Ухвала суду № 55314755, 21.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2016 року м. Київ К/800/38458/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Лосєва А.М., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» (далі - позивач, ПАТ «Західінкомбанк») звернулося до суду першої інстанції із позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0018011501 та №0018001501 від 20.12.2011 року.

Судом першої інстанції Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію замінено правонаступником Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачено обмежень щодо формування валових витрат другого кварталу 2011 року лише сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності виключно першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування в частині задоволених позовних вимог, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що положення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дають підстави вважати, що до складу другого - третього кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. ст. 222 КАС України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ПАТ «Західінкомбанк» подано до Луцької ОДПІ декларацію з податку на прибуток банку за перший квартал 2011 року, в якій платник податків до рядка 04.10 декларації включив від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року на суму 105788924 грн., та визначив від'ємний об'єкт оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року (рядок 08 декларації) в розмірі «-105603234 грн.».

В поданій до Луцької ОДПІ податковій декларації з податку на прибуток банку за другий - третій квартал 2011 року позивач включив до складу витрат від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 07 декларації) у розмірі 105603234 грн. (сформоване з врахуванням збитків 2010 року) та визначив об'єкт оподаткування (рядок 08 декларації) у розмірі «-59022057 грн.».

02.12.2011 року Луцькою ОДПІ проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ПАТ «Західінкомбанк» за другий - третій квартали 2011 року, за результатами якої складено акт від 02.12.2011р. №9619/15-1/19233095.

У вказаному акті перевірки зазначено, що позивачем при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за другий - третій квартал 2011 року до складу валових витрат включено від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року в сумі 105 603 234 грн., чим порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, відповідно до якого до складу другого - третього кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Внаслідок такого порушення ПАТ «Західінкомбанк» занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 10 713 671 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на 59 022 057 грн.

На підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 20.12.2011 року:

1) № 0018001501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 59022057 грн.;

2) № 0018011501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій на суму 10713671 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

З 01.01.2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011 року та згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, декларацію з податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року позивач сформував керуючись пп. 22.4 п. 22 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у випадку коли об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року у позивача є від'ємне значення, яке сформоване з урахуванням вищезазначених вимог, що знайшло своє відображення в декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року та ІІ-ІІІ квартал 2011 року.

Пунктом 150.1 статті 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, встановлено, що у випадку якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням наступного: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З системного аналізу вищезазначених положень випливає, що в даному випадку йдеться виключно про порядок обрахунку у 2011 році від'ємного значення об'єкта оподаткування з наростаючим підсумком без встановлення будь-яких особливостей та обмежень щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року, який у свою чергу повинен формуватись на підставі чинної у цей період ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно у податковій звітності з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року та ІІ-ІІІ квартал 2011 року задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке було сформовано з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0018011501 та № 0018001501 від 20.12.2011 року підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі № 2а/0370/32/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: І.Я. Олендер

А.М. Лосєв

А.О. Рибченко