Постанова № 55311251, 21.01.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4780/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

представника позивача - Гнатенка С.І.,

представника відповідача - Павленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2015 року ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28 травня 2015 року № 0000082205/1405, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, 21081000" в розмірі 10183167,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що контролюючим органом безпідставно нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, оскільки дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним контрактом з Державною установою "Регистр сертификации на федеральном железнодорожном транспорте", Росія утворилась за обставин, що не залежать від позивача, а імпортні контракти з Nederman Manufactumq Poland SP. z o.o., ОАО "Сибирский завод электротермии оборудования" станом на дату проведення перевірки не виконані в повному обсязі - на їх виконання позивачем перераховано лише кошти передплати, що у свою чергу не може бути підставою для визнання перерахованих платежів попередньої оплати простроченою сумою розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, а також вказував на скрутне фінансово-майнове становище підприємства, зумовлене нестабільною політичною ситуацією в країні, напруженими міжнародними відносинами між Україною та Росією, а також функціонуванням заводу в особливих умовах національної економіки.

Представник відповідача позов не визнав. У письмових запереченнях посилався на те, що документальною позаплановою виїзною перевіркою з питань дотримання ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вимог валютного законодавства встановлено допущення позивачем порушення вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині прострочення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Між ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" та Государственным учреждением "Регистр сертификации на федеральном железнодорожном транспорте", Росія укладено імпортний контракт № 5423.14ИС від 24 лютого 2014 року щодо проведення робіт з сертифікації продукції на відповідність вимогам сертифікації (а.с. 78-82).

На виконання умов контракту в період з 12 серпня 2013 року по 31 березень 2015 року ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" здійснено попередню оплату у ПАТ АКБ "Приватбанк" по pax. № 26004057003606 згідно платіжного доручення № 31 від 27 червня 2014 року на суму 416776,00 рос.руб. (146000,80 грн.), з граничним строком отримання послуг - 25 вересня 2014 року.

Обумовлені зазначеним контрактом роботи з сертифікації продукції нерезидентом не проведено. На кінець перевіряємого періоду 31 березня 2015 року зберігається дебіторська заборгованість в сумі 416776,00 рос.руб. (169248,58 грн.).

Таким чином, позивачем за імпортним контрактом від 24 лютого 2014 року № 5423.14ИС прострочено розрахунки на суму 416776,00 рос.руб. (146000,80 грн.) на 187 днів за період з 26 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року, що зумовило нарахування контролюючим органом пені в розмірі 78803,77 грн.

В періоді, охопленому перевіркою, ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з позовомщодо стягнення дебіторської заборгованості за імпортним контрактом від 24 лютого 2014 року № 5423.14 ИС до Господарського суду, Міжнародного комерційного арбітражного і чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України не зверталось.

Матеріалами справи підтверджено, що між ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" та Nederman Manufacturinq Poland SP. z о.о., (Польща) укладено імпортний контракт від 20 вересня 2013 року № 23-1 щодо придбання газоочисного обладнання (а.с. 130-141).

На виконання умов контракту позивачем в період з 12 серпня 2013 року по 31 березня 2015 року здійснено попередню оплату у ПАТ АКБ "Приватбанк" по pax. № 26003057004327 згідно платіжних доручень від 05 листопада 2013 року № 271 в розмірі 794000,00 євро (8571504,72 грн.), з граничним строком отримання товару - 03 лютого 2014 року та від 15 листопада 2013 року № 281 на суму 18990,00 євро (203941,11 грн.), з граничним строком отримання товару - 13 лютого 2014 року.

З метою продовження строків розрахунків за імпортним контрактом від 20 вересня 2013 року № 23-1 ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" отримало Висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 30 грудня 2013 року № 1405 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією на суму 794000,00 євро строком з 04 лютого 2014 року до 13 червня 2014 року , та на суму 18990,00 євро строком з 14 лютого 2014 року до 13 червня 2014 року.

Підприємством позивача товар на суму 813464,96 євро (13357503,82 грн.) від Nederman Manufacturinq Poland SP. z о.о., (Польща) отриманий з порушенням законодавчо встановлених строків, що підтверджується ВМД від 28 жовтня 2014 року № 01296, та з простроченням розрахунків на 137 днів за період з 14 червня 2014 року по 28 жовтня 2014 року.

Станом на 31 березня 2015 року за вищевказаним імпортним контрактом зберігається кредиторська заборгованість в розмірі 474,96 євро.

Відтак, позивачем за імпортним контрактом ввід 20 вересня 2013 року № 23-1 прострочено розрахунки на суму на суму 812990,00 євро (8775445,83 грн.) на 137 днів за період з 14 червня 2014 року по 28 жовтня 2014 року, що зумовило нарахування контролюючим органом пені в розмірі 5301705,25 грн.

Між позивачем та ОАО "СИБИРСКИЙ ЗАВОД ЗЛЕКТРОТЕРМИЧ. ОБОРУДОВАНИЯ (ОАО "СИБЗЛЕКТРОТЕРМ", Росія) укладено імпортний контракт від 14 листопада 2013 року № 22/2013-010 на придбання комплекту модернізованої нахиляючої платформи (а.с. 122-127).

На виконання умов контракту позивачем з 12 серпня 2013 року по 31 березня 2015 року внесено попередню оплату в ПАТ АКБ "Приватбанк" по pax. № 26004057003606 згідно платіжного доручення від 19 грудня 2013 року № 320 на суму 1968000,00 рос.руб. (477535,20 грн.), з граничним строком отримання товару - 19 березня 2014 року.

З метою продовження строків розрахунків за імпортним контрактом від 14 листопада 2013 року № 22/2013-010, ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" отримало Висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30 січня 2014 року № 113 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією на суму 1968000,00 рос.руб. строком з 20 березня 2014 року до 22 червня 2014 року.

На виконання умов вищевказаного контракту нерезидентом комплект модернізованої нахиляючої платформи не поставлено. На кінець охопленого перевіркою періоду за імпортним контрактом від 14 листопада 2013 року № 22/2013-010 зберігається дебіторська заборгованість в сумі 1968000,00 рос.руб. (799185,12 грн.).

Таким чином, позивачем за імпортним контрактом від 14 листопада 2013 року № 22/2013-010 прострочено розрахунки на суму 1968 000,00 рос.руб. (477535,20 грн.) на 282 дня за період з 23 червня 2014 року по 31 березня 2015 року, що зумовило нарахування контролюючим органом пені в розмірі 574583,30 грн.

В ході судового розгляду встановлено, що в охопленому перевіркою періоді ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з позовною заявою щодо стягнення дебіторської заборгованості за імпортним контрактом від 14 листопада 2013 року № 22/2013-010 з ОАО "СИБИРСКИЙ ЗАВОД ЗЛЕКТРОТЕРМИЧ. ОБОРУДОВАНИЯ" (Росія) до Господарського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України не зверталось.

Судом встановлено, що між ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" та ОАО "СИБИРСКИЙ ЗАВОД ЗЛЕКТРОТЕРМИЧ. ОБОРУДОВАНИЯ (Росія) укладено імпортний контракт від 12 серпня 2013 року № 22/2013-006 щодо придбання комплектів обладнання для електропечей (а.с. 86-91).

На виконання умов зазначеного контракту ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" здійснено попередню оплату в ПАТ АКБ "Приватбанк" по pax. № 26004057003606 згідно платіжних доручень:

від 28 серпня 2013 року № 21 на суму 3692326,00 рос.руб. (891032,11 грн.), з граничним строком отримання товару - 26 листопада 2013 року,

від 28 серпня 2013 року № 22 на суму 3692326,00 рос.руб. (891032,11 грн.), з граничним строком отримання товару - 26 листопада 2013 року;

від 27 листопада 2013 року № 299 на суму 3692326,00 рос.руб. (894650,59 грн.), з граничним строком отримання товару - 25 лютого 2014 року,

від 27 листопада 2013 року № 300 на суму 3692326,00 рос.руб. (894650,59 грн.), з граничним строком отримання товару - 25 лютого 2014 року.

Для продовження строків розрахунків за імпортним контрактом від 12 серпня 2013 року № 22/2013-006 позивач отримав Висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 листопада 2013 року № 1277, від 30 грудня 2013 року № 1406, від 27 лютого 2014 року № 199 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією:

на суму 7384652,00 рос.руб. строком з 27 листопада 2013 року до 11 березня 2014 року,

на суму 7384652,00 рос.руб. строком з 11 березня 2013 року до 20 квітня 2014 року,

на суму 7384652,00 рос. руб. строком з 26 лютого 2014 року до 10 червня 2014 року.

В судовому засіданні сторонами не заперечувалось, що товар на погашення дебіторської заборгованості в розмірі 14769304,00 рос.руб. позивачу не надійшов.

Таким чином, позивачем за імпортним контрактом від 12 серпня 2013 року № 22/2013-006 протягом періоду з 01 червня 2014 року по 31 березня 2015 року прострочено розрахунки на суму 14769304,00 рос.руб., а саме: на суму 7384652,00 рос.руб. (1782064,22 грн.) з простроченням на 304 дня; на суму 7384652,00 рос.руб. (1789301,18 грн.) з простроченням на 294 дня, що зумовило нарахування контролюючим органом пені в розмірі 4228075,04 грн.

Протягом охопленого перевіркою періоду ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з позовною заявою щодо стягнення дебіторської заборгованості за імпортним контрактом від 12 серпня 2013 року № 22/2013-006 з ОАО "СИБИРСКИЙ ЗАВОД ЗЛЕКТРОТЕРМИЧ. ОБОРУДОВАНИЯ (Росія) до Господарського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України не зверталось.

За правилами части першої та четвертої статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Вимогами пункту першого Постанови правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 12 травня 2014 року № 270 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що оскільки позивачем порушено строки, встановлені Постанови правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 12 травня 2014 року № 270, то нарахування йому пені у розмірі 10183167,36 грн. (згідно з розрахунком пені, наведеним у додатку № 4-В до акта перевірки (а.с. 28) є правомірним та обґрунтованим.

Разом із тим, суд відхиляє твердження представника позивача про безпідставність нарахування пені позивачу за відсутності його вини у зв'язку з невиконанням контрагентами умов імпортних контрактів, оскільки згідно з частинами другою та четвертою статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується; у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом, проте докази звернення позивача до судових установ про стягнення заборгованості з контрагентів-нерезидентів у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 26 січня 2016 року.

Суддя С.С. Бойко