Ухвала суду № 55314941, 26.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2016 року м. Київ К/800/5847/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Логвиненка А.О.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ТОВ "Укрмолдінг" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у адміністративній справі за позовом ТОВ "Укрмолдінг" до Державного реєстратора Реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції Прокопець Яніни Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся із позовом про: визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію, літ. С-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання державного реєстратора Реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції вчинити дії щодо скасування записів в Державному реєстрі прав про реєстрацію прав власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію, літ.С-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позов мотивовано тим, що приймаючи рішення про проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно держреєстратор не перевірив наявність запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, відповідно до якого таке право власності скасоване. Крім того, побудова нежитлової будівлі, насосно-каналізаційної станції літ.С-1 проведено самочинно, тому право власності на таке нерухоме майно без його введення в експлуатацію у встановленому законом порядку, не підлягало державній реєстрації.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року, залишеною ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, та прийняти нове рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Переглядаючи судове рішення судів в межах касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Судами встановлено, що у власності ТОВ «Укрмолдінг» є нерухоме майно - нежитлові будівлі контрольно-пропускного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказані обставини підтверджуються інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.09.2013 №9003630.

За цією ж адресою державним реєстратором 14.02.2013 зареєстровано право власності ОСОБА_4 на нежитлове приміщення - насосно-каналізаційну станцію з асфальтоцементною площадкою, літ.С-1.

Оспорюючи рішення відповідача щодо реєстрації права власності ОСОБА_4 на зазначену насосно-каналізаційну станцію, позивач вказує на те, що наявність протиправно зареєстрованого права власності за третьою особою, перешкоджає товариству отримати у власність земельну ділянку площею 0,4242га за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок земель запасу промисловості на території Малолюбашанської сільської ради для обслуговування розміщених на ній об'єктів нерухомого майна, що підтверджується запереченням Малолюбашанської сільської ради на позов ТОВ «Укрмолдінг» до Малолюбашанської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення у справі №1710/2-а-189/12.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №703).

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. N1952-IV (далі - Закон N1952-IV) та Порядком №703 передбачено проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, інших речових прав за заявочним принципом шляхом подання уповноваженому суб'єкту відповідної заяви про державну реєстрацію, форму і вимоги до якої встановлює Міністерство юстиції України (ч.4 ст.15 Закону, п.7 Порядку).

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону N1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону N1952-IV записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. При цьому, частиною четвертою статті 9 Закону N1952-IV визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

В силу вимог пунктів 7, 10 Порядку №703 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п.12 Порядку №703, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Як визначено пунктом 16 Порядку №703 передбачено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.18 Порядку №703, державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до Державного реєстру прав.

Пунктом 26 Порядку №703 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

В силу вимог п.27 Порядку №703, укладений в встановленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат, є документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 лютого 2013 року ОСОБА_4 звернувся до держреєстратора із заявою щодо реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію, літ.С-1, додавши до вказаної заяви дублікат договору купівлі-продажу нерухомості від 26.05.2008, зареєстровано в реєстрі за №1720, на підтвердження переходу права власності на обумовлене нерухоме майно до нього від ВАТ «Костопільський «Агрохім»

Згідно з договором купівлі-продажу нерухомості від 26 травня 2008 року, ВАТ «Костопільський «Агрохім» (Продавець) передав, а ОСОБА_4 (Покупець) прийняв у власність нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію, літ. С-1, що знаходиться у АДРЕСА_1, - нежитлову будівлю цегляну, з асфальтно-цементною площадкою, загальною площею 7,8кв.м.

Відповідно до п.92 Порядку №703, під час розгляду заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав заявлено вперше, державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення записів про обтяження речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності або іншого речового права на таке майно.

При цьому, державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про: 1) державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно; 2) обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек; 3) обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; 4) обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст (п.93 Порядку №703).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент прийняття рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію з асфальтованою площадкою за ОСОБА_4, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно був активним запис щодо власності на зазначене нерухоме майно за ВАТ «Костопільський «Агрохім».

З урахуванням наведеного суди попередніх інстанцій прийшли правильного висновку, щодо відсутності невідповідностей заявлених ОСОБА_4 прав та поданих ним документів вимогам чинного законодавства. Крім тог, відсутні суперечності між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, держреєстратором. Отже, держреєстратором на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого 14.02.2013 внесено оспорюваний запис №147501 про право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно - нежитлове приміщення, насосно-каналізаційна станція з асфальтоцементною площадкою, літ.С-1.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно рішення Вищого адміністративного суду України від 14.02.2012 у справі №К/9991/43682/11 підтверджено право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно нежитлову будівлю, насосно-каналізаційну станцію, літ.С-1.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права, які відповідно до закону є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтею 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ТОВ "Укрмолдінг" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець