Ухвала суду № 55313219, 28.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/924/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» до Звенигородської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення про розстрочення сплати податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Звенигородської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області, Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення про розстрочення сплати податкового боргу.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Звенигородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області по розстроченню сплати Ватутінським комунальним виробничим підприємством «Водоканал» податкового боргу в період другого кварталу 2012 року.

Скасовано рішення Державної податкової служби у Черкаській області, правонаступником якої є Головне управління Міндоходів у Черкаській області, про розстрочення податкового боргу № 64/19-015 від 31 липня 2012 року

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року апеляційну скаргу Звенигородської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області - залишено без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2015 року касаційну скаргу Звенигородської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області - задоволено частково, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року - скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, приймаючи зазначене рішення суд касаційної інстанції зазначив, що при розгляді даного спору не було враховано, що наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, а тому при розгляді позовних вимог про скасування рішення про розстрочення сплати податкового боргу № 64/19-015 від 31.07.2012 та визнання неправомірними дій щодо розстроченню сплати податкового боргу судом має бути встановлено, чи є таке рішення та оскаржувані дії податкових органів такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Звенигородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області по розстроченню сплати Ватутінським комунальним виробничим підприємством «Водоканал» податкового боргу в період другого кварталу 2012 року.

Скасовано рішення Державної податкової служби у Черкаській області про розстрочення податкового боргу № 64/19-015 від 31 липня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачі - Звенигородська ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області, Головне управління ДФС у Черкаській області, звернулися з апеляційними скаргами, в яких просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 31 липня 2012 року Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» звернулося до Ватутінського відділення Катеринопільської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області, правонаступником якої є Звенигородська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області, з листом № 429 про розстрочення податкового боргу на суму 3 114 042, 00 грн. до кінця поточного року. До даного листа позивачем додано графік погашення розстроченого податкового боргу з кінцевим строком погашення податкового боргу в сумі 3 199 530, 80 грн. до 20 грудня 2012 року. Згідно даного листа до кінця 2012 року підприємство очікує надходження коштів як за вже надані послуги в сумі 655 900, 00 грн., так і має підписані договори на 2012 рік на загальну суму 8 000 000, 00 грн., що дасть можливість повернення наданої розстрочки платежів та нарахованих процентів за користування вказаною розстрочкою.

31 липня 2012 року ДПС у Черкаській області, правонаступником якої є Головне управління ДФС у Черкаській області, за наслідками розгляду листа Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» на підставі Закону України «Про державну службу в Україні», ст. 100 ПК України прийняла рішення про розстрочення податкового боргу № 64/19-015, згідно якого вирішено надати розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість під проценти на загальну суму 2 978 996, 35 грн.; розстрочення надається з 31 липня 2012 року по 20 грудня 2012 року; строки і сума сплати розстроченого податкового боргу становлять: 20 серпня 2012 року - 595 799, 27 грн., 20 вересня 2012 року - 595 799, 27 грн., 20 жовтня 2012 року - 595 799, 27 грн., 20 листопада 2012 року - 595 799. 27 грн., 20 грудня 2012 року - 595 799, 27 грн.

Між тим, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що зазначене рішення є протиправним, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 100.1, 100.2 ст. 100 ПК України - розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 100.4 ст. 100 ПК України встановлено, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Згідно до п. 100.13 ст. 100 ПК України - порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Так, наказом Державної податкової адміністрації України № 1036 від 24 грудня 2010 року відповідно до ст. 100 ПК України затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (далі по тексту Порядок), що діяв на момент виникнення спірних відносин,

Відповідно до п. 1.4 Розділу І Порядку - розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу державної податкової служби та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними автоматизованої інформаційної системи (далі по тексту АІС), що ведеться органами державної податкової служби. На суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Згідно до п. 4.2 Розділу ІV Порядку - нарахування процентів розпочинається від першого дня початку дії розстрочення (відстрочення) та першого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу). Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням). Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 статті 129 розділу II Податкового кодексу України.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 2.1 Розділу ІІ Порядку рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу на суму не більше 3 000 000, 00 грн. приймають органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п. 3.1 Розділу ІІІ Порядку - для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до підрозділу погашення податкового боргу органу державної податкової служби за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо вказуються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з: переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» № 1235 від 27 грудня 2010 року - обставинами, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, є:

ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів);

загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі;

недостатність майна заявника - фізичної особи (без урахування майна, на яке відповідно до законодавства не може бути звернено стягнення) для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі чи відсутність у заявника - фізичної особи майна;

сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником;

виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду;

проведення заявником науково-дослідних, конструкторських, а також соціально орієнтованих робіт, які передбачають створення робочих місць для інвалідів, захист навколишнього природного середовища, підвищення енергетичної ефективності виробництва, або технічного переоснащення власного виробництва;

провадження заявником інноваційної діяльності, у тому числі створення нових та вдосконалення існуючих технологій, видів сировини та матеріалів широкого застосування;

виконання заявником особливо важливого замовлення у рамках соціально-економічного розвитку регіону або надання ним особливо важливих (у тому числі виключних) послуг населенню;

виконання заявником державного оборонного замовлення;

здійснення заявником інвестицій у створення об'єктів, які мають найвищу енергетичну ефективність, соціальне значення, стратегічне значення для оборони та безпеки держави.

Відповідно до п. 3.2 Розділу ІІІ Порядку - за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дати подання заяви: приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу державної податкової служби; відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) в письмовій формі за відсутності підстав, наведених у п. 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком.

У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом державної податкової служби вищого рівня, орган державної податкової служби за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов'язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу державної податкової служби вищого рівня.

Згідно до п. 3.5 Розділу ІІІ Порядку - не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення орган державної податкової служби за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його грошового зобов'язання (податкового боргу)) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу). Строк дії договору починається з дати його підписання.

Пунктом 3.6 Розділу ІІІ Порядку передбачено, що у день укладання договору про розстрочення (відстрочення) підрозділ погашення податкового боргу вносить до журналу відомості про укладений договір, які переносяться до АІС органів державної податкової служби. Не пізніше дня, наступного за днем внесення до журналу відомостей про укладений договір, копія такого договору передається підрозділу обліку і звітності для проведення звірки повноти та правильності відображення розстрочених (відстрочених) сум в АІС органів державної податкової служби .

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, лист Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» № 429 не відповідає формі заяви про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (додаток 1 до Порядку), а також до вказаного листа не додано економічне обґрунтування, яке складається з: переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Крім того, не може свідчити про дотримання вимоги, встановленої п. 3.1 Розділу ІІІ Порядку, щодо надання економічного обґрунтування зазначення позивачем в листі № 429 від 31 липня 2012 року, що до кінця 2012 року підприємство очікує надходження коштів як за вже надані послуги в сумі 655 900, 00 грн., так і має підписані договори на 2012 рік на загальну суму 8 000 000, 00 грн., що дасть можливість повернення наданої розстрочки платежів та нарахованих процентів за користування вказаною розстрочкою, на що звертає увагу представник відповідача.

Як зазначалося вище колегією суддів, перелік обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 1235 від 27 грудня 2010 року, і є вичерпним.

А тому, посилання на вищевказані обставини є безпідставні.

Також, як вбачається з матеріалів справи, Звенигородською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області не укладався договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) з позивачем внаслідок чого відповідачем вилучено з бази АІС суми розстроченого згідно рішення від 31 липня 2012 року податкового боргу з податку на додану вартість, а в подальшому 21 грудня 2012 року по закінченню наданого вищезазначеним рішенням строку розстрочення внесено до бази АІС як суму розстроченого податкового боргу, так і проценти за кожний календарний день користування позивачем розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, наслідком укладання даного договору розстрочення грошового зобов»язання позивачу була неправомірно нарахована штрафна санкція та пеня за несвоєчасну сплату частин розстроченої суми, а також як вбачається з облікових карток наданих податковим органом та судових рішень у справах № 07/57а, № 09/32а, № 2а-3091/10/2370, № 2а/2370/3086/2011, податковим органом неправомірно було змінено поточну сплату податкового зобовязання та зараховано на погашення податкового боргу.

Також, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було пропущено трьохрічний строк звернення до суду по стягненню боргу, що був розстрочений, оскільки зарахування коштів на погашення боргу 2006-2011 (початок виникнення заборгованості) суди у справах № 07/57а, № 09/32а, № 2а-3091/10/2370, № 2а/2370/3086/2011 визнали протиправними і відмовили у стягненні, а дане рішення про розстрочення надало можливість ДПІ неправомірно продовжити строк стягнення.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про скасування рішення про розстрочення сплати податкового боргу № 64/19-015 від 31 липня 2012 та визнання неправомірними дій щодо розстроченню сплати податкового боргу, прийняте судом першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки породжує для позивача додаткове фінансове навантаження.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) - за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Станом на час звернення позивача з адміністративним позовом до суду ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюються у розмірі 0, 06 мінімальної заробітної плати.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» - мінімальну заробітну плату встановлено на 2015 рік у розмірі 1218, 00 грн.

В зв'язку з чим, при подачі апеляційної скарги відповідачі мали сплатити судовий збір у розмірі 80, 40 грн.

Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянтів, а тому судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з Звенигородської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області, Головного управління ДФС у Черкаській області на користь Державного бюджету України.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року - без змін.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 80(вісімдесят гривень) 40 коп.

Стягнути з Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 80(вісімдесят гривень) 40 коп.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.