Постанова № 55310901, 27.01.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2016 р. Справа № 903/1081/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Тимошенко О.М. ,

судді Демянчук Ю.Г.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

третіх осіб: не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства на рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 р. (суддя Гарбар І.О.) у справі № 903/1081/15

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОТЕХ-ПЛЮС"

до Ратнівське міжрайонне управління водного господарства

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача

ОСОБА_2 агропромислового розвитку,

Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області,

Млинівська сільська рада

про стягнення 71 652, 94 грн.

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідротех-Плюс» звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства про стягнення 71 652,94 грн., з яких: 38 601,00 грн. основного зобовязання за договором, 28 341,26 грн. втрат від інфляції, 2 120,73 грн. 3 % річних, 2 589,95 грн. пені /а.с.3-4/.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.10.2015 року (з урахуванням ухвали суду від 03.11.2015р. про виправлення описки) залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 агропромислового розвитку, Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Млинівську сільську раду /а.с.60, 70/.

Рішенням господарського суду Волинської області від 13.11.2015 року у справі № 903/1081/15 (суддя Гарбар І.О.) позов ТОВ «Гідротех-Плюс» до ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 агропромислового розвитку, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Млинівської сільської ради про стягнення 71 652,94 грн. задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства на користь ТОВ «Гідротех-Плюс» 69 062,99 грн., з яких 38 601,00 грн. основного боргу, 28 341,26 грн. інфляційних втрат, 2 120,73 грн. 3 % річних та 1 173,97 грн. витрат по сплаті судового збору.

В стягнені 2 589, 95 грн. пені відмовлено /а.с. 94-96/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач, Ратнівське міжрайонне управління водного господарства, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 року скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне:

- судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до п.4.1 Договору субпідряду № 6 за 2013 рік, фінансування робіт здійснюється Підрядником за рахунок коштів Замовника після їх надходження від Замовника у відповідності з календарним планом та надходженням коштів з державного бюджету.

- відповідач є бюджетною неприбутковою організацією, а отже не зміг вчасно провести розрахунок з позивачем у звязку з ненадходженням коштів від головного розпорядника за відповідною програмою.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову відсутні, просить рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 року у справі № 903/1081/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити /а.с. 122-123/.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги вказавши, що господарський суд Волинської області при винесенні рішення повністю зясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити його без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с. 140-141/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.01.2016 року /а.с. 120-121/.

Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні 27.01.2016 року не забезпечили, про причини неявки не повідомили. Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи /а.с.135-138/.

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 року явка представників сторін в судове засідання 27.01.2016р. обовязковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників сторін.

Статтею 101 ГПК України встановлено, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області змінити в частині стягнутої суми інфляційних нарахувань, 3 % річних та судового збору з огляду на таке.

02.10.2013 року між ОСОБА_2 агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (замовник-розпорядник коштів), Млинівською сільською радою (замовник-власник) та ОСОБА_1 міжрайонним управлінням водного господарства (виконавець) укладено Договір № 10/13/40 на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Млинівської сільської ради Ратнівського району Волинської області (капітальний ремонт внутрішньогосподарської меліоративної мережі) /а.с.27-29/.

Згідно з п.14 Договору № 10/13/40 від 02.10.2013р. залучення до виконання робіт робочої сили повністю забезпечує виконавець Ратнівське міжрайонне управління водного господарства. .

На виконання умов Договору № 10/13/40 між ОСОБА_1 міжрайонним управлінням водного господарства (надалі - підрядник, відповідач, апелянт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідротех-Плюс» (надалі - субпідрядник, позивач) укладено у 2013 році договір субпідряду № 6 (надалі - Договір), відповідно до умов якого підрядник доручає, а субпідрядник своїми силами та засобами згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та умовами даного договору субпідряду забезпечує на свій ризик на виконання у встановлений строк та належної якості роботи: «Здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Млинівської сільської ради Ратнівського району Волинської області (капітальний ремонт внутрішньогосподарської меліоративної мережі)» з матеріалів підрядника /а.с.11-13/.

Відповідно до п.2.1 Договору, договірна ціна до договору встановлюється твердою і складає 39 389,00 грн., виходячи з проекту і коректується по факту виконаних робіт.

Згідно п.4.1 Договору, фінансування робіт здійснюється підрядником за рахунок коштів замовника, після їх надходження від Замовника у відповідності з календарним планом та надходженням коштів з державного бюджету.

Натомість умовами Договору субпідряду № 6 не визначено особу замовника.

Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що підрядник здійснює щомісячно або при необхідності проміжні платежі за виконанні роботи на підставі акту (форми КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт (форма КБ-2в) готує субпідрядник і передає для підписання уповноваженому, представнику підрядника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник на протязі трьох днів перевіряє достовірність акту, підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт.

У відповідності до п.4.5 Договору, вартість підрядних послуг з управління, організацією та обслуговування будівельного процесу складає 2 % від загальної вартості виконаних робіт.

За умовами Договору, підрядні роботи виконано на загальну суму 39 389,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-3) за жовтень 2013 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в) за жовтень 2013 року, які підписано та скріплено печатками сторін /а.с.14-16/.

Ратнівське міжрайонне управління водного господарства взяті на себе зобовязання по Договору в частині оплати робіт не виконало. З урахуванням вартості послуг, передбачених п.4.5 Договору, заборгованість відповідача перед позивачем становить 38 601,22 грн. (договірна ціна за договором 39 389,00 грн. за мінусом 2 % від загальної вартості договору 787,78 грн.).

Заборгованість відповідача у сумі 38601,22 грн. підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків станом 01.09.2015 року, підписаним та скріпленим печатками сторін /а.с.19/.

27.08.2014 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 1 з вимогою сплатити борг в сумі 38 601,00 грн., яку останнім отримано 27.08.2014р. та зареєстровано за вхідним № 211 згідно зі штампом Ратнфвського МУВГ /а.с.17/.

24.09.2014 року відповідач у відповіді на претензію № 1 вказав, що відповідно до п.4.1 Договору, фінансування робіт здійснюється підрядником за рахунок коштів замовника, після їх надходження від замовника у відповідності з календарним планом та надходженням коштів з державного бюджету. Кошти від замовника на рахунок ОСОБА_1 МУВГ не надходили, відповідно, на рахунок ТОВ "Гідротех-плюс" не перераховавалися /а.с.18/.

Таким чином, Ратнівське міжрайонне управління водного господарства в порушення п.4.3 Договору субпідряду свої зобовязання по оплаті підрядних робіт не виконало, станом на 24.09.2015 року, дату звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 38 601,00 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 2 ст.838 ЦК України передбачено, що генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обовязків за договором підряду, а перед замовником за порушення субпідрядником свого обовязку.

Згідно ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно част.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що Договір № 6 не містить умов щодо строку оплати виконаних підрядних робіт. При цьому акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013р. не містять дати підписання зазначених документів.

У відповідності до част.2 ст.530 ЦК України, Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на п.4.1 Договору про те, що фінансування підрядних робіт здійснюється за умов надходження коштів з державного бюджету, поскільки відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є достаньою підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (дана правова позиція викладена у пункті 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, повязаних із виконанням договорів підряду» 01-06/374/2013 від 18.02.2013р. (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012р. № 15/5027/715/2011 р.).

Відтак, поскільки вимога про сплату боргу від 27.08.2014р. № 18, претензія № 1, відповідачем залишена без задоволення, то позовні вимоги про стягнення заборгованості по оплаті виконаних підрядних робіт за жовтень 2013 року у сумі 38 601,00 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути 28 341,26 грн. інфляційних втрат, 2 120,73 грн. - 3 % річних та 2 589,95 грн. - пені.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1, 3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до част.1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Сторони в Договорі субпідряду № 6 не передбачили такого виду відповідальності за порушення зобовязання, як сплату пені.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 2 589,95 грн. відсутні.

Щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 28 341,26 грн. за період прострочення з листопада 2013 року по серпень 2015 року та 3 % річних у сумі 2 120,73 грн. за період прострочення з 01.11.2013р. по 31.08.2015р.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поскільки в порушення част.2 ст.530 ЦК України відповідач 38 601,00 грн. заборгованості у 7-денний термін від дня отримання претензії - до 03.09.2014р., не сплатив, то з урахуванням ст.ст.530, 612 ЦК України, Ратнівське міжрайонне управління водного господарства є таким, що прострочив виконання зобов'язання по оплаті боргу, починаючи з 04.09.2014 року.

Тобто тільки з 04.09.2014р. можуть бути нараховані інфляційні втрати та 3 % річних в порядку ст.625 ЦК України.

Отже, якщо прострочення по оплаті 38 601,00 грн. боргу настало з 04.09.2014р., то індексувати дану суму боргу та нараховувати на неї відсотки необхідно починаючи з вересня 2014 року.

За розрахунком суду за період прострочення з 04.09.2014р. по 31.08.2015р. по оплаті 38 601,00 грн. боргу розмір інфляційних втрат складає 20 390,36 грн., 3 % річних - 1148,51 грн. /а.с.144/.

Відтак, позовні вимоги про стягнення 28 341,26 грн. інфляційних втрат та 2 120,73 грн. 3 % річних підлягають задоволенню частково у сумі 20 390,36 грн. та 1148,51 грн. відповідно. У стягненні 7 950,90 грн. збитків від інфляції та 972,22 грн. 3 % річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума заявлених позовних вимог - 71652,94 грн.

Загальна сума задоволених позовних вимог - 60 139,87 грн.

Відношення задоволених позовних вимог до заявлених - 83,93 %.

Відтак, на підставі 49 ГПК України на відповідача покладається 1022,29 грн. судового збору за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Натомість, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Разом з тим, відповідно до п.4 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Відповідно до п.1 част.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до положень ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 МУВГ не підлягає задоволенню, однак, рішення господарського суду Волинської області від 13 листопада 2015 року у даній справі необхідно змінити в частині стягнутих сум 3 % річних, інфляційних втрат та, відповідно, судового збору у зв'язку із неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, залишивши дане рішення без змін в частині стягнення основного боргу та відмови у стягненні пені.

На підставі ст.49 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства на рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 р. у справі № 903/1081/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 13.11.2015 р. у справі № 903/1081/15 змінити в частині стягнутих сум 3 % річних, інфляційних втрат, судового збору; в частині стягнення основного боргу та відмови у стягненні пені - залишити без змін, виклавши резолютивну частину рішення наступним чином:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства (смт.Ратне, вул.Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 05430343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" (смт.Ратне, вул.Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 38741313) 60139,87 грн. (шістдесят тисяч сто тридцять дев'ять гривень вісімдесят сім копійок), з них: (38601,00 грн. основного боргу, 20390,36 грн. інфляційних втрат та 1148,51 грн. 3 % річних) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1022,29 грн. (одна тисяча двадцять дві гривні двадцять девять копійок).

В стягненні 2589,95 грн. пені, 972,22 грн. 3 % річних та 7950,90 грн. інфляційних втрат - відмовити".

Доручити господарському суду Волинської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 903/1081/15 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Демянчук Ю.Г.