Постанова № 55311387, 27.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14497/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вей Макс Київ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2015 року по справі за позовом Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вей Макс Київ" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Хмільницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу в сумі 492 658,81 грн. з рахунків відповідача в банках, обслуговуючих платника податків.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2015 року позов задоволено частково: стягнуто з рахунків банків, які обслуговую ТОВ «Вей Макс Київ» заборгованість у розмірі 464 288,94 грн. В задоволені решти позову - відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на відсутність правових підстав для стягнення податкової заборгованості та неправильне визначення судом суб'єкта отримання цих коштів.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 14.07.2015 року заборгованість відповідача по орендній платі з юридичних осіб становить 956 577,81 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.07.2015 року № К/800/19858/15 по справі за позовом Хмільницької ОДПІ до ТОВ «Вей Макс Київ» стягнуто заборгованість у розмірі 492 658,61 грн., яка виникла за період до 30.08.2014 року. З них до бюджету було сплачено 28 369,74 грн. Стягненню підлягає сум 464 288,94 грн.

У зв'язку з несплатою визначних податкових зобов'язань позивачем виставлено податкову вимогу від 31.08.2013 року. Зазначена вимога направлена поштою 01.10.2014 року та повернута на адресу контролюючого органу з відміткою пошти про причини невручення «за закінченням встановленого строку зберігання».

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення заборгованості шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст.287 ПКУ).

Приписами п.59.1 ст.59 ПК України визначено, що в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Стосовно доводів апелянта щодо невручення йому належним чином податкової вимоги у зв'язку з опискою у назві Товариства, апеляційна інстанція зазначає, що вищезазначена вимога направлена на адресу, за якою зареєстрований відповідач (згідно з довідкою з ЄДРПОУ № 470). Крім того, матеріалами справи підтверджується, що податкова вимога надійшла на адресу відповідача.

У разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Крім того, твердження апелянта про те, що виникнення податкової заборгованості хронологічно не відповідає даті виставленої податкової вимоги, судова колегія оцінює критично. Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. В разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду, що посилання ТОВ «Вей Макс Київ» на порушення позивачем ст.183-3 КАС України стосовно того, що контролюючий орган повинен був звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом, а не позовною заявою, є необґрунтованими, оскільки положення Податкового кодексу України не містять імперативної умови щодо звернення контролюючого органу про стягнення податкового боргу саме в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.01.2016 року № К/9991/37236/12.

Разом з тим, колегія суддів пристає на позицію апелянта щодо неправомірності стягнення податкової заборгованості на користь податкового органу та вбачає підстави для зміни рішення суду в цій частині.

Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Як видно з матеріалів справи, даний податковий борг виник в результаті несплати узгодженої суми податкових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій з плати за землю, а тому така заборгованість підлягає стягненню на користь Державного бюджету України.

За ст. 201 КАС України підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва є такою, що підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 199, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вей Макс Київ» - задовольнити частково

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2015 року - змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини наступним чином:

«Стягнути з рахунків в банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Вей Макс Київ» ( 03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 9, корп. 42, код ЄДРПОУ 3458503) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 464 288,94 грн. ( чотириста шістдесят чотири тисячі двісті вісімдесят вісім гривень)».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.