Ухвала суду № 55314369, 21.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2016 року м. Київ К/800/25450/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 пред'явив позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови від 16 грудня 2013 року № 317/7/5-07-9537 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 43848,00 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року, в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі фізична особа - підприємець ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрований у встановленому законом порядку в якості фізичної особи-підприємця 16 січня 1998 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_1.

15 листопада 2013 року до Інспекції ДАБК у Донецькій області надійшов лист Головного управління містобудування і архітектури Донецької міської ради від 08 листопада 2013 № 01/14-5207 з проханням провести перевірку можливого порушення вимог чинного законодавства України у сфері містобудування з боку ОСОБА_4, оскільки проектна документація на реконструкцію будівлі торговельного павільйону з будівлею кафе під будівлю магазину з будівлею кафе та господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 не надавалася.

25 листопада 2013 року Інспекція ДАБК у Донецькій області видала направлення на здійснення позапланової перевірки законності виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 зі строком його дії з 29 листопада 2013 року по 05 грудня 2013 року. Термін дії цього направлення було продовжено з 06 грудня 2013 року по 09 грудня 2013 року. Вказане направлення видане на підставі наказу Інспекції ДАБК у Донецькій області від 25 листопада 2013 року № 274 «Про проведення позапланових заходів державного контролю» та листа Головного управління містобудування і архітектури Донецької міської ради від 08 листопада 2013 року № 01/14-5207.

За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09 грудня 2013 року. В акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_4 були наведені недостовірні відомості у декларації про початок виконання будівельних робіт № ДЦ 08212094281 від 07 червня 2012 року, що є порушенням частини 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, у пункті 1 цієї декларації ФОП ОСОБА_4 не було зазначено, що він є фізичною особою-підприємцем.

В пункті 13 «Інформація про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» декларації про початок виконання будівельних робіт № ДЦ 08212094281 від 07 червня 2012 року «Реконструкція будівлі торгового павільйону з будівлею кафе під будівлю магазину з будівлею кафе та господарчими спорудами: сараї, уборна по АДРЕСА_1», отриманої Інспекцією ДАБК у Донецькій області від ФОП ОСОБА_4 та зареєстрованої 07 червня 2012 року, позивач зазначив орган, що видав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки: Донецька міська рада від 23 вересня 2011 року № 8/205.

Судами встановлено, що 23 вересня 2011 року Донецька міська рада не видавала позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а зазначений у декларації про початок виконання будівельних робіт № ДЦ 08212094281 від 07 червня 2012 року позивачем документ є рішенням Донецької міської ради від 23 вересня 2011 року № 8/205 «Про надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 земельної ділянки в оренду для експлуатації існуючої будівлі торгового павільйону та будівлі кафе по АДРЕСА_1.

09 грудня 2013 року Інспекцією ДАБК у Донецькій області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

16 грудня 2014 року Інспекцію ДАБК у Донецькій області винесено постанову № 317/7/5-07-9537 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 43 848, 00 гривень.

Розглянувши справу по суті та відмовивши в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що Інспекція ДАБК у Донецькій області винісши 16 грудня 2014 року постанову № 317/7/5-07-9537 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 43 848, 00 гривень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому постанова від 16 грудня 2014 року постанову № 317/7/5-07-9537 є законною та скасуванню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року без змін.

Колегія суддів із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 4 частини 4 цієї статті передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно до пункту 7 цього Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно з частиною 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах ІІ категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Як вбачається із матеріалів справи фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 вказано недостовірні дані у пункті 13 «Інформація про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» декларації про початок виконання будівельних робіт» від 07 червня 2012 року № ДЦ 08212094281.

З урахуванням викладеного колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального права та прийшли до правильного висновку про законність постанови відповідача від 16 грудня 2013 року № 317/7/5-07-9537 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 43848,00 гривень.

Доводи, викладені в касаційній скарзі про те, що відповідач в порушення закону не повернув йому декларацію про початок виконання будівельних робіт для виправлення зазначених недоліків є безпідставними із огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Згідно пункту 9 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (у редакції, що діяла на момент реєстрації декларації), Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження до неї декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та реєструє її.

Пункт 11 вказаного Порядку передбачає, що у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Із системного аналізу вказаних норм колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що Інспекція ДАБК в Донецькій області, отримавши декларацію від замовника, перевіряє лише повноту її заповнення.

А тому у Інспекції ДАБК в Донецькій області не було підстав для повернення декларації позивачу, але були підстави для здійснення перевірки достовірності даних внесених до декларації після надходження до неї звернення Головного управління містобудування і архітектури Донецької міської ради від 08 листопада 2013 року № 01/14-5207.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: