Постанова № 55311015, 27.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2016 р. Справа№ 910/25157/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Жук Г.А.

Чорногуза М.Г.

секретар судового засідання: Білецький Л.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Травянко О.І. (дов.№1 від 17.08.2015 року);

від відповідача -Прудкий О.В. (дов.б/№ від 01.10.2015 року);

від третьої особи 1 - не з'явились;

від третьої особи 2 - не з'явились;

від третьої особи 3 - не з'явились;

від третьої особи 4 - не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 року

у справі №910/25157/15 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр", м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,

1. ОСОБА_4, Київська обл., с. Хлепча

2. ОСОБА_5, м. Київ

3. ОСОБА_6, Київська обл., с. Гора

4. ОСОБА_7, м. Київ

про визнання недійсним рішення загальних зборів, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2014 року до участі у розгляді справи залучено в якості третіх осіб 1, 2, 3, 4, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

16.11.2015 року через відділ діловодства суду позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив:

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників товариства «Сервіс-Центр» прийняті 28 травня 2014 року, зафіксовані у протоколі №37 від 28.05.2014 в пункті 1.1. «про звільнення з посади Генерального директора Товариства ОСОБА_6 з 3 травня 2014 року»; в пункті 2.1. «призначити ОСОБА_7 на посаду Генерального директора Товариства з обмеженнями повноважень згідно Статуту Товариства, а саме: у випадках отримання будь-яких кредитів або укладання договорів чи угод на суму більш ніж 100 000,00 (сто тисяч) гривень, Генеральний директор Товариства повинен отримати згоду на такі дії від загальних зборів учасників Товариства»;

- скасувати протокол загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» №37 від 28 травня 2014 року.

Судом першої інстанції зазначено, що згідно з протоколом судового засідання від 02.11.2015 року у справі №910/25157/15 розгляд справи по суті судом розпочато у судовому засіданні 02.11.2015 року, а заяву про зміну підстави позову подано суду 16.11.2015 року, то в силу частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції відмовлено в прийнятті вказаної заяви.

Враховуючи викладене, місцевим судом розглядались первісні позовні вимоги про: визнання Загальних зборів та рішення Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" від 28.05.2014 року недійсними; скасування Протоколу №37 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" №37 від 28.05.2014 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 року по справі №910/25157/15, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 року у справі №910/25157/15 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Рудченко С.Г. та призначено розгляд справи на 13.01.2016 року.

12.01.2016 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшла заява (клопотання) вих.№01/16 від 11.01.2016 року товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Сервіс» про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з хворобою ОСОБА_6

12.01.2016 року до канцелярії суду надійшов відзив товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» на апеляційну скаргу, у відповідності до якого останній просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 року у справі № 910/25157/15 відкладено розгляд справи на 27.01.2016 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року, у зв'язку із перебуванням судді Рудченко С.Г. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Агрикова О.В., судді: Жук Г.А., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс" на рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2015 року у справі №910/25157/15 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Чорногуз М.Г.

В судове засідання, призначене на 27.01.2016 року, з'явились представники позивача та відповідача, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, причини неявки суд не повідомили.

Представники сторін не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності представників третіх осіб.

В судовому засіданні було розглянуто клопотання позивача про зупинення провадження у справі та відмовлено у його задоволенні з огляду на наступне.

В обгрунтування вказаного клопотання позивач посилається на те, що в провадженні Подільського районного суду знаходиться справа №758/9587/15-ц за аналогічним позовом фізичної особи ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" про визнання рішення недійсним та скасування протоколу.

У відповідності до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Тобто, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду справи при наявності іншої справи, в межах якої розглядаються факти, які не можуть бути за якихось обставин встановлені під час розгляду справи у господарському суді. В даному випадку, враховуючи зміст позовної заяви гр. ОСОБА_8 до Подільського районного суду, спір є аналогічним спору, що розглядається у справі №910/25157/15.

Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що предметом спору у справі №910/25157/15 є визнання недійсним рішення (протоколу) Загальних зборів засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" від 28.05.2014 року, та скасування Протоколу №37 від 28.05.2014 року, то вказаний спір відноситься до корпоративних спорів, тому є підвідомчим господарським судам.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст.ст. 32-34, 43, 82, 84 ГПК, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Враховуючи той факт, що позовна заява гр. ОСОБА_6 до Подільського районного суду м. Києва містить такі ж самі підстави визнання недійсними рішення загальних від 28.05.2014 року та господарськими судами надається їм юридична оцінка, то зупинення господарської справи до вирішення спору за позовом гр. ОСОБА_6, який поданий взагалі з порушенням підвідомчісті справ, є намаганням позивача затягнути вирішення господарської справи по суті та виключає підстави зупинення провадження у справі № 910/25157/15.

Отже, підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

За таких обставин, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі №910/25157/15.

Щодо відсутності представників третіх осіб колегія суддів зазначає.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Враховуючи те, що представники третіх осіб були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, докази чого наявні в матеріалах страви, зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників третіх осіб.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно Статуту (т.1, а.с. 15-30), затвердженого 06.04.2007 року рішенням загальних зборів учасників Товариства (протокол № 34) та зареєстрованого 15.05.2007 державним реєстратором Подільської районної в місті Києві державної адміністрації за № 10711050006001011, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" (ідентифікаційний код 31244298) зареєстроване 07.12.2000 Подільською районною державною адміністрацією міста Києва.

У відповідності до п. 1.6 Статуту, учасниками Товариства є фізичні особи та юридична особа, розмір часток яких у статутному фонді Товариства розподілений наступним чином:

1) ОСОБА_6, із часткою в розмірі 14,1% статутного капіталу Товариства,

2) ОСОБА_4, із часткою в розмірі 26,85% статутного капіталу Товариства,

3) ОСОБА_5, із часткою в розмірі 26,85% статутного капіталу Товариства,

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс", із часткою в розмірі 32,2% статутного капіталу Товариства.

28.05.2014 року відбулись позачергові загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом №37 (т.1, а.с. 34).

На вказаних зборах були прийняті рішення про звільнення з посади Генерального директора Товариства ОСОБА_6 з 3 травня 2014 року, про призначення ОСОБА_7 на посаду Генерального директора Товариства з обмеженнями повноважень згідно Статуту Товариства, а саме: у випадках отримання будь-яких кредитів або укладання договорів чи угод на суму більш ніж 100 000,00 (сто тисяч) гривень, Генеральний директор Товариства повинен отримати згоду на такі дії від загальних зборів учасників Товариства".

Спір у справі, виник у зв'язку з тим, що на думку позивача загальні збори учасників Товариства від 28.05.2014 року були скликані із порушенням встановленого порядку, на яких були присутні лише два учасника, у зв'язку з чим був відсутній кворум для прийняття рішень, а протокол був підписаний ТОВ "Світ-Сервіс" та ОСОБА_6 під тиском, позивач звернувся із даним позовом про визнання недійсними рішень вказаних загальних зборів учасників Товариства.

Положеннями ст.ст. 113, 140 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 50 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками, зокрема, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Пунктом 6.6. Статуту визначено, що будь-хто з учасників має право вимагати розгляд питання на засіданні Загальних зборів. Учасники товариства, що володіють не менш як 10% голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо на протязі 25 днів голова не виконає зазначену вимогу, то ці учасники мають право самі скликати засідання загальних зборів.

У відповідності до п.6.4. Статуту, загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Планові засідання проводяться за ініціативою Голови Зборів. Позачергові засідання скликаються Головою, якщо цього вимагають інтереси товариства в цілому. Засідання Загальних зборів скликаються також за вимогою Дирекції або Ревізійної комісії.

Частиною 5 статті 61 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Сервіс» не передбачено окремого способу повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що повідомлення учасників про проведення загальних зборів товариства 28.05.2014 року у відповідності до вимог ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" не здійснювалось. Однак, згідно з даними протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр" від 28.05.2014 року, на них були присутні всі учасники товариства, про що свідчать їх особисті підписи. Колегія суддів бере до уваги, що іншими учасниками товариства не заперечується факт проведення загальних зборів 28.05.2014 року.

Враховуючи, що відповідно до змісту ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» саме статутом визначається спосіб повідомлення учасника, саме такий порядок повинен бути дотриманий для повідомлення учасника. Поряд з цим, можливо застосувати будь-який інший спосіб повідомлення.

Отже, порушення способу (порядку) повідомлення передбаченого статутом при одночасному встановленні факту повідомлення (отримання інформації) або безпосередньої участі на зборах не є підставою для визнання таких зборів недійсними.

Факт проведення Загальних зборів 28.05.2014 року підтверджується протоколом, який підписаний усіма учасниками товариства. Дійсність підписів сторонами не заперечується.

Враховуючи присутність позивача на Загальних зборах Товариства 28.05.2014 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову з підстав порушення способу повідомлення про проведення Загальних зборів.

Колегія суддів зазначає, що ч. 2 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Однак, вказана норма Закону не застосовується у даному випадку, оскільки п.6.2. Статуту визначено, що учасники домовились, що під час проведення Загальних Зборів учасників, вони не обирають голову та секретаря Зборів учасників. У зборах учасники беруть участь лише особисто або через своїх довірених осіб.

В абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» вказано, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Водночас, при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства ( 1576-12 ));

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства ( 1576-12 ));

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства ( 1576-12 )).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення (п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про те, що відсутність доказів повідомлення позивача про скликання загальних зборів учасників товариства, які оспорюються та відсутність реєстру учасників, які були присутні на зборах учасників 28.05.2014 року, не можуть бути підставою для визнання недійсним прийнятого Загальними зборами учасників товариства рішення, оскільки судом встановлено, а позивачем ні якими доказами не спростовано, що гр. ОСОБА_6 була присутня на Загальних зборах та голосувала по порядку денному, що підтверджує її особистий підпис, поставлений тричі в якості учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр", генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс" та в якості директора товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр".

Аналогічний висновок міститься і у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі №910/11794/14, постанові Вищого господарського суду України від 05.09.2015 року у справі №904/2493/14.

Щодо посилань апелянта на психологічний тиск щодо підписання оскаржуваного протоколу, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції обгрунтовано не взято до уваги посилання позивача про тиск на ОСОБА_6 зі сторони учасників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою підписання нею протоколу № 37 від 28.05.2014 року, оскільки такі доводи не підтверджені будь-якими доказами, зокрема, зверненнями до правоохоронних органів.

При цьому, колегія суддів бере до уваги той факт, що позивач звернувся з позовом до господарського суду міста Києва 22.09.2015 року з підстав того, що Загальні збори товариства 28.05.2014 року проводились без повідомлення, без проведення реєстрації учасників, без кворуму. За весь цей час, більше року, ані позивач, ані ОСОБА_6 не звертались до правоохоронних органів з факту примушення підписати протокол №37 від 28.05.2014 року. Надані позивачем документи, а саме: заява №8986 від 30.07.2015 року та лист №45/13129 від 18.08.2015 року (т.2, а.с. 74-75) свідчать лише про те, що у громадянки ОСОБА_6 як директора товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Сервіс" з'явились підозри про негласне зняття інформації з її мобільного телефону. Судом першої інстанції до уваги ці документи в якості підтвердження психологічного тиску на громадянку ОСОБА_6 у квітні 2014 року з метою примушення підписати Протокол №37 від 28.05.2014 року обгрунтовано не взято до уваги.

Крім того, посилання апелянта на відсутність заяви ОСОБА_6 про звільнення її з посади Генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» колегією суддів відхиляється, оскільки це не є підставою для визнання недійсним рішення (протоколу) Загальних зборів засновників (часників) товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» від 28.05.2014 року. Також, твердження апелянта: «логічно слідує, що ОСОБА_6 мала б бути ініціатором проведення Загальних зборів учасників товариства», не приймаються колегією суддів до уваги у зв'язку з тим, що підставами позову не може бути припущення та логічні домисли сторони, оскільки не є належними доказами в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України.

Інші доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 року у справі №910/25157/15.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 року у справі №910/25157/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 року у справі №910/25157/15 залишити без змін.

3. Справу №910/25157/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Г.А. Жук

М.Г. Чорногуз