ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2016 року м. Київ К/800/35145/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Зайцева М.П.,
суддів: Загороднього А.Ф., Ланченко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі № 2а/2470/3070/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина Інвест Буд" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковина Інвест Буд" (далі - ТОВ "Буковина Інвест Буд") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - ДПІ), в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000440233, №0000450233, №0000460233 від 19 липня 2011 року.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року задоволено позовні вимоги у повному обсязі.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що працівниками податкового органу проведено планову виїзну документальну перевірку позивача за період фінансово-господарської діяльності з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт №1843/23-3/33173926 від 04 липня 2011 року.
Встановлені порушення: пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1., підпункту 5.2.1, 5.2.2, пункту 5.2., підпункту 5.3.1, 5.3.2, пункту 5.3, підпункту 5.4.7. пункту 5.4. статті 5, пункту 6.1. статті 6, підпункту 8.1.4, пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 605 788,00 грн., в тому числі за 2009 рік в сумі 490 607,00 грн., за 2010 рік у сумі 115 181,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2011 року у сумі 398 924,00 грн. в тому числі за І квартал 2011 року в сумі 398 924,00грн.; пункту 4.1. статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.2, 7.4.4., 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 5.12.5 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 (в редакції наказу від 15 червня 2005 року №213) в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 623 540,00 грн.
На підставі наведених порушень, ДПІ 04 липня 2011 року прийнято акт перевірки №1843/23-3/33173926 та 19 липня 2011 року податкові повідомлення рішення: №0000440233, яким позивачу донараховано податку на прибуток у сумі 605 788,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 151 447,00 грн.; № 0000450233, яким донараховано податку на додану вартість у сумі 623 540,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 150 051,50 грн.; №0000460233, яким зменшено суму від'ємного значення оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 398 924,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
З аналізу вказаних норм слідує, що право на формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг (робіт) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податків в подальшому отримати прибуток. За відсутності такого наміру відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.
Судами встановлено, що рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 17 травня 2005 року №372/8 за пропозиціями конкурсної комісії за наслідками розгляду конкурсних пропозицій на будівництво житлового комплексу на проспекті Незалежності, 116, та визначення інвестора на виконання робіт з проектування та будівництва інженерних мереж для житлового кварталу було обрано ТОВ "Буковина Інвест Буд". Пунктом 3 вказаного рішення зобов'язано відповідні служби міської ради до 26 травня 2005 року підготувати проект договору з інвестором на виконання робіт, зазначених в пункті 1 цього рішення, та передачі інвестору земельні ділянки орієнтовною площею 1,7 га з послідуючим затвердженням договору на сесії міської ради.
На виконання рішення МВК від 17 травня 2005 року № 372/8 між позивачем та Чернівецькою міською радою був укладений Договір №787-юр 28 грудня 2005 року "Про виконання робіт з проектування та будівництва інженерних мереж для житлового кварталу, обмеженого вулицями Сторожинецької, Рівненської, Червоноармійською та проспектом Незалежності".
Відповідно до пункту 1.1. Договору №787-юр від 28 грудня 2005 року предметом є визначення порядку замовлення та інвестування ТОВ "Буковина-Інвест-Буд" виконання робіт з проектування та будівництва інженерних мереж для житлового кварталу, обмеженого вулицями Сторожинецькою, Рівненською, Червоноармійською та проспекту Незалежності.
За пунктом 2.1, інвестор зобов'язується виступити замовником на проектування та виконання робіт з проектування та будівництва інженерних мереж для житлового кварталу, обмеженого вулицями Сторожинецькою, Рівненською, Червоноармійською та проспектом Незалежності: запроектувати та виконати за власні кошти будівництво магістрального каналізаційного колектора діаметром 800-1000 мм, довжиною 2,5 км на ділянці від каналізаційної насосної №5 на вул. Сторожинецькій до ствола глибинного каналізаційного колектора на вул. Черняховського до 01 січня 2007 року. (п.2.1.1.); розробити робочу проектно-кошторисну документацію на будівництво магістральних мереж інженерного забезпечення кварталу забудови протягом 2-х місяців з моменту передачі Інвестору земельної ділянки орієнтовною площею 1,7 га для проектування та будівництва житлового комплексу.
Згідно з пунктом 2.2., рада зобов'язується в місячний термін з дня підписання договору винести на розгляд чергової сесії питання про надання Товариству права на виготовлення проектів відведення земельної ділянки в межах кварталу орієнтовно площею 1,7 га по проспекту Незалежності.
Відповідно до пункту 3.1. Договору в разі невиконання п.2.2. Рада зобов'язується у повному обсязі відшкодувати всі витрати, понесені Інвестором у зв'язку із виконанням ним умов договору.
Рішенням Чернівецької міської ради №160 від 29 листопада 2006 року "Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення" вирішено: надати ТОВ "Буковина-Інвест-Буд", яке знаходиться на вул. Зеленій, 3, дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки з вул. Сторожинецької до вул. Генерала І.Черняхівського площею 3,7500 га (довжина 2500 м ширина 15 м) в оренду до 01 грудня 2008 року для будівництва та прокладки каналізаційного колектора за рахунок земель запасу міста; ТОВ "Буковина-Інвест-Буд" після здачі об'єкта в експлуатацію передати колектор та земельну ділянку в розпорядження міської ради.
Таким чином, обов'язковою умовою отримання земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на проспекті Незалежності, 116, було здійснення проектування та будівництва магістрального каналізаційного колектора на ділянці від каналізаційної насосної станції №5 на вул. Сторожинецькій до ствола глибинного каналізаційного колектора на вул. Черняхівського.
Діяльність позивача з будівництва житлового комплексу та подальша реалізація квартир у такому комплексі спрямована на отримання ТОВ "Буковина-Інвест-Буд" прибутку. В свою чергу, згідно з умовами Договору, надання земельної ділянки для будівництва на ній житлового комплексу передбачало будівництво каналізаційного колектора з подальшою передачею його у розпорядження міської ради.
Враховуючи викладене, колегія суддів переконана, що виконання зобов'язання за Договором щодо будівництва позивачем каналізаційного колектора безпосередньо пов'язана зі здійсненням позивачем господарської діяльності, оскільки таке будівництво стало обов'язковою умовою отримання земельної ділянки для будівництва житлового комплексу. Позивачем понесені витрати на будівництво каналізаційного колектора, які в подальшому правомірно віднесено позивачем до складу валових витрат, та, відповідно, сума податку на додану вартість, сплачена у зв'язку з такими витратами, правомірно віднесена позивачем до складу податкового кредиту.
Крім того, судами встановлено, що каналізаційний колектор станом на час проведення перевірки, згідно з відомостями акту перевірки, перебував на балансі позивача. В подальшому, в жовтні 2011 року, вказаний колектор передано позивачем в орендне користування КП Чернівціводоканал з відповідним отриманням орендної плати.
Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі № 2а/2470/3070/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.П. Зайцев
А.Ф. Загородній
Л.В. Ланченко
Судове рішення № 55314638, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 20.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2470/3070/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: