Рішення № 55310934, 27.01.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.01.2016 Справа № 905/3298/15

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Концерна радіомовлення, радіозвязку та телебачення в особі Донецької філії Концерну радіомовлення радіозвязку та телебачення м.Маріуполь Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Астра-ТБ» м.Гирник Донецька область

про стягнення 72456,19грн., з яких: сума основного боргу 71088,10грн., пеня у розмірі 1368,09грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1-довіреність №4565/9-09 від 12.10.2015р.

від відповідача: не явився

СУТЬ СПОРУ:

Концерн радіомовлення, радіозвязку та телебачення в особі Донецької філії Концерну радіомовлення радіозвязку та телебачення м.Маріуполь Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Астра-ТБ» м.Гирник Донецька область про стягнення 72456,19грн., з яких: сума основного боргу 71088,10грн., пеня у розмірі 1368,09грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору №116-11-4 від 01.01.2011р. позивач зобовязався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги та надавати в користування канали електрозвязку, а відповідач зобовязався своєчасно здійснювати розрахунки за надані телекомунікаційні послуги, однак свої зобовязання відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 71088,10грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 525, 526, 614, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 22, 54, 56 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 198, 220, 230 Господарського кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд.

В С Т А Н О В И В:

01.01.2011р. між Концерном радіомовлення, радіозвязку та телебачення (виконавець) в особі директора Донецької філії ОСОБА_2, який діє на підставі Положення про Донецьку філію та довіреності від 02.12.2010р. №4905/9-09 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астра-ТБ» (замовник) в особі в.о. генерального директора ОСОБА_3, яка діє на підставі статуту укладено договір №116-11-4.

Відповідно до п.1.1., предметом даного договору є надання виконавцем телекомунікаційних послуг у відповідності до ліцензії виконавця на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного телемовлення та надання в користування каналів електрозвязку.

Згідно з п.2.2. договору, виконавець приймає на себе наступні зобовязання: надавати замовнику телекомунікаційні послуги з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів замовника згідно додатку №1 до даного договору.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що замовник приймає на себе наступні зобовязання: своєчасно здійснювати розрахунки за надані телекомунікаційні послуги за рахунками, виставленими виконавцем.

Розділом 3 визначена ціна договору.

Відповідно до п.5.2. договору, виконавець щомісячно, не пізніше 3-го числа, складає акт прийняття наданих послуг і зведення на оплату наданих послуг технічними засобами за підсумками роботи, після чого направляє рахунок, акт і зведення замовнику.

Пунктом 5.7. договору передбачено, що розрахунки за надання телекомунікаційних послуг здійснюються безпосередньо між виконавцем і замовником за цінами згідно додатку №1.

Згідно з п.5.8. договору, щомісячна оплата здійснюється за фактично відпрацьований час фактичних технічних засобів. ДО 15 числа поточного місяця замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 30% орієнтованої вартості послуг у поточному місяці.

Не пізніше 15 числа наступного місяця проводиться остаточний розрахунок за надані послуги з урахуванням авансу.

Відповідно до п.6.4. договору, за несвоєчасну оплату рахунку виконавця, у строки передбачені п.5.8. договору, замовник сплачує пеню, яка обчислюється від суми заборгованості, у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення у відповідності з п.41 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг».

Згідно з п.9.1., цей договір набирає чинності з дати підписання і діє з 01.01.2011р. до 31.12.2011р. включно, а в частині виникнення фінансових зобовязань по договору-до їх повного виконання.

26.11.2013р. між сторонами була підписана додаткова угода до договору №116-11-4 від 01.01.2011р.

Згідно з ч.1 додаткової угоди, виконавець і замовник дійшли угоди продовжити термін дії договору №116-11-4 від 01.01.2011р. до 31.12.2014р.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір №116-11-4 від 01.01.2011р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під правове регулювання норм ст. 901-907 Цивільного кодексу України та істотними умовами договору про надання послуг, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.902 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору №116-11-4 виконавець надав телекомунікаційні послуги у відповідності до ліцензії виконавця на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного телемовлення та надав в користування канали електрозвязку, що підтверджується протоколами оперативної наради: від 31.05.2014р. на суму 28929,60грн., від 30.06.2014р. на суму 28339,20грн.; від 30.07.2014р. на суму 13819,30грн., всього на суму 71088,10грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів оплати заборгованості у розмірі 71088,10грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1368,09грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє повністю: за період з 15.12.2014р. по 14.06.2015р. на суму заборгованості 71088,10грн., пеня підлягає стягненню у розмірі 16901,44грн.

Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому пеня підлягає стягненню у розмірі 1368,09грн.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Астра-ТБ» (85487, Донецька область, м.Гирник, вул.Ватутіна, 14, ЄДРПОУ 22024449) на користь Концерна радіомовлення, радіозвязку та телебачення в особі Донецької філії Концерну радіомовлення радіозвязку та телебачення (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Кленова балка, 3, ЄДРПОУ 34926672) основний борг у розмірі 71088 (сімдесят одна тисяча вісімдесят вісім)грн.10коп., пеню у розмірі 1368 (одна тисяча триста шістдесят вісім)грн.09коп., судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять)грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 28.01.2016р.

Надруковано 3 примірника: 1-до справи; 1-позивачу; 1-відповідачу