Ухвала суду № 55314848, 29.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 січня 2016 року м. Київ К/800/2457/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 04 листопада 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 04 листопада 2015 року відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови взяти на квартирний облік та зобов'язання виконати вимоги правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень та взяти на квартирний облік ОСОБА_1

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрито.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до в.о. міського голови м. Житомира із заявою від 22.04.2015 р. про постановку її на квартирний облік в міськвиконкомі як особи, яка з 09.10.1986 р. проживає в м. Житомирі та є співвласником квартири АДРЕСА_1, житловою площею 17,2 кв.м, на якій проживає дві особи.

Листом від 21.05.2015 р. № 194879 виконком Житомирської міської ради повідомив про відсутність підстав для визнання позивачки такою, що потребує поліпшення житлових умов за місцем проживання, оскільки вона разом з матір'ю проживає у однокімнатній квартирі, житловою площею 17,2 кв.м при розрахунку житлової площі на члена сім'ї - 8,6 кв.м при показнику менше мінімального розміру 6 кв.м на кожного члена сім'ї.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір не є публічно-правовим, а позивач не відноситься до осіб публічної служби.

Відповідно до абзацу другого пункту 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", ураховуючи положення статті 1 Цивільного кодексу України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Таким чином, згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що предметом спору є визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії суб'єкта владних повноважень, тому даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 04 листопада 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак