Рішення № 55310572, 18.01.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" січня 2016 р. Справа № 906/1651/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №14-126 від 13.05.2014;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 21.07.2014.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго"

про стягнення 7577837,88 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом 201714,24 грн. - пені, 6970810,62 грн. - інфляційних, 405313,02 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вимоги щодо стягнення пені за період з 13.11.2014 по 28.03.2015 у зв'язку з пропуском строку позовної давності, а також просив зменшити розмір пені до 10%, з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець/позивач) та Комунальним підприємством «Бердичівтеплоенерго» (покупець/споживач/відповідач) укладено договір №13/2364-БО-10 купівлі-продажу природного газу (а.с. 37-42), відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 природний газ, у період у 2013 році, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору (п.п. 1.1. договору).

Згідно п.п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Крім цього п.п. 7.1. та 7.2. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних, встановлюється тривалістю 5 років (п.п. 9.3. договору).

Даний договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів метками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.п. 11.1. договору).

16.07.2013 сторонами підписано додатковий договір №1 до договору купівлі-продажу природного газу №13/2364-БО-10 від 28.12.2012 (а.с. 13), відповідно до якого з 01.07.2013 року викладено п.п. 5.2 та 5.5 статті 5 "Ціна газу" наступній редакції: "5.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 3459,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 59,12 грн., всього з ПДВ - 354,72 грн.

До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3823,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 764,76 грн., всього з ПДВ - 4588,54 грн.

5.5. загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу."

На виконання умов договору позивач поставив протягом січня - квітня 2013 та жовтня - грудня 2013, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 14688157,76 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу (а.с. 29-35):

- від 26.09.2013 за січень на суму 3405440,10 грн.;

- від 26.09.2013 за лютий на суму 2773732,92 грн.;

- від 26.09.2013 за березень на суму 2613406,49 грн.;

- від 26.09.2013 за квітень на суму 1128121,47 грн.;

- від 31.10.2013 за жовтень на суму 952859,98 грн.;

- від 30.11.2013 за листопад на суму 1405266,67 грн.;

- від 31.12.2013 за грудень на суму 2409330,13 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.04.2014 у справі №906/482/14 стягнуто з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість по договору №13/2364-БО-10 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012, яка складається з: 9501557,76 грн. основного боргу; 704594,86 грн. пені; 219299,62 грн. 3% річних; 90283,25 грн. інфляційних втрат; 72815,15 грн. судового збору.

Відповідач в свою чергу покладені договором зобов'язання виконав частково в сумі 5186600,00 грн., що складає майже 40% від суми боргу.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зазначеної норми за прострочення відповідачем виконання зобов'язання по оплаті переданого у 2013 році природного газу, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 405313,02 грн. та інфляційні у розмірі 6970810,62 грн.

Дослідивши розрахунки позивача та відзив відповідача суд вважає обґрунтованими до стягнення позовні вимоги в частині стягнення 405313,02 грн. - 3% річних та 6894415,21 грн. - інфляційних (за зобов'язаннями лютого 2013 - 720219,85 грн.; за зобов'язаннями березня 2013 - 1896311,10; за зобов'язаннями квітня 2013 - 818575,02 грн.; за зобов'язаннями жовтня 2013 - 691403,72 грн.; за зобов'язаннями листопада 2013 - 1019674,05 грн.; за зобов'язаннями грудня 2013 - 1748231,47 грн.). В задоволені позову щодо стягнення 76395,41 грн. - інфляційних суд відмовляє.

Як зазначалося вище, позивач просить стягнути з відповідача 201714,24 грн. пені.

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунки, господарський суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування пені в сумі 201714024 грн. за зобов'язанням.

18.01.2016 відповідачем подано клопотання про зменшення розміру пені, за яким відповідач, посилаючись на положення ст. 83 ГПК України, просить суд зменшити розмір пені до 10%.

Розглядаючи дане клопотання, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

Суд також враховує статус відповідача, метою діяльності якого, відповідно до Статуту є, зокрема, задоволення нагальних потреб жителів територіальної громади у невідкладних послугах з централізованого опалення та гарячого водопостачання; тобто, отриманий за договором газ відповідач використовував для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, у яких постійно виникає борг, що є підтвердженням того факту, що в діях відповідача відсутній будь-який умисел щодо несплати заборгованості, ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором. Крім цього, єдиними джерелом розрахунків за отриманий природний газ є отримання коштів від споживачів, а основною причиною несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ є наявність різниці у тарифах на теплову енергію та її несвоєчасне відшкодування державою.

Згідно наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №545 від 29.07.2013, Комунальне підприємство "Бердичівтеплоенерго" включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", затвердженого наказом Мніпаливенерго від 10.11.2005 №568.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що, в даному випадку, сплата пені у повному обсязі вплине не тільки на майнові інтереси відповідача, а й на можливість безперебійного постачання теплової енергії до усіх категорій споживачів міста Бердичів.

Також, суд приймає до уваги ступінь виконання зобов'язання, а саме, часткове погашення основної суми боргу відповідачем згідно рішення господарського суду у справі №906/482/14.

За наведених обставин, суд вважає даний випадок винятковим, оскільки: по-перше, зобов'язання не виконувались з об'єктивних причин, зокрема, у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача внаслідок невиконання споживачами зобов'язань за надані послуги; по-друге, відповідачем по можливості виконані зобов'язання по сплаті одержаного газу за договором на постачання природного газу №13/2364-БО-10 від 28,12,2012, що не оспорюється позивачем; по-третє, судом приймається до уваги соціальна значущість підприємства, від господарської діяльності якого залежить безперебійне постачання теплової енергії на території міста Бердичів.

Разом з тим, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан обох сторін.

З огляду на викладене, оцінивши співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з можливими збитками кредитора, враховуючи інтереси обох сторін, в т.ч. майнові, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій на 40%, що підлягають стягненню з відповідача. Суд вважає, що таке зменшення, враховуючи нарахування та стягнення, крім пені, також інфляційних втрат і трьох відсотків річних, співрозмірним в контексті інтересів обох сторін.

Таким чином, клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені задовольняється частково. Суд зменшує розмір пені, що стягується з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до 121028,55 грн.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 405313,02 грн. - 3% річних, 6894415,21 грн. - інфляційних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. Також суд зменшує розмір пені, що стягується з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з 201714,24 грн. до 121028,55 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Крім цього суд приймає до уваги п.п. 3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені, що стягується з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до 121028,55 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (13312, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Шевченка, буд.23, ідентифікаційний код 32794899) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, Шевченківський р-н., вул.Б.Хмельницького, буд.6, ідентифікаційний код 20077720) 405313,02 грн. - 3% річних, 6894415,21 грн. - інфляційних, 121028,55 грн. - пені, а також 112522,06 грн. сплаченого судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.01.16

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3 - сторонам (рек.)