Постанова № 55312829, 20.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2016 року № 826/13595/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід"доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" (надалі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач) про скасування повністю Податкове повідомлення-рішення (форма «Р») від 26 лютого 2015р. № 0000612201 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 11437315,00 грн. за основним платежем та 2859329,00 грн. за штрафними санкціями та Податкове повідомлення-рішення (форма «Р») від 26 лютого 2015р. № 0000622201 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10 483 175,00 грн. за основним платежем та 2 620 794,00 грн. за штрафними санкціями, прийняті Державною податковою інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС м. Києва на підставі Акту № 461/26-58-22-01-17-36158057 від 12.02.2015 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будівельна компанія "Солід", податковий номер 36158057 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року»

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем безпідставно зроблено висновки щодо завищення у перевіряємий період валових витрат та податкового кредиту, у зв'язку із формуванням таких з урахуванням взаємовідносин з контрагентами. Крім того, позивачем вказується на протиправність дій податкового органу при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачі проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просив суд відмовити в задоволенні позивних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях, які є аналогічними доводам та висновкам викладеним в акті перевірки також, Відповідач наголошує, що Позивачем під час перевірки не надано всю первинну документацію.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Співробітниками Держаної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.02.2015 р. за № 461/26-58-22-01-17-36158057 (надалі - Акт перевірки).

В акті перевірки встановлені наступні порушення: пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.5., 139.1.9., п. 139.1 ст. 139, пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140, п. 1 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на прибуток 11 437 315 грн. в т.ч. за 2012 на - 5230726 грн., 2013 на 6206589 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 185, ст. 192, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в періоді, що перевірявся всього на 10 483 175 грн., в т.ч. по періодам: квітень 2012 - 194 678 грн., травень 2012 - 119 330 грн., червень 2012 - 736 375 грн., липень 2012 - 778 577 грн., серпень 2012 - 204 633 грн., вересень 2012 - 500 439 грн., жовтень 2012 - 218 800 грн., листопад 2012 - 603 307 грн., грудень 2012 - 530 853 грн., січень 2013 - 297 762 грн., лютий 2013 - 443 296 грн., березень 2013 - 50 250 грн., квітень 2013 - 743 445 грн., травень 2013 - 702 311 грн., червень 2013 - 283 269 грн., липень 2013 - 727 370 грн., серпень 2013 - 324 379 грн., вересень 2013 - 913 945 грн., жовтень 2013 - 363 424 грн., листопад 2013 - 445 098 грн., грудень 2013 - 1 301 634 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки, Позивачем подано до податкового органу Заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду заперечень Листом № 4551/10/26-58-22-01-09 від 24.02.2015р. Податковий орган повідомив Позивача, що висновки Акту перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі Акту перевірки Податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: від 26 лютого 2015р. № 0000612201, яким збільшено податок на прибуток в сумі 14 296 644 грн., з них за основним платежем в розмірі 11 437 315,00 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 2859329 грн.; від 26 лютого 2015р. № 0000622201, яким збільшено податок на додану вартість в сумі 13 103 969,00 грн., з них за основним платежем в розмірі 10 483 175,00 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 2 620 794 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем подано скаргу до Головного управління ДФС в м. Києві (надалі - ГУ ДФС в м. Києві), за результатами розгляду скарги ГУ ДФС в м. Києві прийнято рішення № 7040/10/26-15-10- 05-35 від 24.04.2015р., яким залишено без задоволення скаргу Позивача.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ «Грін Білдінг» (Виконавець), з іншої сторони, укладено Договір підряду №13-06/2013 від 13.06.2013 року (надалі - Договір №13-06/2013).

У відповідності до п. 1.1 - 1.3 Договору №13-06/2013, Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик власними або залученими силами виконати будівельно-монтажні роботи (надалі «роботи») на об'єкті: «Будівництво виставкового павільйону на проспекті Перемоги, 15-й км у Святошинському районі м. Києва» (надалі - «Об'єкт»), в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Склад та обсяги робіт, що підлягають виконанню за цим Договором, визначені в кошторисі, що є Додатком № 1 до цього Договору та невід'ємною його частиною (надалі - «Кошторис»). Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п.53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.2005р. №688 (далі Загальні умови). Місцезнаходження Об'єкту: Україна, м. Київ, проспект Перемоги, 15 км, територія Державного підприємства «Український державний центр радіочастот».

Згідно з п. 6.1 - п. 6.3, п. 8.1 та п. 8.2 Договору №13-06/2013, Замовник залишає за собою право забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням. Приймання, розвантаження, складування та подача на будівельний майданчик матеріалів, конструкцій, виробів здійснюється силами та засобами Підрядника. Перелік матеріальних ресурсів, що постачаються Замовником вказується у Додатку №2 до цього Договору. Здача-приймання виконаних робіт оформлюються щомісячними довідками КБ-3 та Актами КБ-2в. Дані документи у 2-х примірниках складає Підрядник та надає їх Замовнику кожного місяця. Після цього Замовник складає у двох примірниках довідки КБ-3, акти КБ-2в або акти приймання-передачі обладнання або інших робіт, в яких зазначає обсяги і вартість робіт, виконаних у відповідному періоді силами Замовника та силами підрядників, та передає їх для наступного приймання робіт, обладнання Замовником будівництва.

Між сторонами підписано Додаткову угоду № 1 від 28.06.2013, в п. 1 зазначено, що у зв'язку з зміною складу та обсягу робіт Підрядник бере на себе зобов'язання виконати додатковий об'єм будівельно-монтажних робіт на об'єкті: «Будівництво виставкового павільйону на проспекті Перемоги, 15-й км у Святошинському районі м. Києва» за адресою: Україна, м. Київ, проспект Перемоги, 15 км, територія Державного підприємства «Український державний центр радіочастот».

В підтвердження виконаних робіт Позивачем надано суду наступні документи: Додатки №1 до Договору (Договірна ціна), Локальні кошториси, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ за вересень 2013 року, Акт приймання-передачі змонтованого обладнання від 18.09.2013 р., Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 рік, Акт №2.1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 рік, Підсумкова відомість ресурсів (витрати - по факту), Акт №2.2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 рік, Підсумкова відомість ресурсів (витрати - по факту), Відомості витрачених ресурсів витрат замовника (витрати-по факту), Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 рік, Підсумкова відомість ресурсів (витрати - по факту), Відомості витрачених ресурсів витрат замовника (витрати-по факту), Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 рік, Підсумкова відомість ресурсів (витрати - по факту), Акт №33 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 рік, Підсумкова відомість ресурсів (витрати - по факту), Відомості витрачених ресурсів витрат замовника (витрати-по факту),

Суд звертає увагу, що в Додатках №1 (Договірна ціна) відсутні дати підписання даного документу; в локальних кошторисах взагалі відсутні підписи дати та прізвище посадових осіб, якими складено та перевірено дані документи; в Акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 рік - відсутні докази підписання даного документа сторонами; в Підсумковій відомості ресурсів (витрати - по факту) - наявна перша сторінка, при цьому взагалі відсутні дані, яка сума та ким підписано (посадові особи) даний документ; в Підсумковій відомості ресурсів (витрати - по факту) та Відомості витрачених ресурсів витрат замовника (витрати-по факту), які є додатком до Актів: №2.2, № 3, №4, №33 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 рік - відсутні докази підписання даного документа сторонами;

Крім того, Суд звертає увагу, що в Додатках №1 (Договірна ціна) зазначено вартість матеріальних ресурсів, хоча по умовам Договору №13-06/2013, саме Позивач передав весь матеріал контрагенту, що підтверджується Додатком №2 до вищезазначеного Договору.

Також, між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ «Грін Білдінг» (Виконавець), з іншої сторони, укладено ряд Договір підряду: №01/13 від 30.11.2013 року (надалі - Договір №01/13); №ГБ-0801/2013 від 08.01.2013 року (надалі - Договір №ГБ-0801/2013), № ГБ06-06/2012 від 06.06.2012 р. (надалі - Договір № ГБ06-06/2012), № ГБ30-05/2012 від 27.06.2012 року (надалі - Договір № ГБ30-05/2012), №11-12/2012 від 11.12.2012 року (надалі - Договір №11-12/2012).

У відповідності до п. 1.1 - 1.5 Договору №01/13, Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик власними або залученими силами виконати ремонтні роботи з гідроізоляції підмостки підземного паркінгу і літнього майданчику в м. Бориспіль (надалі - «роботи») у будівлі Замовника за адресою: Україна, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт (надалі - «Об'єкт»), в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Склад та обсяги робіт, що підлягають виконанню за цим Договором, визначені в кошторисі, що є Додатком № 1 до цього Договору (надалі - «Кошторис»). Обсяги Робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Замовника на зазначені цілі. Роботи за цим Договором виконуються із суворим дотриманням проектної документації та Кошторису. Наслідки порушення Підрядником їх положень визначаються цим Договором та чинним законодавством України. Після завершення виконання робіт Замовнику передаються результати робіт (в тому числі змонтоване обладнання та конструкції), що є робочими (дієвими), технічно справними, введеними в експлуатацію, якісними та їх функціонування відповідає всім необхідним технічним вимогам, нормативам, що діють на момент передачі.

Згідно з п. 6.1 - п. 6.5 Договору №01/13, Підрядник має право для виконання окремих робіт залучати субпідрядні організації (субпідрядників), які повинні мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, визначених договором субпідряду, кваліфікацію та ресурси, достатні для їх виконання. Підрядник несе відповідальність перед Замовником за результати роботи субпідрядників, залучених до виконання робіт Підрядником, як за свої власні дії. Підрядник самостійно здійснює приймання і оплату робіт, що виконуються субпідрядниками. Залучення до виконання робіт за цим Договором робочої сили (інженерно-технічних спеціалістів і робітників) в достатній кількості та з відповідною кваліфікацією покладається на Підрядника.

Відповідно до п. 1.1 - 1.3 Договору №ГБ-0801/2013, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених даним Договором, на свій ризик власними або залученими силами виконати комплекс робіт по поточному ремонту нежитлових приміщень (виробничо-офісного центру з вбудованою автостоянкою), розташованого за адресою: 03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 (надалі - «Роботи») з використанням своїх матеріалів та обладнання, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Виконавець гарантує, що якість виконаних Робіт відповідатиме вимогам стандартів, технічних умов та нормативів, що діють на території України. За згодою Виконавця, в порядку та на умовах, окремо погоджених Сторонами, Замовник може надавати Виконавцю власні матеріали та обладнання, з метою їх використання під час виконання Робіт.

Пунктами 1.1 - 1.3 Договору № ГБ06-06/2012, передбачено, що Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик власними або залученими силами виконати будівельно-монтажні пусконалагоджувальні та інші роботи (підготовчий етап) (надалі «роботи») на об'єкті: «Адміністративно - технічний корпус з підземним паркінгом» (надалі - «Об'єкт»), в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Склад та обсяги робіт, що підлягають виконанню за цим Договором, визначені в кошторисі, що є Додатком № 1 до цього Договору та невід'ємною його частиною (надалі - «Кошторис»). Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п.53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.2005р. №688 (далі Загальні умови). Місцезнаходження Об'єкту: Україна, м. Київ, проспект Перемоги, 15 км, територія Державного підприємства «Український державний центр радіочастот».

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.3 Договору № ГБ30-05/2012, Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик власними або залученими силами виконати будівельно-монтажні роботи (надалі «роботи») на об'єкті: «Центр керування повітряним рухом РДЦ Львівського РПС Украероруху на вул. Любінській, 217 у м. Львів» (надалі - «Об'єкт»), в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Склад та обсяги робіт, що підлягають виконанню за цим Договором, визначені в кошторисі, що є Додатком № 1 до цього Договору та невід'ємною його частиною (надалі - «Кошторис»). Зміна Кошторису можлива виключно шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору. Місцезнаходження Об'єкту: Україна, м. Львів. вул. Любинська, 217.

Також, сторонами було укладено 01.10.2012 року Додаткову угоду №1 до Договору підряду № ГБ30-05/2012, яким продовжено термін виконання робіт до 31.12.2013 р.

До Договору підряду № ГБ30-05/2012 було укладено Додаткову угоду № 2 від 01.08.2013 р., у відповідності до п. 1 -п. 3 Відповідно до п. 12.1. Договору Сторони дійшли згоди призупинити виконання робіт передбачених Договором підряду № ГБ30-05/2012 від 27.06.2012 р. з « 01» серпня 2013 року. Виконавець зобов'язаний повернути Замовнику суму отриманих авансових платежів за Договором підряду № ГБ30-05/2012 від 27.06.2012 р., що становить 1 179 650,07 грн. (Один мільйон сто сімдесят дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень 07 копійок) до 30 серпня 2013 року (включно). Роботи за даним Договором будуть поновленні після прийняття відповідного рішення Замовником.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази поновлення будівельних робіт, як передбачено Додатковою угодою №2.

У відповідності до п. 1.1 - 1.5 Договору №11-12/2012, Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик власними або залученими силами виконати будівельно-монтажні роботи з реконструкції нежитлового приміщення Київської регіональної митниці Державної митної служби України (надалі - «роботи») у будівлі Замовника за адресою: м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 8-А (надалі - «Об'єкт»), в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Склад та обсяги робіт, що підлягають виконанню за цим Договором, визначені в кошторисі, що є Додатком № 1 до цього Договору (надалі - «Кошторис»). Обсяги Робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Замовника на зазначені цілі. Роботи за цим Договором виконуються із суворим дотриманням проектної документації та Кошторису. Наслідки порушення Підрядником їх положень визначаються цим Договором та чинним законодавством України. Після завершення виконання робіт Замовнику передаються результати робіт (в тому числі змонтоване обладнання та конструкції), що є робочими (дієвими), технічно справними, введеними в експлуатацію, якісними та їх функціонування відповідає всім необхідним технічним вимогам, нормативам, що діють на момент передачі.

В підтвердження виконаних робіт Позивачем надано суду наступні документи: Додатки №1 (Договірна ціна), Локальні кошториси, Акт прийому-передачі будівельних матеріалів від 09.01.2013 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за лютий 2013 рік, Акти приймання виконаних будівельних робіт, Підсумковій відомості ресурсів (витрати - по факту), Об'єктні кошториси.

Суд звертає увагу, що Договору №ГБ-0801/2013, який укладено 08.01.2013 року, а в Додатках №1 (Договірна ціна), Локальні кошториси зазначено, що складено станом на 27 квітня 2011 року, крім того, в даних документах міститься підписи, проте відсутня дата їх підписання та реквізити договору, що в свою не дає суду можливості встановити реальність виконання даних умов договорів.

Крім того, Суд звертає увагу, що в Підсумковій відомості ресурсів (витрати - по факту) - відсутні докази підписання даного документа сторонами; в Об'єктних кошторисах відсутні підписи ким було складено кошториси, також в деяких документах (Локальних кошторисах, Договірних цінах) відсутні підписи осіб, які склали дані документи, а в наявних не можливо встановити кому належать дані підписи, оскільки відсутні П.І.Б. та посади даних осіб; в більшості наданих документах відсутні реквізити та не можливо встановити на підставі якого договору виконувалися дані роботи, які відображені в первинній документації (Том ІІ - ІІІ справи №826/13595/15).

Між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ «Промислово-будівельна компанія "Віндор" (Виконавець), з іншої сторони, укладено ряд Договір підряду: №СД-1410/11-2 від 11.10.2011 року (надалі - Договір №СД-1410/11-2); №СД-1410/11-1 від 11.10.2011 року (надалі - Договір №СД-1410/11-1).

У відповідності до п. 1.1 - 1.5 Договору №СД-1410/11-1, Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик власними або залученими силами виконати будівельні роботи з улаштування фасадів на спайдерній системі та улаштування фасадів композитними панелями, (надалі - «роботи») на об'єкті "Аеродромно-диспечерська вишка в аеропорту м. Львів" (надалі - «Об'єкт»), в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Склад та обсяги робіт, що підлягають виконанню за цим Договором, визначені в кошторисі, що є Додатком № 1 до цього Договору та невід'ємною його частиною (надалі - «Кошторис»). Зміна Кошторису можлива виключно шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору. Роботи за цим Договором виконуються із суворим дотриманням проектної документації та Кошторису. Наслідки порушення Замовником їх положень визначаються цим Договором та чинним законодавством України. По завершенню робіт Замовнику передаються результати робіт (в т.ч. Змонтоване обладнання), що є робочими (дієвими), технічно справними, якісними та їх функціонування відповідає всім необхідним технічним вимогам, нормативам, діючим на момент передачі. Місцезнаходження Об'єкта: Україна, м. Львів, вул. Любінська, 217.

В підтвердження виконаних робіт Позивачем надано суду наступні документи: Договірна ціна, Локальні кошториси, Відомість ресурсів до локального кошторису, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, Акти приймання виконаних будівельних робіт, Підсумковій відомості ресурсів (витрати - по факту).

Суд звертає увагу, що в Договірній ціні, Локальному кошториси - відсутні жодні реквізити до, якого Договору підряду вони складені та в який період, хоча Позивачем надано, як додаток до Договору №СД-1410/11-2; в Акті № приймання виконаних будівельних робіт за вересень, який складено до Договору №СД-1410/11-2 - відсутні підписи та реквізити посадових осіб, ким було складено даний документ.

Крім того, між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, ТОВ «Промислово-будівельна компанія "Віндор" (Підрядник 1), з іншої сторони, та ТОВ «Промислово-будівельна компанія "Віндор Плюс" (Підрядник 2), укладено 02.01.2013 року Договір №1 про заміну сторони в Договорі підряду №СД 1410/11-2 від 14.10.2011 року (надалі - Договір №1).

У відповідності до п.1, п. 2 Договору №1, враховуючи Акт звірки взаємних розрахунків від 02 січня 2013 року, підписаний між Підрядником 1 та Замовником в рамках укладеного Договору підряду, вартість виконаних та неоплачених Замовником робіт станом на дату укладення цього Договору становить 754 945,58 грн. (сімсот п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень 58 копійок). Сторони за цим договором погоджуються на здійснення заміни особи Підрядника 1, як сторони в Договорі підряду особою Підрядника 2, з одночасним переведенням на Підрядника 2 усіх прав та обов'язків за Договором підряду, в тому числі, але не виключно Підрядник 2 приймає на себе гарантійні зобов'язання по роботам, що виконанні Підрядником 1 і прийнятті Замовником станом на день підписання цього Договору, а також Підрядник 2 приймає на себе зобов'язання по оплаті штрафних санкцій за неякісно виконанні Підрядником 1 роботи та зобов'язання по виправленню недоліків у виконаних Підрядником 1 роботах за рахунок Підрядника 2, а також зобов'язання по оплаті штрафних санкцій за прострочення Підрядником 1 строку виконання робіт за Договором підряду.

В підтвердження виконаних робіт Позивачем надано суду наступні документи: Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, Акти №1 приймання виконаних будівельних робіт (2 шт.), Підсумковій відомості ресурсів (витрати - по факту), Акти приймання виконаних будівельних робіт (4 шт.), Акти № приймання виконаних будівельних робіт за грудень, Акти №2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року, Акти №3 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ 2 за квітень 2013 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ 3 за квітень 2013 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ 1 за квітень 2013 року.

Суд звертає увагу, що в Актах приймання виконаних будівельних робіт - відсутні реквізити за який період підписано даний документ, та в деяких документах відсутні підписи та повні реквізити осіб, які підписували дані документи.

Крім того, між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ «Буд Хауз» (Виконавець), з іншої сторони, укладено Договір №373-00423-15850 від 18.09.2013 року (надалі - Договір №373-00423-15850).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.3 Договору №373-00423-15850, відповідно до умов цього Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи з поточного ремонту офісних приміщень сьомого поверху адміністративної будівлі (надалі - «Роботи»), за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська,36. Роботи виконуються власними силами Підрядника та засобами, у відповідності із характеристикою Об'єкта та в погоджених Сторонами об'ємах, комплексу робіт відповідно. Замовник зобов'язується прийняти виконані Підрядником Роботи та оплатити їх у відповідності до Договору.

В підтвердження виконаних робіт Позивачем надано суду наступні документи: Акт прийому-передачі будівельних матеріалів за червень 2014 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за червень 2014 рік, Акт прийому-передачі будівельних матеріалів за червень 2014 року, Об'єкти (Підсумкова відомість), Акт №10 прийому-передачі будівельних матеріалів за червень 2014 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за квітень 2014 рік, Акт № прийому-передачі будівельних матеріалів за _____ 2014 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за квітень 2014 рік, Акт № прийому-передачі будівельних матеріалів за квітень 2014 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за березень 2014 рік, Акт № прийому-передачі будівельних матеріалів за березень 2014 року, Підсумкова відомість ресурсів, Договірна ціна, Локальні кошториси на будівельні роботи на загально будівельні роботи: №2-1-1 - №2-1-6, Локальні кошторис на будівельні роботи на загально будівельні роботи: №2-2-1, №2-3-1, Підсумкова відомість ресурсів, Договірна ціна та інші документи.

Суд звертає увагу, що в Актах прийому-передачі будівельних матеріалів за червень 2014 року - відсутні докази підписання даного документа сторонами; в Об'єктних кошторисах відсутні підписи ким було складено кошториси, також в деяких документах (Локальних кошторисах, Договірних цінах) відсутні підписи осіб, які склали дані документи, а в наявних не можливо встановити кому належать дані підписи, оскільки відсутні П.І.Б. та посади даних осіб; в Локальному кошторисі на будівельні роботи №2-1-1 на загально будівельні роботи - відсутні будь-які посилання на Договір та відсутні взагалі підписи та реквізити сторін, в Локальному кошторисі на будівельні роботи №2-1-2 - №2-1-6, №2-2-1, 2-3-1 на загально будівельні роботи - відсутні будь-які посилання на Договір та відсутні взагалі підписи (ким Складено) та реквізити сторін (П.І.Б. посада особи, яка підписала); в Підсумковій відомості ресурсів - відсутні будь-які посилання на Договір та відсутні взагалі підписи (ким Складено) та реквізити сторін (П.І.Б. посада особи, яка підписала); в Договірній ціні відсутні будь-які посилання на Договір та відсутні взагалі підписи та реквізити сторін (П.І.Б. посада особи, яка підписала) та інших документах наданих суду переважна більшість, яких не містить підписи та взагалі оформлена не належним чином не можливо встанови за який період виконано роботи та в якому році (том VI - VIIІ даної справи).

Крім того, між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ «Буд Хауз» (Виконавець), з іншої сторони, укладено ряд Договір підряду: №БХ-2805/2013 від 28.05.2013 року; №БХ-1907/2013 від 19.07.2013 р.

В підтвердження виконаних робіт Позивачем надано первинну документацію, копії якої залучено до матеріалів справи.

Під час перевірки Податковим органом встановлено, що ТОВ «Буд хауз» має податкову адресу: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-Б, згідно з даними державного реєстру фактична адреса товариства м. Київ вул. Смоленська, 31/33, за даною адресою перебувають ПрАТ «Інком», ТОВ «БК Солід». Контактний номер телефону вказаний у звітності ТОВ «Буд хауз» належить ПрАТ «Інком». Згідно з балансу ТОВ «Буд хауз» вартість основних засобів за 2013 рік - 1,1 тис. гривень. Згідно з декларацій з податку на додану вартість витрати ТОВ «Буд хауз» складають (без ПДВ): за період січень-березень 2013 - 0 грн., квітень-грудень 2013 - 27 556 899 грн. Із врахуванням того, що видатки з ПДВ розраховуються із врахуванням здійснених попередніх оплат, а витрати з податку на прибуток розраховуються тільки по факту списання витрат при реалізації товарів (робіт, послуг) - ТОВ «Буд хауз» здійснював закупівлю всіх товарів (робіт, послуг) у інших суб'єктів господарювання. Крім того, згідно з «Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (форма 1-ДФ) кількість працівників у 2013 році складала: 1 квартал - 2 чол., 2 квартал - 6 чол., 3-4 квартал - 1 чол. Згідно з даними АІС "Автомобіль" ДАІ МВС України, вантажні транспортні засоби за ТОВ «Буд хауз» не зареєстровані.

Суд погоджується з твердженнями податкового органу, що ТОВ «Буд хауз» фактично не мав можливості самостійно здійснювати будівельно-монтажні роботи, забезпечувати документообіг на підприємстві, розраховувати та оформлювати кошториси робіт, оформлювати первинні документи та вести синтетичний та аналітичний бухгалтерський облік.

Також, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Віндор» зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1/б. За 2012-2013 роки кількість працівників встановити неможливо у зв'язку з неподанням звітів 1-ДФ. Згідно з даними АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України, вантажні транспортні засоби за ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Віндор» не зареєстровані.

Згідно з поданим фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва (форма 1-м) за 2012 рік - основний вид економічної діяльності - виробництво галантерейних та дорожніх виробів зі шкіри та інших матеріалів.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутня в повному обсязі первинна документація, яка б підтверджувала, що саме і в який період виконувалися роботи, відсутня проектна документація, товарно-транспортні накладні, докази зберіганні отриманого товару на будівництві, податкові накладні, банківські виписки.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу /орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Відповідно до змісту ст. 44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Крім того, у відповідності ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ, встановлено перелік обов'язкових документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення юридичною особою на договірних умовах та для власних потреб. До таких документів відносяться: документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах; дорожній лист; товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж; інші документи, передбачені законодавством України, також згідно до п.п.11.1 та п.п.11.3 п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. та зареєстрованого Міністерством юстиції України №128/2568 від 20.10.1998р., встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, а дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Пунктами 11.2, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Отже, товаротранспортні накладні відносяться до первинної транспортної документації, ведення якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до п.11.5 Правил перевезень вантажів, товаротранспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник(вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товаротранспортної накладної підписом і печаткою (штампом).

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

Також, суд звертає увагу, що у відповідності до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до вимог, встановлених абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Згідно з пунктом 86.7 вказаної статті Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.

Вищезазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки, як відсутні. Акт містить визначення про те, що позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки не надано, натомість, позивачем Акт перевірки було отримано, що ним не заперечується та заперечень з первісною документацією Позивачем Податковому органу надано не було.

Оскільки відповідачу не було надано в повному обсязі первинно бухгалтерських документів під час перевірки, судом вбачається правомірним висновок відповідача про порушення позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України щодо обов'язкового підтвердження витрат та податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук