Постанова № 55312383, 23.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 р. Справа № 804/15522/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітас» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області із позовними вимогами, з урахуванням їх уточнень, про визнання протиправним та скасування рішення № 9191/10/04-62-11-02-16 від 18.09.2015 року про невизнання податкових декларацій ТОВ «Мелітас» з податку на додану вартість за звітні податкові періоди березень, квітень та серпень 2015 року податковою звітності.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 24.09.2015 року ТОВ «Мелітас» отримано рішення № 9191/10/04-62-11-02-16 від 18.09.2015 року про невизнання податковою звітністю декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень та серпень 2015 року, поданих засобами електронного зв'язку. Позивач вважає, що оскаржувана відмова є протиправною, а тому винесене рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав суду заперечення проти позову, у яких зазначено, що за результатами аналізу декларацій надано статус «Історія подання», так як її оформлено з порушеннями вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим на адресу позивача було направлено рішення № 9191/10/04-62-11-02-16 від 18.09.2015 року про невизнання податкових декларацій ТОВ «Мелітас» з податку на додану вартість за звітні податкові періоди березень, квітень та серпень 2015 року податковою звітності, яке відповідач вважає правомірним та таким, що не підлягає скасуванню. У зв'язку з вищевикладеним, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 14.09.2015 року ТОВ «Мелітас» засобами електронного зв'язку направлено податкові декларації за звітні податкові періоди березень, квітень та серпень 2015 року. Того ж дня позивачем отримано електронні квитанції № 2 до кожної декларації, в яких зазначено, що документ доставлено до районного рівня 462 ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС 14.09.2015 року.

24.09.2015 року позивачем отримано рішення № 9191/10/04-62-11-02-16 про невизнання податковою звітністю декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень та серпень 2015 року.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як передбачено нормою абзацу 1 пункту 49.9 статті 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно пункту 48.4 статті 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно пункту 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Судом встановлено, що в поданих позивачем деклараціях з податку на додану вартість за березень, квітень та серпень 2015 року в рядку 06 «Податкова адреса» зазначено - 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Леніна 8-10, кімната 400-А.

При цьому, суд звертає увагу на те, що п. 45.2 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження ТОВ «Мелітас» є: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Леніна 8-10, кімната 400-А.

Суд зауважує на тому, що нормами чинного законодавства не передбачено зазначення даних про країну та адміністративний район.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що декларації ТОВ «Мелітас» з податку на додану вартість за березень, квітень та серпень 2015 року були оформлені належним чином, з урахуванням норм діючого законодавства.

Щодо відображення у додатку 2 до декларацій з ПДВ за березень 2015 року залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, суд зазначає наступне.

В додатку 2 до декларації з ПДВ за березень 2015 року ТОВ «МЕЛІТАС» використало право, передбачене пп. а) п. 33 Підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень Кодексу щодо збільшення розміру суми податку, на яку платник матиме право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних 200.1.3 ст. 200 ППУ, та відобразило залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів станом на початок поточного звітного (податкового періоду) рядок 24 декларації за лютий 2015 року з періодом виникнення від'ємного значення - січень 2013 року) - 108 322 193 грн.

В рішення відповідача № 9191/10/04-62-11-02-16 від 12.09.2015 року щодо неприйняття декларації зазначається, що оскільки декларація за лютий 2015 року є неприйнятою, то посилання на рядок 24 такої декларації є некоректним та неправомірним.

Суд зазначає, що у відповідності до п. 49.10. Податкового кодексу, забороняється відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо).

Отже, відповідач порушує норми податкового кодексу, та висуває передумови щодо прийняття декларації, а саме, у зв'язку з тим, що попередня декларація з ПДВ за лютий 2015 року неприйнята, та у зв'язку з тим, що наше підприємство відобразило додатку 2 до декларації залишок від'ємного значення попередніх періодів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2015р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ДФС у Дніпропетровській області № 4454/10/04-62-11-02-16 від 10.08.2015р. про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015р. податковою звітністю.

Таким чином, неприйняття декларації з ПДВ за березень 2015 на підставі того, що у ТОВ «МЕЛІТАС» неприйнята попередня декларація з ПДВ, та у зв'язку з відображенням залишку від'ємного значення попередніх періодів в декларації з ПДВ за березень 2015 року, є протиправним, а тому рішення №9191/10/04-62-11-02-16 від 12.09.2015 року про неприйняття декларації підлягає скасуванню.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 9191/10/04-62-11-02-16 від 18.09.2015 року про невизнання податкових декларацій ТОВ «Мелітас» з податку на додану вартість за звітні податкові періоди березень, квітень та серпень 2015 року податковою звітності.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Мелітас» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету на суму 1218,00 грн.(одна тисяча двісті вісімнадцять гривень нуль копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 28.12.2015р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 28.12.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита