Постанова № 55313682, 29.01.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2016 року

Справа № 803/3878/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Александрова М.А.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод" до Ратнівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Ратнівський молокозавод" (ПрАТ "Ратнівський молокозавод") звернулося з адміністративним позовом до Ратнівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Ратнівська ОДПІ) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07 вересня 2015 року № Ю-78-25.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до оскаржуваної вимоги позивачу необхідно сплатити суму недоїмки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування станом на 31 серпня 2015 року в розмірі 1 001 662 грн. 51 коп., з яких недоїмка – 944 256 грн. 87 коп., пеня 57 405 грн. 64 коп. Вказана вимога була оскаржена в адміністративному порядку, проте рішеннями Головного управління ДФС у Волинській області № 6692/10-03-20-10-03-06 від 20 жовтня 2015 року, ДФС України № 25192/6/99-99-10-01-07-25 від 26 листопада 2015 року скаргу залишено без задоволення.

Позивач вважав вимогу Ратнівської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) від 07 вересня 2015 року № Ю-78-25 протиправною, оскільки відповідач не проводив документальної перевірки для визначення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), нарахував пеню без розрахунків, що є порушенням частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" і Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455. У зв’язку із наведеним, позивач просив скасувати оскаржувану вимогу.

Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову від 11 січня 2016 року № 63/03-12-10-10 (а.с. 33-34) відповідач його вимог не визнав та просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що оскаржувана вимога винесена з дотриманням вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" і Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 20 квітня 2015 року № 459.

Представники сторін в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду (а.с. 43, 44), проте позивачем і відповідачем подано письмові клопотання від 28 січня 2016 року про розгляд справи за відсутності їх представників (а.с. 45, 46).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки особами, які беруть участь у справі, подано клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому за відсутності перешкод для розгляду справи суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07 вересня 2015 року № Ю-78-25, прийнята відповідачем як суб’єктом владних повноважень, перевірялась на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваної в даній адміністративній справі вимоги, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Ратнівською ОДПІ сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07 вересня 2015 року № Ю-78-25 станом на 31 серпня 2015 року, на підставі якої від ПрАТ "Ратнівський молокозавод" вимагалося сплатити суми недоїмки зі сплати ЄСВ та пені в загальній сумі 1 001 662 грн. 51 коп., в тому числі 944 256 грн. 87 коп. недоїмки, 57 405 грн. 64 коп. пені (а.с. 6).

Вказану вимогу позивачем було оскаржено в адміністративному порядку. Рішеннями Головного управління ДФС у Волинській області № 6692/10-03-20-10-03-06 від 20 жовтня 2015 року, ДФС України № 25192/6/99-99-10-01-07-25 від 26 листопада 2015 року скаргу залишено без задоволення з підстав недоведеності протиправності оскаржуваної вимоги (а.с. 7-9, 10-11).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підприємства установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (пункт 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з статтею 9 вказаного закону єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 4 цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов’язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Вказані норми кореспондуються із вимогами Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (Інструкція).

Як встановлено абзацом 2 пункту 2 розділу VI Інструкції, у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Відповідно до пунктів 3-4 розділу VI Інструкції фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень, і, окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов’язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вона є виконавчим документом. Сума боргу у ній проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Фіскальний орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції. При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера Ю (вимога до юридичної особи) або Ф (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера У (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається у фіскальному органі. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у фіскальному органі.

Позивачем наявність заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1 001 662 грн. 51 коп., в тому числі 944 256 грн. 87 коп. недоїмки, 57 405 грн. 64 коп. пені не заперечено і не спростовано. Доказів відсутності вказаної заборгованості чи її іншого розміру позивачем суду не надано.

Доводи позивача стосовно того, що нарахування єдиного внеску має здійснюватися виключно за наслідками відповідної перевірки судом до уваги не беруться, оскільки відповідно до пункту 10 розділу IV Інструкції обчислення єдиного внеску фіскальними органами здійснюється як на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, так і на основі звітності, що подається платниками до фіскальних органів, тобто вимоги обов’язковості проведення перевірки при нарахуванні єдиного внеску не передбачено.

Крім того, суд звертає увагу, що Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455, посилаючись на яку позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, втратила чинність 29 травня 2015 року згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449.

Відповідачем під час розгляду справи надано суду належні та допустимі докази щодо спростування позовних вимог та обґрунтування правомірності винесення вимоги від 07 вересня 2015 року № Ю-78-25 на загальну суму 1 001 662 грн. 51 коп.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що вимога Ратнівської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) від 07 вересня 2015 року № Ю-78-25 надіслана позивачу з дотриманням вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", оскільки така вимога правомірно сформована на підставі даних особових рахунків платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень, а позивачем не надано доказів відсутності такої заборгованості чи її іншого розміру.

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод" до Ратнівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова