Ухвала суду № 55314516, 27.01.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закінчення підготовчого провадження

і призначення справи до судового розгляду

27 січня 2016 р. Справа № 805/5031/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Волгіної Н.П.

при секретарі судового засідання Химич М.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1 (у режимі відеоконференцїї)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду питання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду у справі

за позовом ОСОБА_1

до Маріупольської місцевої прокуратури № 1

про визнання незаконними дій, зобовязання вчинити дій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської місцевої прокуратури № 1, в якому просить суд:

- визнати дії відповідача незаконними;

- зобовязати відповідача переслати заяву позивача за належністю відповідному органу (а.с. 4-5).

22 січня 2016 року позивачем на електрону адресу суду надано пояснення щодо поважності попуску строку звернення до суду із позовом, що розглядається у межах даної справи. Зазначено, що з серпня по жовтень 2015 року позивач проходив військово-лікарську комісію, а з жовтня по листопад 2015 року МСЕК (а.с. 56).

Позивач до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області зявився, наполягав на визнанні поважними пропуску строку звернення до суду із позовом у цій справі.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Розглянувши питання щодо поважності/неповажності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Як вбачається з адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, позивач звернувся до суду із вимогами про визнавання дій відповідача незаконними та зобовязання відповідача переслати заяву позивача від 4 грудня 2014 року за належністю відповідному органу у звязку з отриманням у лютому 2015 року від відповідача листа від 26 грудня 2014 року про залишення без розгляду його звернення від 4 грудня 2014 року.

Вказаний лист відповідача позивач отримав, за його твердженням, яке не спростовано відповідачем у справі, у лютому 2015 року. Таким чином суд вважає, що про порушення своїх прав позивач дізнався у лютому 2015 року.

Враховуючи приписи ст. 99 КАС України позивач у період з лютого 2015 року впродовж 6 місяців до вересня 2015 року позивач мав звернутись до суду з даним позовом у межах строку. Разом із цим до суду позивач звернувся 2 грудня 2015 року (а.с. 9), тобто, із пропуском встановленого КАС України строку для такого звернення

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Вирішуючи питання щодо поважності/неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду суд зазначає наступне.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем надано суду постанову військово-лікарської комісії ГУМВС України в Донецькій області по встановленню причинного звязку травми від 7 жовтня 2015 року № 25 (а.с. 57), якою встановлено, що наслідком травми позивача 10 червня 2011 року став зрослий перелом голівки променевої кістки, обох кісток лівої гомілки у АТФ у с/з, зовнішньої щиколотки правої гомілки; післятравматичний артроз лівого гомілкоступного суглобу з порушенням функції ходи та опори; після травматична невропатія лівого серединного ліктьового та променевого нервів з легким парезом лівої кисті; після травматична невропатія малогомілкового та вели гомілкового нервів ліворуч з легким парезом лівої стопи.

Відповідно до п. 1.3 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 лютого 2001 року № 85 медичний огляд осіб, згаданих у пункті 1.2 Положення здійснюється ВЛК з обов'язковим обстеженням лікарями-спеціалістами: терапевтом, хірургом, невропатологом, отоларингологом, офтальмологом, дерматологом, стоматологом, фахівцями Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору. Крім цього, здійснюється рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, аналіз крові, загальний аналіз сечі, обстеження на сифіліс (реакція Вассермана), електрокардіографія, психологічне обстеження, а при потребі - інші функціональні та лабораторні обстеження (на ВІЛ-інфікованість та інше). За наявності показань особи, що проходять медичний огляд, направляються до лікарів: фтизіатра, ендокринолога, уролога, інших спеціалістів, а також на додаткові обстеження, необхідні для достовірної діагностики захворювання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що медичному огляду осіб ВЛК передує ряд тривалих медичних обстежень та процедур, для проходження яких потребується певний час.

Крім цього, позивачем надано суду довідку МСЕК (медико-соціальної експертизи) про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках застрахованого (дата огляду МСЕК 2 листопада 2015 року), якою встановлено втрату 30 % працездатності та встановлена інвалідність (а.с. 61-64).

Відповідно до п. 17 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Отже, медико-соціальній експертизі також передує ряд тривалих медичних процедур та обстежень.

До цього ж, в матеріалах справи наявна виписка із медичної картки стаціонарного хворого № 360 щодо лікування позивача у стаціонарі КУ «ЛПУ міська лікарня № 5» м. Костянтинівка з 13 січня 2016 року по 19 січня 2016 року, у якій вказано, що у період з 2011 року позивач багаторазово проходив обстеження та лікування у травматолога за місцем проживання (а.с. 58). Виписка, крім іншого, містить рекомендації щодо проходжень подальших реабілітаційних курсів в травматолога. Також випискою з медичної амбулаторної картки позивача встановлено сумнівний прогноз щодо працездатності позивача та несприятливий прогноз щодо одужання позивача (а.с. 60).

У звязку з наведеним вище, суд приймає до уваги посилання позивача щодо тривалого проходження медичних оглядів, процедур та обстежень у період з серпня по листопад 2015 року у звязку із необхідністю подальшого обстеження та оглядів ВЛК та МСЕК.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 має, зокрема, хворобу нижніх кінцівок, а отже його пересування може бути часом ускладненим.

Крім цього, при вирішенні питання щодо поважності/неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до суду суд виходить з того, що обмеження законодавцем строку на звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин.

Частинами 1, 4 ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Не маючи змоги звернутись до суду із позовом в межах визначеного законом строку з обставин, які є непереборними та не залежать від волевиявлення позивача, особа позбавляється можливості реалізувати своє право на судовий захист своїх прав, у той час як законодавець не має на меті позбавити позивача права на звернення до суду.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, зокрема, її життя і здоров'я, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що обмеження законодавцем строку на звернення до адміністративного суду у будь-якому випадку не має порушувати право особи на звернення до суду за захистом своїх прав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом.

У порядку підготовки справи до судового розгляду проведені підготовчі дії, визначені ст. 110 Кодексу адміністративного судочинства України, зясовано склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 110, 111, 121, 158 - 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом до Маріупольської місцевої прокуратури № 1 про визнання незаконними дій, зобовязання вчинити дій.

Закінчити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаду та стягнення грошового забезпечення на час вимушеного прогулу.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатом розгляду цієї справи.

Суддя Волгіна Н.П.