Постанова № 55315454, 19.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року 810/3133/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лапія С.М.,

при секретарі судового засідання - Феленюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ТОВ «СлаВа» до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СлаВа» з позовом до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.07.2015 № 0010121501 та № 0010131501.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

У період з 04.06.2015 по 15.06.2015 головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СлаВа», за результатами якої складено акт від 22.06.2015 № 1156/1501/31292488.

На підставі акту перевірки Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 09.07.2015 № 0010121501 та № 0010131501.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.200.1 ст 200, п.198.6 ст 198, 200.4 ст. 200, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та п.п.3. п.п.6, п.п. 7 п. 6 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 23.09.2014 № 966, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 р. за № 1267/26044, а саме: завищення сумизалишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за квітень 2015 року на суму 151 248, 00 грн.;

завищення суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (р.31) на суму 426 998, 00 грн.

Так, податковим повідомленням - рішенням від 09.07.2015 № 0010121501 відповідачем встановлено порушення п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п.200.4 ст. 200 п.58.1 ст.58 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 151 248 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 37 812 грн.

Підставами для висновків про порушення, на думку відповідача, стало подвійне відображення суми залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в податковій декларації з ПДВ (р.30) за лютий 2015 року та квітень 2015 року в сумі 151 248 грн.

Проте, вказаний висновок є необґрунтованим, оскільки зазначена сума відображена в Д 2 таблиці 1. Облік сум залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів до 01 лютого 2015 року, як сума частини залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів та фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України за січень 2015 року. Сума 151 248 грн. за січень 2015 р. відображена в податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 р. (розділ IV р.30), а сума 151 248 за лютий 2015 р. відображена в податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 р. (розділ IІІ р.23.2) з урахуванням формули, зазначеній у Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 9).

Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою:

?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ,

?Накл 151 248 = ?НаклОтр 253 089 + ?Митн 0 + ?ПопРах 0 - ?НаклВид 101 841 -

?Відшкод 0 - ?Перевищ 0

де ?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 лютого 2015 р., а також розрахунків коригування до них;

?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 1 лютого 2015 р. під час ввезення товарів на митну територію України;

?ПопРах - загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку, що визначається на підставі даних, які надійшли до ДФС від Казначейства, щодо сум коштів, перерахованих платником податку з власного поточного рахунка на електронний рахунок починаючи з 1 лютого 2015 р.;

?НаклВид - загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних за операціями, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 лютого 2015 р., а також розрахунків коригування до них;

?Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування, що визначається на підставі задекларованих до відшкодування на поточний рахунок платника податку сум від'ємного значення податку, розрахованих за операціями, здійсненими після 1 лютого 2015 р., згідно з податковими деклараціями з податку та уточнюючими розрахунками до них, поданими контролюючому органу, починаючи з податкової звітності за:

лютий 2015 р. - для платників податку, що застосовують місячний звітний період;

I квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період;

?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі, яка визначається як різниця між:

сумами податкових зобов'язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 1 лютого 2015 р., та їх подальшого коригування згідно зі статтею 192 Податкового кодексу України, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку (поданих контролюючому органу починаючи з податкової звітності за лютий 2015 р. для платників податку, що застосовують місячний звітний період, за I квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них;

сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 1 лютого 2015 р., та розрахунків коригування до них, зареєстрованих в Реєстрі.

Протягом перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, що наведена у цьому пункті.

(Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 82 від 04.02.2015)

Отже відшкодовано суму ПДВ 151 248 грн. за лютий 2015 р., а суму 151 248 грн. за січень не відшкодовано та відображено в податковій декларації з ПДВ за квітень 2015 р. в розділі «IV. Погашення залишків сум від'ємного значення звітних періодів до 01 лютого 2015 року». Це також підтверджується банківською випискою від 23.04.2015 р. та актом перевірки.

Також слід зазначити, що сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних періодів на кінець поточного звітного періоду не змінилась та дорівнює 1 201 891 грн., тобто завищення на суму 151 248 грн. залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (розділ IV р.30) по декларації за квітень 2015 року, не відбулося.

Щодо порядку заповнення додатку 2 до податкової декларації з ПДВ, суд зазначає наступне.

Форму додатку 2 (розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015 (Д2)) (далі - додаток 2) до податкової декларації з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13.

Суму від'ємного значення, яку платник виявив бажання спрямувати для збільшення реєстраційної суми (п.п. «а» п. 33 підрозд. 2 розд. ХХ ПК України), зазначають прописом у текстовому полі перед таблицею 1 додатка 2 та додатково вказується цифрами в окремому полі електронної форми податкової декларації (дублює суму, вказану словами). Ця сума не може бути більшою за значення графи 14 (рядок «Усього») додатка 2 до декларації поточного звітного періоду.

Суму від'ємного значення, яку платник податку виявив бажання повернути (відшкодувати) на рахунок у банку (п.п. «б» п. 33 підрозд. 2 розд. ХХ ПК України), вказується прописом у текстовому полі перед табл. 1 додатка 2 у розмірі, не більшому за суму, розраховану в таблиці 2 додатка 2 до декларації та зазначається в графі 13 таблиці 1 додатка 2 до декларації поточного звітного періоду. (151 248,00 грн.)

Загальне правило заповнення таблиці 1 додатка 2 до декларації:

всі підсумкові показники по кожній графі таблиці 1 додатка 2 до декларації вказуються в рядку «Усього», який завжди є першим рядком таблиці;

розшифровка показника рядка «Усього» кожної графи таблиці 1 додатка 2 до декларації здійснюється в хронологічному порядку, починаючи зверху із звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто, спочатку відображається найближча дата до дати подання декларації, під нею - більш рання дата;

не можуть бути одночасно заповнені в одному рядку графи 2 - 5 додатка 2 до декларації (так, наприклад, якщо в одному звітному періоді платником було одночасно задекларовано від'ємне значення двох різних категорій, такі суми вказуються в різних рядках та відповідних графах таблиці 1 додатка 2 з однаковою датою у графі 1).

Особливості заповнення таблиці 1 додатка 2 до податкової декларації з податку на додану вартість викладені в листі ДФС 06.03.2015 № 7796/7/99-99-19-03-02-17.

У таблиці 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року додатку 2, починаючи з лютого 2015 року (I кварталу 2015 року), зазначаються:

у рядку 1 - сума частини залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (графа 12 таблиці 1 (Д 2)); (151 248,00 грн.)

у рядку 1.1 - сума сплаченого від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка сформована за рахунок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, визначена з рядка 1; (-)

у рядку 2 - обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців за вирахуванням суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за поточний звітний (податковий) період та відображена у рядку 23 декларації за поточний звітний (податковий) період; (5 332 492,00 грн.)

у рядку 3 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума з рядка 1, яка менша або дорівнює значенню рядка 2, або сума рядка 1.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 30 декларації за поточний звітний (податковий) період). (151 248, 00 грн.)

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року, а саме січень 2015 року, задекларована у рядку 30 декларації (рядку 3 таблиці 2 додатку 2) (151 248,00 грн.), відображається в інформаційній системі органів Державної фіскальної служби України аналогічно показнику рядка 23.2.розділу ІІІ. Розрахунки за звітний період декларації з ПДВ за лютий 2015 року (151 248, 00 грн.).

Оскільки вказані рядки декларації з ПДВ відповідають за різні податкові періоди, саме тому значення рядка 23.2. (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду 151 248, 00 грн. (лютий 2015)), співпадає із значенням рядка 30 декларації (рядку 3 таблиці 2 додатку 2) (151 248,00 грн. січень 2015)

Платники податку, які прийняли рішення про повернення такої суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку, подають до контролюючого органу (Д4) (додаток 4).

Щодо відображення в декларації з ПДВ за лютий 2015 року суми залишків від'ємного значення, суд виходить з наступного.

Пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України визначено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації з ПДВ (далі - декларація), залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року:

або збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу (далі - реєстраційна сума), з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення (підпункт "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу);

або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла у 2014 році (підпункт "б" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).

Залишки від'ємного значення, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року, включають в себе:

від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу та відображеної в рядку 20.2 декларації за січень 2015 року; (392 682,00 грн. графа 2 Д2)

залишки від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року та відображені в рядку 24 декларації за січень 2015 року; (194 704,00 грн. графа 3 Д2)

непогашені станом на 01.02.2015 залишки від'ємного значення, задекларовані в рядку 23.2 декларацій за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів;

непогашені станом на 01.02.2015 залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку в рядку 23.1 декларацій за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.(343 822 грн. графа 5 Д2)

Вказані суми залишків, непогашені станом на 01.02.2015, обліковуються у додатку 2 (Д2) до декларації до їх повного погашення.

Слід зазначити, що порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків (стаття 200 Кодексу), який діяв до 2015 року, визначено, що залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, до декларації за лютий 2015 року (рядок 20.1) можуть бути включені суми непогашених станом на 01.02.2015 залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів, задекларовані у рядках 20.2 та 24 декларації за січень 2015 року, у розмірі, що не перевищує позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного періоду лютий 2015 року (рядок 18). Вказана сума не обліковується у додатку 2 (Д2) до декларації та не може бути врахована у збільшення реєстраційної суми та заявлена до бюджетного відшкодування.

Решта непогашених станом на 01.02.2015 залишків від'ємного значення в розділі ІІІ декларації за лютий 2015 року не відображаються, а тому рядки 20.2 та 20.3 у декларації за лютий 2015 року не заповнюються. Показники таких рядків уперше можуть бути сформовані в декларації за звітний період березень 2015 року та враховуються під час визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету чи підлягає бюджетному відшкодуванню, або переноситься до декларації наступних звітних періодів.

Подання податкової декларації з ПДВ за звітні (податкові) періоди лютий 2015 року та наступні звітні періоди здійснюватиметься за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №957 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 102/26547.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 пояснила, що вона здійснювала перевірку позивача, за результатами якої було встановлено подвійне відображення сум бюджетного відшкодування. До такого висновку вона дійшла, досліджуючи декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, в якій зазначено дві однакові суми бюджетного відшкодування, а саме 151248, 00 грн.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно, відповідно до норм чинного законодавства сформовано дані податкової звітності в частині заявлення до бюджетного відшкодування суми за січень 2015 у розмірі 151 248, 00 грн. та за лютий 2015 у розмірі 151 248,00 грн., а отже, подвоєння суми відсутнє і висновок податкового органу є неправомірним.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 09.07.2015 № 0010131501 суд зазначає наступне.

Як слідує з акту перевірки, позивачем порушено п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п.200.4 ст. 200 п.58.1 ст. 58 ПК України, у зв'язку з чим зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 426 998, 00 грн.

Однак, такий висновок відповідача є помилковим, оскільки спростовується п. 3.16 акту перевірки та уточнюючими розрахунками за період: травень 2013, червень 2013, липень 2013, вересень 2013, листопад 2013, грудень 2013, січень 2014, лютий 2014, червень 2014, липень 2014, серпень 2014, вересень 2014 рр., а також податковими деклараціями з ПДВ за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року, включно.

Висновок про порушення п. 198.6. ст. 198 ПК України полягає, на думку відповідача, в тому, що ним за жовтень 2014 року встановлено завищення податкового кредиту на суму 5000, 00 грн. сформованого з ПП «АТТ-Магнит», а саме - податкові зобов'язання не задекларовані контрагентом. Проте, такий висновок, на думку суду є помилковим та спростовуються податковою накладною встановленої форми від 16.10.2014 № 86, що видана платником податку та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту згідно з п. 201.10 ст. 201 та п.198.1 ст. 198 ПК України.

Посилання відповідача на завищення податкового кредиту по ТОВ «Кристал Телеком» (податковий номер 36139888) на суму 66,67 грн., у зв'язку з включенням ТОВ «Кристал Телеком» до податкового зобов'язання суму у розмірі 66,67 грн. зроблений відповідачем помилково, оскільки як і попередній висновок спростовуються податковою накладною встановленої форми від 30.04.2014№ 79, що видана платником податку та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно з п. 201.10 ст. 201 та п.198.1 ст. 198 ПК України.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріпленою печаткою (за наявності) податкову накладну.

З викладеного слідує, що законодавством визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця, фіктивність операцій/відсутність поставки (нездійснення оподатковуваної операції) та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів, податкових накладних або видача їх юридичною особою, яка не є платником ПДВ.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Водночас статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 2 цієї статті та пунктів 2.4., 2.5., 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операції надає документу юридичну силу, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою операцією.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, у т.ч. визначених у акті перевірки, на підтвердження висновків про безтоварність вказаних господарських операцій, які покладено в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Податкові накладні містять належну деталізацію товарів (послуг), видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями за ставкою, що відповідає вимогам закону стосовно порядку їх оформлення та підстав видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів. При цьому, первинні документи відповідають наведеним вище вимогам щодо форми і змісту.

Так, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження неможливості здійснення контрагентами позивача господарських операцій податковим органом суду не надано.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України).

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таким чином, закон виходить з презумпції легітимності укладених договорів, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлене інше.

Вищий адміністративний суд України у своєму роз'ясненні від 02.06.2011 №742/11/13-11 наголошує на тому, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Також зазначено, що якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Суд зазначає, що в акті перевірки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не наведено доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій вказаними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагентів, про відсутність використання позивачем придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності.

Первинні документи, які були надані податковому органу, не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог КАС України не виявлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач здійснив визначення сум податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних відповідно до чинного законодавства України, а висновки акту перевірки є необґрунтованими.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень будь-яких заперечень проти позову не надав та не довів правомірності оскаржуваних рішень.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню, а висновки податкового органу, які покладено в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.

Відповідно до ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач з клопотанням про відшкодування судових витрат до суду не звертався, дане питання при прийнятті рішення у справі судом не розглядається.

Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 09.07.2015 № 0010121501 та № 0010131501.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 04 грудня 2015 р.