Ухвала суду № 55314602, 21.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 січня 2016 року м. Київ К/800/49886/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі №820/4785/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрімонт» до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив :

Державна податкова інспекція у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі №820/4785/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2015 року касаційна скарга Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області була залишена без руху у зв'язку з встановленням недоліків у касаційній скарзі, а саме скаржнику необхідно було надати суду документ про сплату судового збору у встановленому розмірі.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що органи Державної фіскальної служби звільнені від сплати судового збору на підставі пункту 18 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції до 01 вересня 2015 року), а також відсутністю у кошторисі на 2015 рік видатків на сплату судового збору.

Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від сплати судового збору в порядку та розмірі, встановленому законом для його сплати. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

Згідно до ч.3 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала, з підстав не виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2015 року.

Згідно ч.6 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до суду касаційної інстанції в установленому законом порядку.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.88, 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі №820/4785/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрімонт» до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного Н.Є. Маринчак

суду України