Ухвала суду № 55314768, 28.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 року м. Київ К/800/22075/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Іваненко Я.Л. , Пасічник С.С. , розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2015р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області , третя особа Криворізьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області і просив визнати незаконними та скасувати наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 2692 від 01.10.2014р., яким позивача звільнено з ОВС, а також наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 393 о/с від 07.10.2014р. в частині звільнення його зі служби з ОВС, поновити його на посаді начальника сектору кадрового забезпечення Тернівського районного відділу Криворізького міського управління ГУМВС України у Дніпропетровській області з 07.10.2014р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2015р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2015р. у справі залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ГУ МВС України в Дніпропетровській області при вирішенні питання про притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством, а тому наказ про звільнення є законним та не підлягає скасуванню.

У касаційній скарзі позивач з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просять судові рішення скасувати, вважаючи, що оскаржувані висновки не відповідають фактичним обставинам справи та суперечить нормам матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 10.09.1996р. проходив службу в органах внутрішніх справ Дніпропетровської області. Відповідно до наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 286 о/с від 12.11.2013р. ОСОБА_2 призначено з 12.11.2013р. на посаду начальника сектору кадрового забезпечення Тернівського районного відділу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області.

Відповідно до наказу начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 393 о/с від 07.10.2014р. майора міліції ОСОБА_2 звільнено в запас Збройних сил України з посади начальника сектору кадрового забезпечення Тернівського районного відділу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області за п. 64 "є" (за порушення дисципліни).

Підставою для звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був наказ начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 2692 від 01.10.2014 р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУМВС" за порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника ОВС, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012р. № 155, Присяги працівника ОВС України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 382 від 28.12.1991р., що виразились у керуванні легковим автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, невжиття всіх можливих заходів щодо уникнення дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до травмування людини.

Зазначений наказ винесено за результатами службового розслідування, проведеного комісією ГУМВС України в Дніпропетровській області за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю начальника СКЗ Тернівського РВ Криворізького МУ ОСОБА_2, на підставі якого складено висновок від 29.09.2014р.

Згідно зазначеного висновку встановлено, що позивач, будучи начальником сектору кадрового забезпечення Тернівського районного відділу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, 24.09.2014р. о 19 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'янінні та керуючи власним легковим автомобілем "Шевроле Авео", виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення з автомобілем "Джелі Емгранд", спричинивши третій особі тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток нижньої кінцівки.

Обставини дорожньо-транспортної події зафіксовано протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 24.09.2014 р., складеним слідчим СВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Шматко Р.О. в період часу з 20:30 год. по 21:45 год. за участі понятих, а також схемою до цього протоколу з ілюстративною таблицею, та не оспорюються сторонами по справі.

В провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу перебувало кримінальне провадження № 212/11917/14-к, 1-кп/212/106/15 стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентувався Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991р.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року №3460-IV, визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України вказується на відповідальність осіб рядового і начальницького складу, так за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Положеннями ст. 7 Дисциплінарного Статуту ОВС визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника ОВС України, статутів, наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики, з гідністю і честю доводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Ст. 8 Дисциплінарного Статуту визначено, що начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики.

Відповідно до п. 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р., особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно з п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991р., особи рядового і начальницького складу за порушення дисципліни звільняються з органів внутрішніх справ.

Судами також надано оцінку висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 3210 від 24.09.2014р., складеного о 22:00 год. в обласному комунальному закладі "Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг", з якої вбачається, що під час ДТП позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння. Судами враховано, що підставою для звільнення позивача зі служби в ОВС стало порушення ним службової дисципліни, що прямо зазначено в оскаржуваному наказі, а не скоєння кримінально караного правопорушення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що скоєння позивачем проступку, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього, як до носія влади, унеможливлювало подальше виконання обов'язків працівника органів внутрішніх справ, а застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з займаної посади відповідає ступеню вини та тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством, а отже, підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання незаконними та скасування наказів про його звільнення - відсутні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2015р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді

Іваненко Я.Л.

Пасічник С.С.