Постанова № 55315207, 22.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. cправа № 804/931/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Разумовій І.О.

за участю представників сторін:

позивача Сидорова Ю.В.

відповідача Жерьобкіна О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005322203 від 25.12.2014 р., -

в с т а н о в и в :

15 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномаш» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0005322203 від 25.12.2014 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень 2014 року на загальну суму 354 398 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що висновки податкового органу про завищення податкового кредиту по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Голден Марк», ТОВ «Дітон трейд ЛТД», ПП «ТД Агробуд», ТОВ «Укрлектростандарт» на суму 354 398 грн. за липень, серпень 2014 року, що призвело до заниження податку на додану вартість на вказану суму, викладені в акті перевірки № 3366/04-61-22-3/32640621від 02.12.2014 р., суперечать положенням податкового законодавства. Зокрема, вказані висновки податкового органу обґрунтовано виключно посиланням на дані зустрічних звірок контрагентів позивача, без надання належної оцінки первинним документами бухгалтерського та податкового обліку, що були складені у відповідності до вимог Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», та надані до перевірки податковому органу. Також, на думку позивача, вказані висновки суперечать положенням ст.ст. 204, 215 ЦК України, якими закріплено принцип презумпції правомірності правочинів, оскільки нікчемність правочинів позивача з його контрагентами відповідачем з посиланням на встановлені юридичні факти, які б прямо вказували на їх недійсність, не доведена. Крім того, висновки відповідача суперечать принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів. Посилаючись на викладене, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0005322203 від 25.12.2014 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень 2014 року у загальній сумі 354 398 грн. (т. 1 а.с. 2-9).

В судовому засіданні 22.09.2015 р. представник позивача за довіреністю Сидоров Ю.В. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та у поясненнях, наданих під час судового розгляду справи.

Представник відповідача за довіреністю Жерьобкін О.М. просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техномаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку не додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2014 р. по 31.08 2014 р. та подальшої реалізації придбаних товарів, на підставі чого складено акт перевірки № 3366/04-61-22-3/32640621 від 02.12.2014 р. За результатами перевірки, встановлено порушення ст. 185, ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту по операціях з придбання товарів від ТОВ «Голден Марк», ТОВ «Дітон трейд ЛТД», ПП «ТД Агробуд», ТОВ «Укрлектростандарт» за липень, серпень 2014 року на 354 398 грн., у тому числі за липень - на 57 709 грн., за серпень - на 296 689 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на вказані суми. Зазначені висновки податковим органом зроблено на підставі даних зустрічних звірок по вищевказаним контрагентам, якими не підтверджено здійснення господарських операцій за вказаний період, а також встановлено відсутність контрагентів за місцезнаходженням. У зв'язку з чим, податковим органом зроблено висновок про отримання позивачем від контрагентів ТОВ «Голден Марк», ТОВ «Дітон трейд ЛТД», ПП «ТД Агробуд», ТОВ «Укрлектростандарт» за липень, серпень 2014 року лише паперових носіїв за формою первинних документів, в яких наведені відомості стосовно здійснених господарських операцій не відповідають фактичним обставинам та не можуть бути підставою для відображення їх у податковому обліку. Посилаючись на викладене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Аналогічні за змістом письмові заперечення відповідача залучені до матеріалів справи (т.2 а.с. 6-8).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

ТОВ «Техномаш» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків, в тому числі, податку на додану вартість (т.1 а.с. 32).

До основних видів діяльності даного підприємства належить виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, н.в.і.у. (т.1 а.с. 32).

20.11.2014 р. відповідачем на адресу позивача направлено запит про надання інформації та документів, які підтверджують правильність обчислення та сплати податку на додану вартість по операціям з придбання та продажу товарів від ТОВ «Голден Марк», ТОВ «Дітон трейд ЛТД», ПП «ТД Агробуд», ТОВ «Укрлектростандарт» за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року (т.2 а.с. 22).

Вказаний запит отримано директором ТОВ «Техномаш» ОСОБА_3 під розписку 24.11.2014 р., разом із направленнями на перевірку, тобто, безпосередньо під час проведення перевірки.

При цьому, в день направлення вказаного запиту - а саме, 20.11.2014 року, в.о. начальника ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська винесено наказ № 1058 «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Техномаш» за наслідками перевірок платників податків ТОВ «Голден Марк», ТОВ «Дітон трейд ЛТД», ПП «ТД Агробуд», ТОВ «Укрлектростандарт» та у зв'язку з ненаданням підприємством пояснень та документальних підтверджень на обов'язковий запит податкового органу» (т. 2 а.с. 19).

На підставі зазначеного наказу, посадовими особами ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техномаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку не додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2014 р. по 31.08 2014 р. та подальшої реалізації придбаних товарів, за результатами якої складено акт перевірки від 02.12.2014 р. № 3366/04-61-22-3/32640621 (т. 1 а.с. 32-52).

Згідно висновків вказаного акту, ТОВ «Техномаш» допущено порушення ст. 185, ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по операціях з придбання товарів від ТОВ «Голден Марк», ТОВ «Дітон трейд ЛТД», ПП «ТД Агробуд», ТОВ «Укрлектростандарт» за липень, серпень 2014 року на суму 354 398 грн., у тому числі за липень - на 57 709 грн., за серпень - на 296 689 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на вказані суми; ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ПК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Техномонтаж» при придбанні та наступному продажу товарів (послуг), проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками, пов'язаних з наданням фінансової вигоди третім особам; п. 185.1, ст. 185, п. 186.2 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України.

На вказаний акт перевірки позивачем подані заперечення від 16.12.2014 р. (т. 1 а.с. 53).

Листом від 22.12.2014 р. податковим органом повідомлено позивача про відмову у задоволенні заперечень (т. 1 а.с. 57-59).

Враховуючи висновки акту перевірки, ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0005322203 від 25.12.2014 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень 2014 року у загальній сумі 354 398 грн., у тому числі за липень - на 57 709 грн., за серпень - на 296 689 грн. (т.1 а.с. 60).

Не погодившись з вищевказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Техномаш» та ТОВ «Голден-Марк» було укладено договір поставки № 29 від 26.06.2014 р., згідно якого постачальник (ТОВ «Голден-Марк») зобов'язується поставити на адресу покупця (ТОВ «Техномаш») товар згідно специфікацій на поставку товару, а саме: труба 1020х14, лист 45 мм, редуктор, маслянка, пружини на загальну суму 336 861, 67 грн. (т. 1 а.с. 169-174).

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Голден-Марк» за вказаним договором, позивачем до перевірки надано наступні первинні документи бухгалтерського обліку: податкові накладні № 93 від 28.07.14, № 94 від 22.07.14, № 92 від 04.07.14, № 91 від 03.07.14; видаткові накладні № РН-0728-01 від 28.07.14, № РН-0722-02 від 22.07.14, № РН-0704-05 від 04.07.14, № РН-0703-05 від 03.07.14; товарно-транспортні накладні № 0728-01 від 28.07.14, № 0722-02 від 22.07.14, № 0704-05 від 04.07.14, № 0703-05 від 03.07.14, платіжне доручення № 475 від 31.07.2014 р. (т. 2 а.с. 175-184).

Суму податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від постачальника ТОВ «Голден-Марк» у розмірі 56 143, 51 грн., включено позивачем до складу податкового кредиту в декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року.

Крім того, між ТОВ «Техномаш» та ТОВ «Дітон трейд ЛТД» укладено договір купівлі-продажу № 721/01 від 21.07.2014 р., згідно якого продавець (ТОВ «Дітон трейд ЛТД») зобов'язується поставити на адресу покупця (ТОВ «Техномаш») товар, а саме трубу ф 325х12 мм на суму 14 940 грн. (т.1 а.с. 132-133).

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Дітон трейд ЛТД» за вказаним договором, позивачем до перевірки надано наступні документи: податкову накладну № 723004 від 23.07.14 р., видаткову накладну № 2307/02 від 23.07.2014 р., подорожній лист вантажного автомобіля № 967296 від 23.07.2014 р., платіжне доручення № 458 від 24.07.2014 р. (т. 1 а.с. 134-136).

Суму податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від продавця ТОВ «Дітон трейд ЛТД» у розмірі 2 490 грн., включено позивачем до складу податкового кредиту в декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року.

Крім того, між ТОВ «Техномаш» та ПП «ТД Агробуд» укладено договір поставки № 71 від 01.07.2014 р., згідно якого постачальник (ПП «ТД Агробуд») зобов'язується поставити на адресу покупця (ТОВ «Техномаш») товар згідно специфікації № 1 та № 2 від 01.07.2014 р., а саме: дерев'яні модельні комплекти, моделі та ливарні вироби на загальну суму 766 587, 60 грн. (т.1 а.с. 66-71).

На підтвердження здійснення зазначених господарських операцій з ПП «ТД Агробуд» за вказаним договором, позивачем до перевірки надано наступні документи: податкові накладні № 188 від 29.07.14, № 170 від 25.07.14, № 106 від 17.07.14, № 65 від 10.07.14, № 58 від 09.07.14, № 48 від 08.07.14, № 40 від 07.07.14, № 74 від 11.07.14, № 81 від 14.07.14, № 84 від 15.07.14, № 99 від 16.07.14, № 116 від 18.07.14, № 124 від 21.07.14, № 195 від 30.07.14, № 203 від 31.07.2014; видаткові накладні № 40 від 07.07.14, № 48 від 08.07.14, № 58 від 09.07.14, № 65 від 10.07.14, № 74 від 11.07.14, № 81 від 14.07.14, № 84 від 15.07.14, № 99 від 16.07.14, № 106 від 17.07.14, № 116 від 18.07.14, № 124 від 21.07.14, № 170 від 25.07.14, № 188 від 29.07.14, № 195 від 30.07.14, № 203 від 31.07.14, товарно-транспортні накладні № 40 від 07.07.14, № 48 від 08.07.14, № 58 від 09.07.14, № 65 від 10.07.14, № 74 від 11.07.14, № 81 від 14.07.14, № 84 від 15.07.14, № 99 від 16.07.14, № 106 від 17.07.14, № 116 від 18.07.14, № 124 від 21.07.14, № 170 від 25.07.14, № 188 від 29.07.14, № 195 від 30.07.14, № 203 від 31.07.14, платіжні доручення № 484 від 04.08.14, № 495 від 06.08.14, № 501 від 11.08.14, № 531 від 29.08.14, № 142 від 01.09.14 (т. 1 а.с. 72-130).

Суму податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від продавця ПП «ТД Агробуд» у розмірі 127 764, 6 грн., включено позивачем до складу податкового кредиту в декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

Крім того, між ТОВ «Техномаш» та ТОВ «Укрелектростандарт» було укладено договір підряду № 28Б від 26.06.2014 р., згідно якого виконавець (ТОВ «Укрелектростандарт») зобов'язується виконати будівельні роботи з устрою покриття виробничого приміщення (т.1 а.с. 137-139) на суму 1 854 650 грн.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Укрелектростандарт» за вказаним договором, позивачем до перевірки надано наступні документи: податкові накладні № 175 від 30.07.14, № 159 від 28.07.14, № 170 від 29.07.14, акти виконаних робіт форми КБ-2в № 1, № 2, № 3 за липень 2014 року, довідки форми КБ-3 про вартість виконаних робіт за липень 2014 року, платіжні доручення № 445 від 16.07.14, № 455 від 21.07.14, № 461 від 24.07.14, № 146 від 08.09.14, № 546 від 08.09.14, № 556 від 15.09.14 (т.1 а.с. 140-167).

Згідно наказу № 157 від 03.07.2014 р., бригаді будівельників ТОВ «Укрелектростандарт», які виконують роботи за логовором підряду № 28Б від 26.06.2014 р., забезпечено доступ на підприємство (т. 1 а.с. 168).

Суму податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від виконавця ТОВ «Укрелектростандарт» у розмірі 178 920 грн., включено позивачем до складу податкового кредиту в декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

Проте, наданим позивачем первинним документам податковим органом під час проведення перевірки не було надано жодної оцінки. Так, акт перевірки № 3366/04-61-22-3/32640621 від 02.12.2014 р. не містить ні оцінки наданих позивачем документів на відповідність їх вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ні аналізу господарських взаємовідносин між вказаним контрагентами по ланцюгу постачання, ні подальшого використання придбаних у ТОВ «Голден Марк», ТОВ «Дітон трейд ЛТД», ПП «ТД Агробуд», ТОВ «Укрлектростандарт» товарів (робіт та послуг) у власній господарській діяльності, включаючи їх продаж.

Висновки податкового органу про непідтвердження вчинення позивачем господарських відносин з контрагентами-постачальниками зроблено виключно на підставі відомостей баз даних податкового органу, а також зустрічних звірок вищевказаних контрагентів позивача, а саме:

- акту ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 599/22-03/35262331 від 27.08.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрелектростандарт» за період з 01.07.2014 р. по 31.08.2014 року (т.2 а.с. 32-40) ;

- податкової інформації ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 2716/7/26-52-22-04 від 29.09.2014 р. щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Дітон трейд ЛТД» за період з 01.07.2014 р. по 31.08.2014 року (т.2 а.с. 41-45);

- податкової інформації ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.09.2014 р. № 4730/7/26-57-22-01-20 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Голден Марк» з платниками податків за період з 01.07.2014 р. по 31.08.2014 року (т.1 а.с. 34 звор. бік);

- податкової інформації ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо відсутності будь-якої інформації про наявні у ПП «ТД Агробуд» складські приміщення, транспортні засоби, устаткування та трудові ресурси для ведення господарської діяльності (т. 1 а.с 41).

З цього приводу, суд зазначає, що податкове законодавство не ставить право платника податку на включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту або валових витрат в залежність від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.

Платник податків (покупець товару, робіт, послуг) не має обов'язку та права здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит або віднесення витрат до складу валових за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності за можливе допущення порушення законодавства іншими юридичними особами.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (Булвес проти Болгарії) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є «власністю» у розумінні ст. 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання особою своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час, коли це залежало від волі одержувача поставки-застосування відповідних положень Закону стало не передбаченим і свавільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п. 43, п.69 зазначеного рішення Європейського Суду).

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Абзацом «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем до перевірки документи, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом, відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», жодних заперечень з цього приводу в акті перевірки податковим органом не наведено.

Податкові накладні, виписані ТОВ «Голден Марк», ТОВ «Дітон трейд ЛТД», ПП «ТД Агробуд», ТОВ «Укрлектростандарт» за липень, серпень 2014 року на адресу ТОВ «Техномаш», надавалися позивачем при проведенні перевірки, відображені в акті перевірки та містять усі передбачені законом реквізити, тобто, відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, що є підставою для віднесення ТОВ «Техномаш» сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів, отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників, до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Придбаний товар використано у власній господарській діяльності позивача, та списано по бухгалтерському обліку.

Жодних інших обставин для невизнання права ТОВ «Техномаш» на податковий кредит спірного періоду, крім посилання на юридичну дефектність первинних документів, відповідачем у акті перевірки не наведено, аналізу господарської діяльності між позивачем та його контрагентами у цьому періоді не здійснено, оцінки наданим позивачем первинним документам - не надано. Натомість, висновки оскаржуваного акту ґрунтуються виключно на базах даних податкового органу та актах про неможливість проведення зустрічних звірок по контрагентам.

При прийнятті рішення суд також враховує, що, за змістом пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Положення ст.78 Податкового кодексу України регламентують підстави та порядок проведення органами державної податкової служби України документальних виїзних позапланових перевірок.

Так, документальна виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.78 цього Кодексу, в т.ч. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Судом встановлено, що запит податкового органу про надання інформації та документів, які підтверджують правильність обчислення та сплату позивачем податку на додану вартість за вих. № 25326/10/04-61-22-3 від 20.11.2014 р., та направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Техномаш» від 21.11.2014 р., отримано позивачем 24.11.2014 року, тобто, вже після початку її проведення (т. 2 а.с. 21-22).

При цьому, наказ № 1058 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку не додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2014 р. по 31.08 2014 р., винесений відповідачем 20 листопада 2014 року (тобто, ще до вручення позивачу запиту про надання документів), проте, містить посилання як на підставу його винесення на п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України - ненадання ТОВ «Техномаш» пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (т. 2 а.с. 19).

За викладених обставин, документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техномаш» проведено податковим органом без наявності підстав, передбачених ст.ст. 73, 78 Податкового кодексу України.

Вищевикладені обставини у їх сукупності свідчать про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0005322203 від 25.12.2014 року, винесене ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є протиправним, та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0005322203 від 25.12.2014 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 29 вересня 2015 року.

Суддя В.В. Чорна