Ухвала суду № 55312242, 27.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 січня 2016 року м. Київ К/800/51131/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Олендер І.Я., перевіривши дотримання статтей 17, 20, 210, 211, Кодексу адміністративного судочинства України та відповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційної скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Приватного підприємства «Максалін» про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 7 грудня 2015 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк до 11 січня 2016 року для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 7 грудня 2015 року, 6 січня 2016 року скаржник, в межах встановленого судом строку, подав до Вищого адміністративного суду України клопотання про виправлення вказаних в ухвалі недоліків, однак недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі судді Вищого адміністративного суду України від 7 грудня 2015 року не усунув.

У клопотанні зазначає, що при зверненні з поданням до суду в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України податковий орган не повинен сплачувати судовий збір, в тому числі за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір-це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У розумінні статті 2 цього Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи,організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання визначено як форму звернення до суду органу Державної фіскальної служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень.

Отже, подання як форма звернення до суду передбачена Кодексом адміністративного судочинства України. Ця ознака покладена в основу визначення поняття «судовий збір» та платника судового збору.

Указане подання Закон № 3674-VI не відносить до об'єктів, за які судовий збір не справляється, а органи Державної фіскальної служби України - до осіб, для яких встановлено пільги щодо сплати судового збору.

Таким чином, подання органу Державної фіскальної служби, передбачене статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є об'єктом справляння судового збору.

Враховуючи викладене та те, що скаржник недоліки касаційної скарги не усунув, то така касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Приватного підприємства «Максалін» про стягнення податкового боргу з доданими до неї матеріалами - повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України І.Я. Олендер

Суддя Вищого

адміністративного І.Я. Олендер

суду України