Ухвала суду № 55314271, 28.01.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6127/14

Категорія: 8.3.5 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурія О.В.,

Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служб в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2015р. в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

29.10.2014р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернулась з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служб в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.09.2014р. № 0003782102 про застосування штрафних санкцій за порушення норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в розмірі 61 000 грн., № 0003772102 про застосування штрафних санкцій за порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 3 700 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка податковим органом не могла бути проведена, оскільки кафе "Рашаль" фактично не працювало, штрафні санкції застосовано з порушенням норм закону.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що перевірка проводилася у відповідно до закону та в межах наданих повноважень, прийняті податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам закону.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2015р. позовні вимоги задоволено частково. Податкові повідомлення-рішення ДПІ від 29.09.2014р. визнані протиправними та скасовані: № 0003772102 - повністю, № 0003782102 - частково, на суму 17 000 грн. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невірної правової оцінки обставинам справи, просила постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову про відмову у позові в повному обсязі.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.

Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 01.10.2001р. і є платником єдиного податку другої групи з 01.04.2014р. (а.с.8,9,63).

Фактичною перевіркою кафе "Рашаль", яке розташовано у прибережній зоні, 13 ст.Б.Фонтану в м.Одесі та орендується ФОП ОСОБА_2, з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої 05.09.2014р. складено акт № 178/21-02/2522920986, встановлені порушення:

- ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, яке виразилось в реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідних ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі (100г коньяку "Шабо" за ціною 44 грн. та пачки сигарет "Мальборо" за ціною 30 грн.),

- ст.11 Закону № 481/95-ВР, яке виразилось у зберіганні алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку,

- ч.13 ст.18 Закону № 481/95-ВР, яке виразилось в реалізації тютюнових виробів за цінами вищими, ніж вказані на пачці виробником (пачка сигарет "Мальборо" реалізована за 30 грн., ціна виробника на пачці - 15,50 грн.),

- п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, яке виразилось у неведенні у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 1850 грн.

На підставі акту перевірки, 29.09.2014р. ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0003782102 про застосування штрафних санкцій за порушення норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в розмірі 61 000 грн.,

- № 0003772102 про застосування штрафних санкцій за порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 3 700 грн.

Згідно розрахунку штрафних санкцій в розрізі правопорушень:

- по ППР № 0003782102, відповідно до ст.17 Закону № 481-05ВР, за порушення ст.15 Закону № 481/95-ВР застосовано 34 000 грн., за порушення ч.13 ст.18 цього ж Закону - 10 000 грн., ст.11 цього ж Закону - 17 000 грн., всього на суму 61 000 грн.,

- по ППР № 0003772102, відповідно до ст.20 Закону № 265/95-ВР у подвійному розмірі від вартості необлікованого товару (а.с.33).

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування ППР № 0003782102 на суму 17 000 грн., суд першої інстанції виходив з необґрунтованого застосування штрафних санкцій в розмірі 34 000 грн. за порушення ст.15 Закону № 481/95-ВР окремо за реалізацію без відповідних ліцензій алкогольних напоїв в розмірі 17 000 грн. та тютюнових виробів в розмірі 17 000 грн. Скасовуючи ППР № 0003772102, суд першої інстанції зазначав про відсутність у ФОП, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обов'язку вести облік товарних запасів.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно ч.12 ст.15 Закону 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Абзацом 25 ст.1 цього ж Закону визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до абз.5 ч.2 ст.17 Закону 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкцій у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій в розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн.

Факт здійснення 05.09.2014 року роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами в кафе "Рашаль", в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2, а саме: 100 гр коньяку «Шабо» 3 зірочки з вмістом спирту 40%, за ціною 44 грн., та цигарок «Мальборо», за ціною 30 грн., підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції кафе «Рашаль», з відповідним підписом особи, що безпосередньо здійснювала розрахункову операцію (а.с.35 зв.б.).

Ані після проведення перевірки ДПІ, ані до суду першої інстанції позивачем не надано ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в зв'язку з чим суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про наявність в діях ФОП ОСОБА_2 порушень ч.12 ст.15 Закону 481/95-ВР.

Вірними також є висновки суду першої інстанції, що відповідальність у вигляді штрафної санкції за відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі відповідно до абз.5 ч.2 ст.17 Закону 481/95-ВР в розмірі 17 000 грн., настає як за торгівлю алкогольними напоями, так і торгівлю тютюновими виробами, якщо такі порушення встановлені одномоментно. Застосування штрафних санкцій по 17 000 грн. окремо за торгівлю без ліцензії алкогольними напоями та за торгівлю без ліцензії тютюновими виробами свідчить про невірне застосування податковим органом норм Закону 481/95-ВР та надмірне нарахування позивачу штрафних санкцій.

Судом першої інстанції також вірно скасоване ППР № 0003772102 за порушення п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР, а саме за неведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Відповідно до вимог п.1 ст.3 Закону 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При цьому, у п.6 ст.9 цього Закону зазначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 цього пункту.

Підпункт 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Кодексу вказує, що платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно п.1 Порядку затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1637 від 15.12.2011 року «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядку їх ведення», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів, у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи. Пунктом 4 та п.5 вказаного Порядку передбачено, що у книзі відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. Записи у книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги). Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) з підсумком за день. При цьому, форма Книги обліку доходів і витрат затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення обліку товарних запасів.

Пунктом 296.10 статті 296 Кодексу визначено, що платники єдиного податку першої - третьої груп, до яких відноситься позивач, не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Тому доводи податкового органу про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону № 265 в частині неведення у встановленому законом порядку обліку товарних запасів на складах та/ або за місцем їх реалізації є неспроможніми, оскільки зазначена норма Закону розповсюджується на суб'єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій.

Враховуючи викладене судова колегія приходить до висновку, що обов'язок ведення обліку товарних запасів не може бути покладено на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03 грудня 2013р. по справі 21-412а13, яка відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування в судовій практиці.

Тому, висновки суду першої інстанції про відсутність у податкового органу підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003772102 про застосування штрафних санкцій в розмірі 3 700 грн. ґрунтуються на правильному застосуванні норм законодавства.

Враховуючи, що предметом апеляційного оскарження є постанова суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову, беручі до уваги відсутність порушень з боку суду першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, судова колегія не вбачає підстав для виходу за межі апеляційної скарги та не надає правової оцінки висновкам суду першої інстанції, які послугували підставою для відмови в задоволенні даного позову.

Судом першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015р. апелянту відстрочена сплата судового збору до ухвалення судового рішення, судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача у розмірі 2 009,70 грн.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служб в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2015р. - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служб в Одеській області (код ЄДРПОУ 39549642) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 2 009,70 (дві тисячі дев'ять) грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян