Ухвала суду № 55314634, 28.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2016 р. м. Київ К/800/62405/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

секретар судового засідання Вишняк О. М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

прокурора Атаманюк І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Білозір'я" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Білозір'я" до старшого державного інспектора сільського господарства в Черкаській області ОСОБА_2 Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - прокуратури м. Черкаси, про визнання дій протиправними та визнання нечинними розрахунків, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Білозір`я" (далі - позивач, ТОВ "Приват-Агро-Білозір`я") звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до старшого державного інспектора сільського господарства в Черкаській області ОСОБА_2 Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, третя особа - прокуратура м. Черкаси, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило:

- визнати протиправними дії старшого державного інспектора сільського господарства в Черкаській області ОСОБА_2 по складанню розрахунків розміру шкоди від 8 квітня 2013 року №2, 3;

- визнати нечинними з моменту складання розрахунки розміру шкоди від 18 квітня 2013 року №2, 3;

- визнати нечинним з моменту складання акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог якості та безпеки зерна і продуктів його переробки, земельного законодавства, технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки від 8 квітня 2013 року.

В обґрунтування позову ТОВ "Приват-Агро-Білозір`я" зазначало, що оскаржувані розрахунки розміру шкоди складені державним інспектором сільського господарства в Черкаській області ОСОБА_2 з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: висновок про самовільне зайняття земельних ділянок позивачем, щодо яких складені розрахунки, зроблено за наявності у позивача договорів про відшкодування плати за землю та своєчасної сплати таких коштів; не встановлено, у чому саме полягає шкода, завдана державі позивачем; при складені оскаржуваних розрахунків розміру шкоди застосований коефіцієнт, який визначений нормативно-правовим актом, що втратив чинність, а тому просить визнати дії щодо складення розрахунків неправомірними та скасувати їх.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено, а провадження у справі про визнання нечинними розрахунків розміру шкоди від 18 квітня 2013 року №2, 3 - закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2014 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Білозір`я" - задоволено частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року в частині закриття провадження по справі - скасовано, а справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року - залишено без змін.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати вищезазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 25 березня 2013 року №314п та направлення на перевірку №314 Державною інспекцією сільського господарства в Черкаській області проведено перевірку ТОВ "Приват-Агро-Білозір`я" з питань дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 8 квітня 2013 року б/н.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статей 22, 125, 126 Земельного кодексу України, а саме: не оформлення права користування земельною ділянкою площею 43,35 га в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту, на якій знаходяться господарські будівлі, майно позивача; самовільне зайняття земельних ділянок загальною площею 472,85 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Білозірської сільської ради, а також в адмінмежах Хлистунівської сільської ради та Будо-Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області; відсутність проекту землеустрою.

У зв'язку з виявленими порушеннями Управлінням контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області внесено припис від 8 квітня 2013 року №000272, яким зобов'язано позивача у строк до 8 травня 2013 року усунути порушення, а саме: звільнити самовільно зайняті земельні ділянки про що письмово повідомити.

8 квітня 2013 року Старшим державним інспектором сільського господарства в Черкаській області ОСОБА_2 складено акти обстеження таких земельних ділянок №2 та №3 і протокол про адміністративне правопорушення №000210, на підставі чого здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної позивачем внаслідок самовільного зайняття вищевказаних земельних ділянок, на суму 259736,05 грн. та 340333,29 грн.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", п. 1 статті 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №459/2011, Держсільгоспінспекція України організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок. Пунктом 6 вказаного Положення передбачено, що Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.

На час проведення перевірки позивача правові засади проведення органами Державної інспекції сільського господарства України перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, перелік питань та уніфікована форма акта перевірки визначалися наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2012 року №424 "Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за №1289/21601.

Згідно із частинами першою, другою, п'ятою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема безперешкодно обстежувати в установленому законом порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

За результатами здійснення планових та позапланових заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, державні інспектори на підставі п. 5.3 розділу V Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року №132, складають акт перевірки згідно з уніфікованою формою акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства.

У разі необхідності визначити розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок без спеціального дозволу інспекційними органами під час проведення планових та позапланових заходів здійснюються на підставі п. 5.9 розділу V зазначеного Порядку №132 обстеження земельних ділянок, які використовуються суб'єктами господарювання, що перевіряються.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає формулу обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, є Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963.

Згідно п. 7 цієї Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або держсільгоспінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держсільгоспінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, розрахунки розміру шкоди відповідачем проведені на підставі: акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 8 квітня 2013 року б/н, протоколу про адміністративне правопорушення від 8 квітня 2013 року №000210, припису від 8 квітня 2013 року №000272 та актів обстеження земельних ділянок від 8 квітня 2013 року №2 та №3.

Припис від 8 квітня 2013 року №000272, яким позивача зобов'язано звільнити самовільно зайняті земельні ділянки не оскаржувався та є обов'язковим для виконання, згідно частини восьмої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що доводи позивача щодо спростування факту наявності самовільного зайняття вказаних земельних ділянок є необґрунтованими.

Дії старшого державного інспектора сільського господарства в Черкаській області ОСОБА_2 щодо по складанню розрахунків розміру шкоди від 8 квітня 2013 року №2, 3 є правомірними.

Вимоги про визнання нечинним акту перевірки від 8 квітня 2013 року суди правильно вважають необґрунтованими, оскільки такий акт безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов'язків позивача, тобто не породжує правових наслідків для нього, а тому такий акт та вчинення в процесі складання такого акту відповідачем дії не порушують права позивача.

Вищий адміністративний суд України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ухвалюючи постанову в частині закриття провадження по справі щодо вимог про визнання нечинними розрахунків розміру шкоди судом першої інстанції прийнято неналежної форми рішення, що є грубим порушенням норм процесуального права, оскільки відповідно до частини третьої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена. З огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно із частиною другою статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи та виніс обґрунтоване судове рішення, проте закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, прийняв неналежної форми рішення, що не може бути підставою для скасування постанови суду.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Білозір'я" задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2014 року в частині скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 9 липня 2014 року щодо закриття провадження у справі скасувати, в іншій частині ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: