Рішення № 55310506, 27.01.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.01.2016 Справа № 905/3356/15

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Україна» м.Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м.Краматорськ Донецька область

про стягнення суми заборгованості у розмірі 235182,81грн. за поставлений товар відповідно до договору поставки №957 від 18.12.2009р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2-довіреність б/н від 15.12.2015р.

від відповідача: не явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Україна» м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м.Краматорськ Донецька область про стягнення суми заборгованості у розмірі 235182,81грн. за поставлений товар відповідно до договору поставки №957 від 18.12.2009р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №957 від 18.12.2009р. позивач зобовязався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити товар, однак свої зобовязання відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 235182,81грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 610, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 49, 54, 61, 66, 82 Господарського процесуального кодексу України.

11.01.2016р. відповідач через канцелярію суду надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

27.01.2016р. позивач через канцелярію суду надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд.

В С Т А Н О В И В:

18.12.2009р. між відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Україна» (постачальник) та відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (покупець) укладено договір поставки №957.

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобовязується передати в обумовлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобовязується у відповідності з умовами даного договору прийняти дану продукцію (товар) та оплатити її.

Найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки вказуються в специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного договору. (п.1.2.)

Згідно з п.2.1. договору, ціна продукції вказується в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Орієнтовна сума договору на момент укладення складає 3000000грн. Загальна сума договору є величиною зміною та складається із суми всіх специфікацій, оформлених до даного договору.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що датою поставки продукції вважається дата її вручення покупцю або отримувачу з додатком пакету документів, обумовлених в п.6.2. даного договору. Факт передачі продукції і документів оформлюється актом приймання-передачі.

Згідно з п.9.3. договору, порядок розрахунків вказується в специфікаціях.

Відповідно до п.13.2., договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р.

У разі невиконання сторонами своїх зобовязань по даному договору, він вважається пролонгованим на строк до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань. (п.13.3. договору).

18.12.2009р. між сторонами була підписана специфікація №1 до договору №957 від 18.12.2009р., 30.12.2009р. специфікація №2; 15.01.2010р. специфікація №3; 15.02.2010р. специфікація №4; 04.06.2010р. специфікація №5.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір поставки №957 від 18.12.2009р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору поставки №957 від 18.12.2009р., на підставі видаткових накладних: №231203 від 15.07.2010р. на суму 31709,76грн.; №957-260 від 20.07.2010р. на суму 1453,20грн.; №957-268 від 23.07.2010р. на суму 2390,40грн.; №957-272 від 20.07.2010р. на суму 1195,20грн.; №957-274 від 27.07.2010р. на суму 2388,00грн.; №957-278 від 28.07.2010р.на суму 2390,40грн.; №232981 від 29.07.2010р. на суму 9999,72грн.; №957-280 від 29.07.2010р. на суму 1195,20грн.; №957-283 від 30.07.2010р. на суму 2390,40грн.; №233424 від 01.08.2010р. на суму 32031,36грн.; №957-291 від 02.08.2010р. на суму 3086,40грн.; №957-294 від 04.08.2010р. на суму 3086,40грн.; №957-298 від 06.08.2010р. на суму 2390,40грн.; 957-302 від 09.08.2010р. на суму 2390,40грн.; №957-307 від 11.08.2010р. на суму 1891,20грн.; №957-312 від 13.08.2010р. на суму 1453,20грн.; №957-316 від 16.08.2010р. на суму 2390,40грн.; №957-320 від 18.08.2010р. на суму 2390,40грн.; №957-323 від 20.08.2010р. на суму 2390,40грн.; №957-329 від 25.08.2010р. на суму 2988,00грн.; №957-330 від 26.08.2010р. на суму 2390,40грн.; №957-331 від 26.08.2010р. на суму 10423,20грн.; №957-334 від 27.08.2010р. на суму 1195,20грн.; №957-337 від 30.08.2010р. на суму 1693,20грн.; №957-341 від 30.08.2010р. на суму 1195,20грн.; №957-347 від 01.09.2010р. на суму 3732,40грн.; №957-350 від 03.09.2010р. на суму 2390,40грн.; №957-355 від 08.09.2010р. на суму 1254,00грн.; №957-361 від 08.09.2010р. на суму 796,80грн.; №957-373 від 13.09.2010р. на суму 2390,40грн.; №239/09 від 14.09.2010р. на суму 11352,00грн.; №957-375 від 14.09.2010р. від 14.09.2010р. на суму 6763,20грн.; №240049 від 15.09.2010р. на суму 33960,96грн.; №957-377 від 16.09.2010р. на суму 1892,40грн.; №957-381 від 20.09.2010р. на суму 2390,40грн.; №957-385 від 22.09.2010р. на суму 1992,00грн.; №957-390 від 24.09.2010р.на суму 1593,60грн.; №957-403 від 29.09.2010р. на суму 1195,20грн.; №957-305 від 01.10.2010р. на суму 1992,00грн.; №242378 від 02.10.2010р. на суму 28075,68грн.; №957-417 від 07.10.2010р. на суму 1593,60грн.; №243467 від 11.10.2010р. на суму 8544,60грн.; №957-433 від 13.10.2010р. на суму 3086,40грн.; №957-445 від 18.10.2010р. на суму 2788,80грн.; №957-453 від 22.10.2010р. на суму 18096,00грн.; №957-454 від 22.10.2010р. на суму 2390,40грн.,всього на суму 266771,28грн. позивач поставив відповідачу продукцію (а.с.32-77).

Відповідачем отримана продукція була оплачена частково, що підтверджується платіжними дорученнями: №59658 від 04.04.2011р. на суму 30000,00грн.; №79529 від 21.03.2014р. на суму 11420,00грн.; №79562 від 24.03.2014р. на суму 2281,00грн.; №97739 від 01.07.2014р. на суму 30000,00грн.; №801615 від 22.10.2014р. на суму 2800,00грн.; №80180403 від 06.11.2014р. на суму 15380,00грн.; №1077 від 28.11.2014р. на суму 15380,00грн.; №3130 від 17.02.2015р. на суму 5100,00грн.; №801925 від 17.03.2015р. на суму 207,00грн.; №802039 від 24.03.2015р. на суму 767,00грн.; №802074 від 24.03.2015р. на суму 324,00грн.,всього на суму 113659,00грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів оплати заборгованості ( з урахуванням часткової оплати) у розмірі 153112,28грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

В частині стягнення суми заборгованості у розмірі 82070,53грн.суд відмовляє, в звязку з недоведеністю.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Україна» (49074, м.Дніпропетровськ, вул.Киснева, 1, ЄДРПОУ 05761850) основний борг у розмірі 153112 (сто пятдесят три тисячі сто дванадцять)грн.28коп., судовий збір у розмірі 2296 (дві тисячі двісті девяносто шість)грн.68коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 82070,53грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 28.01.2016р.

Надруковано 3 примірника: 1-до справи; 1-позивачу; 1-відповідачу