Ухвала суду № 55314427, 28.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3924/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фора" до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міжрегіональне Головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В період з 13.05.2015 року по 22.05.2015 року Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників було проведено фактичну перевірку ТОВ "ФОРА".

За результатами перевірки складено акт, яким встановлено порушення позивачем: пункту 2.6 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 року № 637 (далі - Положення № 637); статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництві і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

15 червня 2015 року TOB "ФОРА" отримало податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2015 року № 0001213903 на загальну суму 3 765 927,65 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, вищезазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 2.6 глави 2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній мірі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Абзацом третім статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 07.09.2001 року № 436/95 (далі - Указ № 436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

За змістом пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі - Вимоги № 199), зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до пункту 7 Вимог № 199 усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог № 199 зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24-ї години цього дня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано всі належні докази, а саме: копію касової книги, прибуткових, видаткових касових ордерів, копію книги обліку розрахункових операцій, копії Z-звітів (а.с. 28-250 том 1, а.с. 1-250 том 2, а.с. 1-250 том 3, а.с. 1-250 том 4, а.с. 1-74 том 5).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що аналіз положень пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення № 637 свідчить, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24-ї години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення № 637 до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами пункту 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР та абзацу 3 частини 1 статті 1 Указу № 436/95 відповідно.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 13.03.2014 року у справі №21-5а14.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та необґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2015 року № 0001213903.

Оскільки станом на момент розгляду апеляційної скарги доказів сплати судового збору відповідачем надано не було, керуючись ст. 94 КАС України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до пп. 2 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, тобто після 01.09.2015 року), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року - без змін.

Стягнути з Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників до Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги до суду в сумі 535 грн. 92 коп.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 29 січня 2016 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.