову та пояснень представника відповідача, наданих в ході розгляду справи, висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що правочини ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» з ТОВ «Пауербуд» та ПП «Даммара» укладені без мети настання реальних наслідків, оскільки перевіркою не підтверджено фактичне отримання товарів (послуг) від постачальника, однак, в результаті таких взаємовідносин, на думку контролюючого органу, платником податків сформовано валові витрати за рахунок контрагентів, що призвело до заниження сум податкових зобов'язань, які підлягають сплаті в бюджет.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на аналізі податкової звітності, отриманої від ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві, відповідно до якої у ТОВ «Пауербуд» немає достатньої кількості працівників, а відповідно до податкової інформації, викладеної в листі ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві від 31.12.2014 №383/26-55-22-10/38149657 щодо господарських відносин ТОВ «Пауербуд» з платниками податків за серпень 2014 року, згідно якої стан платника 8 - «до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», свідоцтво платника ПДВ скасовано, податкова звітність за формою 1-ДФ до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів не подавалась, фактично у товариства відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності товариства.

Також на формування податкового кредиту ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» у період з 01.01.2014 по 31.12.2014 вплинули господарські операції з ТОВ «Даммара» внаслідок отримання позивачем комплексу будівельно -монтажних робіт за Договорами субпідряду: №01/09-С від 01.09.2014, №03/09-С від 03..09.2014, №02/09-С від 02.09.2014, №03/10-С від 03.10.2014, №02/10-С від 02.10.2014, №01/10-С від 01.10.2014, Договором підряду №10-1 від 01.10.2014 на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в до цих договорів за перевіряємий період.

Податковим органом в ході аналізу актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в, виписаних ТОВ «Даммара» на адресу ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН», зроблено висновок про те, що акти заповнені з порушеннями, а саме - не містять обов'язкових реквізитів:

- інформації щодо дати та місця складання;

- не зазначено в особі кого виступають Підрядник та Генпідрядник при підписанні Актів;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- не вказано, за який саме період складені зазначені Акти виконаних робіт.

На думку відповідача «Акти приймання виконаних будівельних робіт» форми КБ- 2в та «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» форма КБ-3 складені з порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та вимог Закону України «Про інформацію».

Дані висновки податкового органу суд вважає необґрунтованими у зв'язку з наступним.

ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» (Підрядник) укладено з ТОВ «Паувербуд» (Субпідрядник) Договір субпідряду від 01.08.2014 № 01/08-С (т. 1, а.с. 97 - 100).

Згідно умов даного Договору Підрядник доручає, а Субпідрядник виконує власними силами та засобами всі передбачені даним Договором Роботи (влаштування фундаментів пташника № 1) на Об'єкті (Птахофабрика на 3,25 млн. курей яєчних порід промислового стада в с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницьої області ПАТ «Агрофірма АВІС»).

Також ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» (Генпідрядник) укладено з ТОВ «Паувербуд» (Субпідрядник) Договір субпідряду від 04.08.2014 № 01/08-С (т. 1, а.с. 101 - 104).

Згідно умов даного Договору Генпідрядник доручає, а Субпідрядник виконує власними силами та засобами всі передбачені даним Договором Роботи (будівництво офісу та лабораторії по виробництву діагностичних тестів і складських приміщень з прибудованими топочними та галереєю) на Об'єкті (м. Вишгород, вул. Шолуденко).

За наслідком виконання умов даних договорів ТОВ «Пауербуд» і ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» складено Акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в, а саме:

- №ОУ-0829/03 за серпень 2014 року на суму 361 949 грн., у т.ч. ПДВ - 60 324,82 грн.,

- №ОУ-0829/04 за серпень 2014 року на суму 146 757,86 грн., у т.ч. ПДВ - 24 459,64 грн.,

- №ОУ-0829/05 за серпень 2014 року на суму 54 665,24 грн., у т.ч. ПДВ - 9 110,88 грн.,

- №ОУ-0829/06 за серпень 2014 року на суму 416 127,60 грн., у т.ч. ПДВ - 69354,60 грн.,

- №ОУ-0829/07 за серпень 2014 року на суму 364 852,80 грн., у т.ч. ПДВ - 60 808,80 грн.,

- №ОУ-0829/08 за серпень 2014 року на суму 138 123,60 грн., у т.ч. ПДВ - 23 020,60 грн.,

- №ОУ-0829/09 за серпень 2014 року на суму 112 680,44 грн., у т.ч. ПДВ - 18 780,07 грн.,

Також ТОВ «Пауербуд» виписано на адресу ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» податкові накладні, а саме:

- від 29.08.2014 № 283 на суму 361 948,92 грн., у т.ч. ПДВ - 60 324,82 грн.,

- від 29.08.2014 № 284 на суму 146 757,86 грн., у т.ч. ПДВ - 24 459,64 грн.,

- від 29.08.2014 № 285 на суму 54 665,24 грн., у т.ч. ПДВ - 9 110,88 грн.,

- від 29.08.2014 № 286 на суму 416 127,60 грн., у т.ч. ПДВ - 69354,60 грн.,

- від 29.08.2014 № 287 на суму 364 852,80 грн., у т.ч. ПДВ - 60 808,80 грн.,

- від 29.08.2014 № 288 на суму 138 123,60 грн., у т.ч. ПДВ - 23 020,60 грн.,

- від 29.08.2014 № 289 на суму 112 680,44 грн., у т.ч. ПДВ - 18 780,07 грн.,

Вказані податкові накладні зареєстровані належним чином, що не заперечувалось відповідачем.

Крім того, ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» (Підрядник) укладено з ТОВ «Даммара» (Субпідрядник) Договір субпідряду від 01.10.2014 № 01/10-С (т. 1, а.с. 105 - 108).

Згідно умов даного Договору Підрядник доручає, а Субпідрядник виконує власними силами та засобами всі передбачені даним Договором Роботи (влаштування основи під підлогу пташника № 1, влаштування фундаментів пташника № 1, влаштування галереї між цехом сортування та пташником № 1) на Об'єкті (Птахофабрика на 3,25 млн. курей яєчних порід промислового стада в с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницьої області ПАТ «Агрофірма АВІС»).

Також ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» (Замовник) укладено з ТОВ «Даммара» (Підрядник) Договір підряду від 01.10.2014 № 10-1 (т. 1, а.с. 109 - 112).

Згідно умов даного Договору Замовник доручає, а підрядник виконує власними силами та засобами всі передбачені даним Договором Роботи (благоустрій території по вул. Зрошувальна, 5 в Дарницькому районі м. Києва) на Об'єкті (вул. Зрошувальна, 5 в Дарницькому районі м. Києва).

Також ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» (Підрядник) укладено з ТОВ «Даммара» (Субпідрядник) Договір субпідряду від 03.10.2014 № 03/10-С (т. 1, а.с. 113 - 116).

Згідно умов даного Договору Підрядник доручає, а субпідрядник виконує власними силами та засобами всі передбачені даним Договором Роботи, а саме - мурування стін та перегородок на Об'єкті «Будівництво житлового будинку № 2, І-ша черга будівництва житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вул. Зарічною в Дарницькому районі м. Києва.

За наслідком виконання умов даних договорів ТОВ «Даммара» і ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» складено Акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в, а саме:

- №б/н за вересень 2014 року на суму 107 641,37 грн., у т.ч. ПДВ - 17 940,23 грн.,

- №б/н за вересень 2014 року на суму 102 524,95 грн., у т.ч. ПДВ - 17 087,49 грн.,

- №б/н за вересень 2014 року на суму 172 365,20 грн., у т.ч. ПДВ - 28 727,53 грн.,

- №б/н за вересень 2014 року на суму 21 980,58 грн., у т.ч. ПДВ - 3 663,43 грн.,

- №б/н за вересень 2014 року на суму 93 416,78 грн., у т.ч. ПДВ - 15 569,46 грн.,

- №б/н за вересень 2014 року на суму 184 012,98 грн., у т.ч. ПДВ - 30 668,83 грн.,

- №б/н за жовтень 2014 року на суму 149 660,78 грн., у т.ч. ПДВ - 24 943,46 грн.,

- №б/н за жовтень 2014 року на суму 322 064,40 грн., у т.ч. ПДВ - 53 677,40 грн.,

- №б/н за жовтень 2014 року на суму 100 993,67 грн., у т.ч. ПДВ - 16 832,26 грн.,

- №б/н за жовтень 2014 року на суму 82 797,18 грн., у т.ч. ПДВ - 13 799,53 грн.,

- №б/н за жовтень 2014 року на суму 79 979,89 грн., у т.ч. ПДВ - 13 329,98 грн.,

- №б/н за жовтень 2014 року на суму 10 532,53 грн., у т.ч. ПДВ - 1 755,42 грн.,

- №б/н за жовтень 2014 року на суму 86 582,68 грн., у т.ч. ПДВ - 14 430,45 грн.,

- №б/н за жовтень 2014 року на суму 986 024,17 грн., у т.ч. ПДВ - 164 337,36 грн.,

Також, ТОВ «Даммара» виписано на адресу ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» податкові накладні, а саме:

- від 30.09.2014 № 261 на 107 641,37 грн., у т.ч. ПДВ - 17 940,23 грн.,

- від 30.09.2014 № 260 на суму 102 524,95 грн., у т.ч. ПДВ - 17 087,49 грн.,

- від 30.09.2014 № 265 на суму 172 365,20 грн., у т.ч. ПДВ - 28 727,53 грн.,

- від 30.09.2014 № 262 на суму 21 980,58 грн., у т.ч. ПДВ - 3 663,43 грн.,

- від 30.09.2014 № 263 на суму 93 416,78 грн., у т.ч. ПДВ - 15 569,46 грн.,

- від 30.09.2014 № 264 на суму 184 012,98 грн., у т.ч. ПДВ - 30 668,83 грн.,

- від 31.10.2014 № 304 на суму 149 660,78 грн., у т.ч. ПДВ - 24 943,46 грн.,

- від 31.10.2014 № 305 на суму 322 064,40 грн., у т.ч. ПДВ - 53 677,40 грн.,

- від 31.10.2014 № 307 на суму 86 582,68 грн., у т.ч. ПДВ - 14 430,45 грн.,

- від 31.10.2014 № 308 на суму 90 512,42 грн., у т.ч. ПДВ - 15 085,40 грн.,

- від 31.10.2014 № 309 на суму 183 790.85 грн., у т.ч. ПДВ - 30 631,81 грн.,

- від 31.10.2014 № 306 на суму 986 024,17 грн., у т.ч. ПДВ - 164 337,36 грн.,

Вказані податкові накладні зареєстровані належним чином, що не заперечувалось відповідачем.

Суми податку на додану вартість сплачену в ціні придбаних послуг включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним іншої податкової звітності.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріпленою печаткою (за наявності) податкову накладну.

З викладеного слідує, що законодавством визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця, фіктивність операцій/відсутність поставки (нездійснення оподатковуваної операції) та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів, податкових накладних або видача їх юридичною особою, яка не є платником ПДВ.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Водночас, статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 2 цієї статті та пунктів 2.4., 2.5., 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операції надає документу юридичну силу, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою операцією.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, у т.ч. визначених у Акті перевірки, на підтвердження висновків про безтоварність вказаних господарських операцій, які покладено у основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Також при прийнятті рішення в даній адміністративній справі судом враховується, що предмет вказаних господарських операцій позивача відповідає видам його господарської діяльності, на що вказує аналіз операцій з придбання послуг підряду та субпідряду і їх використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Податкові накладні містять належну деталізацію товарів (послуг), видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями за ставкою, що відповідає вимогам закону стосовно порядку їх оформлення та підстав видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів. При цьому, первинні документи відповідають наведеним вище вимогам щодо форми і змісту.

Так, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження неможливості здійснення контрагентами позивача господарських операцій податковим органом суду не надано.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України).

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таким чином, закон виходить з презумпції легітимності укладених договорів, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлене інше.

Вищий адміністративний суд України у своєму роз'ясненні від 02.06.2011 №742/11/13-11 наголошує на тому, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Також зазначено, що якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Згідно мотивувальної частини постанови Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 у справі №К/9991/50772/12 головною підставою для висновку про нікчемність правочину являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами перевірок, які б факти в цьому акті не були відображені.

Отже, отримання податковим органом відомостей про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд зазначає, що в Актах перевірок відповідачем як суб'єктом владних повноважень не викладено належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій вказаними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагентів, про відсутність використання позивачем придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності.

Первинні документи, які були надані податковому органу, не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог КАС України не виявлено.

Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази цю обставини підтвердити не можуть в силу прямого припису закону, а отже й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Згідно ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

У ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, зокрема, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документу встановлені у ст. 9 Закону, де визначено, що: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинними документами є договори, платіжні документи, відповідні акти виконаних робіт та прибуткові накладні, податкові накладні, складені за результатами проведених операцій за вказаними договорами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Наслідки в податковому обліку створюють тільки реально здійснені господарські операції, тобто ті, які пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань або власного капіталу платника податку. Не може не визнаватися право на витрати в тому випадку, якщо відповідні товари реально були придбані платником податків або витрати на таке придбання реально були понесені.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що всі господарські операції позивача підтверджені первинними документами згідно вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, а тому є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Також суд враховує вимоги ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно якої відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як встановлено судом та не заперечувалось податковим органом, на момент вчинення та виконання господарських договорів контрагенти позивача були належним чином зареєстровані як юридичні особи, мали право укладати правочини та виписувати податкові накладні.

Крім того, «Акти приймання виконаних будівельних робіт» форми КБ-2в та «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» форма КБ-3, складені ТОВ «МАКСИМУС КОНСТРАКШН» та його контрагентами за наслідком виконання умов вказаних правочинів містять всю необхідну інформацію згідно встановлених у типових формах, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 №554, що підтверджується копіями вказаних документів, які містяться в матеріалах справи, а тому доводи податкового органу на те, що зазначені первинні документи складені з порушеннями є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач здійснив визначення сум податкового кредиту на підставі належним чином оформлених первинних документів, у т.ч. податкових накладних, відповідно до чинного законодавства України, а висновки Акту перевірки є необґрунтованими.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень будь-яких заперечень проти позову не надав та не довів правомірності оскаржуваних рішень.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню, а висновки податкового органу про відсутність реального здійснення операцій по взаємовідносинах позивача з його контрагентами, які покладено в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.

Відповідно до ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач з клопотанням про відшкодування судових витрат до суду не звертався, дане питання при прийнятті рішення у справі судом не розглядається.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69-72, 86, 97, 98, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області від 06.05.2015 №00000852202/2069.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 грудня 2015 р.