Ухвала суду № 55315062, 16.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року м. Київ К/9991/56331/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Латишева Л.П.,

за участю:

представника позивача - Кобилинського П.І.,

представника відповідача - Шклярук Л.А.,

представника Генеральної прокуратури України - Гудименко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2011 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року

у справі № 0670/493/11

за позовом Державного підприємства «Ємільчинське лісове господарство»

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції (правонаступником якої є Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області)

за участю Прокуратури Житомирської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державного підприємства «Ємільчинське лісове господарство» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ємільчинському районі Житомирської області, правонаступником якої є Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція (далі - відповідач), про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 січня 2011 року: № 000001/23010 - в частині донарахування зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 956297,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 230534,00 грн.; № 000002/23010 - в частині донарахування зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 553174,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 133169,50 грн. (в редакції уточнення позовних вимог).

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2011 року позов був задоволений. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ємільчинському районі Житомирської області від 12 січня 2011 року №000001/23010 в частині донарахування зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 956297,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 230534,00 грн. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ємільчинському районі Житомирської області від 12 січня 2011 року № 000002/23010 в частині донарахування зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 553174,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 133169,50 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Ємільчинське лісове господарство» 6,80 грн. судового збору.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі Новоград-Волинська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ДП «Ємільчинське лісове господарство», посилаючись на те, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2011 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - Новоград-Волинської ОДПІ його правонаступником - Новоград-Волинською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30 червня 2015 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Ємільчинському районі Житомирської області провела планову виїзну перевірку ДП «Ємільчинське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої був складений акт № 42/7/23-07/00991829 від 27 грудня 2010 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема: вимоги пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпунктів 8.1.2, 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 990456,00 грн., у тому числі: за 9 місяців 2009 року в сумі 200985,00 грн., за 2009 рік в сумі 441745,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 276954,00 грн., за півріччя 2010 року в сумі 548711,00 грн.; вимоги статті 59 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року № 184 «Про порядок відрахування у 2009 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)», пункту 3 Порядку відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року № 158, наказу Державної податкової адміністрації України від 21 травня 2009 року № 259 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України від 07 жовтня 2010 року № 774, що призвело до заниження частини чистого прибутку (доходу) у сумі 573670, 00 грн., у тому числі: за 9 місяців 2009 року в сумі 114262,00 грн., за 2009 рік в сумі 256103,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 160176,00 грн., за півріччя 2010 року в сумі 317567,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що: позивач в порушення вимог статей 19, 70 Лісового кодексу України, наказу Міністерства лісового господарства України від 17 липня 1996 року № 72 «Про затвердження інструкції по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України», підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включав до складу валових витрат вартість отриманих послуг по заготівлі деревини, наданих йому приватними підприємцями, прізвища та ініціали яких наведені на 14 аркуші акту перевірки, не маючи для цього правових підстав, оскільки здійснювати роботи по лісозаготівлі мають право виключно власники лісів або постійні лісокористувачі; позивач неправомірно включив до складу валових витрат вартість робіт по ремонту двигуна вантажного автомобіля КрАЗ 6510 у розмірі 51667,00 грн., оскільки такі витрати не підтверджені документально; позивач неправомірно включив до складу валових витрат штрафні санкції у сумі 26257,00 грн., нараховані ДТГО «Південно-Західна залізниця» за порушення умов договору (зазначене порушення позивачем не оспорювалось); позивач неправомірно включив до складу валових витрат вартість проведеного ремонту об'єктів житлово-комунального господарства та інших соціально-побутових об'єктів (бань) у розмірі 110380,00 грн., оскільки у періоді, який перевірявся, підприємство не отримувало доходів від функціонування вказаних об'єктів (зазначене порушення позивачем не оспорювалось). Також, в акті перевірки було вказано, що внаслідок завищення позивачем валових витрат по вказаних господарських операціях підприємство занизило прибуток, від якого відраховується частина чистого прибутку (доходу) у розмірі 15%.

Акт перевірки був підписаний позивачем із запереченнями.

12 січня 2011 року ДПІ у Ємільчинському районі Житомирської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 000001/230110, яким згідно з підпунктом « 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, статтею 123 Податкового кодексу України збільшила ДП «Ємільчинське лісове господарство» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на 1238070,00 грн., у тому числі: 990456,00 грн. - за основним платежем, 247614,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

12 січня 2011 року ДПІ у Ємільчинському районі Житомирської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 000002/230110, яким згідно з підпунктом « 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, статтею 123 Податкового кодексу України збільшила ДП «Ємільчинське лісове господарство» суму грошового зобов'язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) на 717087,00 грн., у тому числі: 573670,00 грн. - за основним платежем, 143417,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість послуг із заготівлі деревини, наданих йому приватними підприємцями, з урахуванням того, що Інструкція по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України, затверджена наказом Міністерства лісового господарства України від 17 липня 1996 року № 72, з 08 листопада 2011 року не застосовується в лісовому господарстві, а положеннями Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України, затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України від 08 листопада 2011 року №146, дозволяють включати до виробничої собівартості продукції вартість робіт, виконаних сторонніми особами; позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість робіт по ремонту двигуна вантажного автомобіля КрАЗ 6510 у розмірі 51667,00 грн., оскільки такі витрати підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Також, суд виходив з того, що оскільки позивач правомірно сформував валові витрати по вказаних вище господарських операціях то, як наслідок, він правомірно визначив розмір прибутку, від якого відраховується частина чистого прибутку (доходу) у розмірі 15%.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №06-0144 від 14 травня 2007 року, видами діяльності, які здійснює ДП «Ємільчинське лісове господарство» за КВЕД є: лісівництво та лісозаготівлі; розведення великої рогатої худоби; надання послуг у лісовому господарстві; лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини; будівництво будівель; оптова торгівля деревиною (т.1 арк. справи 83).

За визначенням, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до положень пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пунктів 11, 15.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. До складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, витрати на вдосконалення технології й організації виробництва, у тому числі оплата послуг сторонніх організацій.

Наказом Державного комітету лісового господарства України від 08 листопада 2002 року № 146 були затверджені Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України, які були розроблені відповідно до пункту 6 статті 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 630 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Пунктом 2 наказу Державного комітету лісового господарства України від 08 листопада 2002 року № 146 було встановлено, що з введенням в дію Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України та відповідно до пункту 4 Переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 630, не застосовується в лісовому господарстві Інструкція по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України.

Відповідно до пункту 160 Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України, затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України від 08 листопада 2002 року №146 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до статті калькуляції «Купівельні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи, послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій» включається вартість робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами.

Крім іншого, пунктом 30 Інструкції по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України, затверджена наказом Міністерства лісового господарства України від 17 липня 1996 року №72 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), також передбачено, що до статті калькуляції «Покупні матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій» включається вартість послуг виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій по виконанню окремих операцій по виготовленню продукції, обробці сировини і матеріалів, які можуть бути прямо віднесені на собівартість конкретних видів продукції.

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач до перевірки надав всі належні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують витрати по отриманню послуг по заготівлі та трелюванню деревини приватними підприємцями, а саме: акти виконання робіт по договору на проведення лісогосподарських робіт, калькуляції на заготівлю 1м3 деревини, акти приймання-передачі лісосіки для розробки, наради-акти на виконання робіт (за формою № ДГ-1), платіжні доручення, дозвіл на початок виконання роботи підвищеної небезпеки (лісосічні роботи), протоколи погодження договірної ціни на виконання послуг по лісозаготівлі (т.1 арк. справи 138-250, т.2 арк. справи 1-250, т.3 арк. справи 1-250, т.4 арк. справи 1-250, т.5 арк. справи 1-250, т.6 арк. справи 164), які за формою та змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а реальність господарських операцій здійснених позивачем з приватними підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (на підставі договорів підряду на проведення лісозаготівельних робіт) податковим органом не заперечувалась.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку , з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість послуг із заготівлі деревини, наданих йому приватними підприємцями.

Також судами було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість робіт по ремонту двигуна вантажного автомобіля КрАЗ 6510 у розмірі 51667,00 грн., оскільки такі витрати підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме: калькуляцією до договору на виконання ремонтних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями (т.1 арк. справи 106-114), а факт використання цього вантажного автомобіля у господарській діяльності підприємства підтверджений подорожніми листами вантажного автомобіля (т.1 арк. справи 115-127).

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку , з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість робіт по ремонту двигуна вантажного автомобіля.

Відповідно до пункту 2 Порядку відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року №158 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Згідно з пунктом 3 Порядку відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року №158 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої ДПА, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємств. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

З огляду на те, що позивач правомірно сформував валові витрати по вказаних вище господарських операціях по лісозаготівлі та трелюванню деревини, а також по господарських операціях з ремонту двигуна вантажного автомобіля то суди попередніх інстанцій дійшли обгтунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, позивач правомірно визначив розмір прибутку, від якого відраховується частина чистого прибутку (доходу) у розмірі 15%.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Новоград-Волинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2011 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна