Постанова № 55309883, 30.01.2016, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10583/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої - судді Свірідової В.В.

при секретарі Пришляк З.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ПФШР Перхач С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управленні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов»язання до вчинення дій,-

у с т а н о в и в :

24.12.2015 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, в якому просить поновити строк звернення до суду; визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова щодо не включення до середньомісячного заробітку матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати під час обчислення розміру пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» з 18 травня 2010 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова провести перерахунок та виплату пенсії з 18 травня 2010 року, обчисленої відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90 % заробітної плати за 24 останніх місяців роботи на державній службі, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що вона, ОСОБА_1, 1950 року народження, пенсіонер, одержує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про державну службу». Пенсія призначалась (перераховувалась) управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, де вона перебуває на обліку. На час виходу на пенсію вона мала статус державного службовця 9 рангу та вислугу років на державній службі 38 років 9 місяців.

Пенсія встановлена у розмірі 90% заробітної плати за 24 останні місяці роботи на державній службі, до якої включено посадовий оклад, надбавки за ранг та за вислугу років, премії та надбавки. При цьому відповідачем не було враховано сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, індексації заробітної плати.

Довідавшись, що пенсія обчислена без урахування вищевказаних сум, в порядку досудового врегулювання спору, 17.12.2015 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про перерахунок пенсії державного службовця з врахуванням сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, індексації заробітної плати, з 18 травня 2010 року. 21.12.2015 року позивач отримала відповідь за № 14494/10-12, в якій їй відмовлено у такому перерахунку пенсії з 18.05.2010 року, в зв'язку із чим вимушена звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, давши пояснення, що аналогічні до викладеного в тексті позовної заяви. Просила позов задовольнити в повному обсязі. При цьому позивач просила суд поновити їй строк позовної давності.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова - Перхач С.М. в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, подала письмові заперечення, просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доводи позивача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

17.12.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова із заявою про перерахунок пенсії згідно із Законом України «Про державну службу», з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати, з 18 травня 2010 року.

За результатами розгляду зазначеної заяви, відповідач в листі від 21.12.2015 року №14494/10-12 відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії (а.с. 9).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Стаття 55 Конституції України зазначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Ст. 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 37 ЗУ «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається у відсотковому співвідношенні від сум заробітної плати, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань та індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст. 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Згідно ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), які враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.05.2013 року у справі № 21-125а13 по якій зазначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових потреб, компенсація за невикористану відпустку та індексація заробітної плати входила до системи оплати праці державного службовця, а тому має бути врахована при обчисленні пенсії.

Представник відповідача подала письмове заперечення, в якому щодо поновлення терміну звернення до суду заперечила.

Судом не приймаються до уваги пояснення представника відповідача в частині пропущення строку позивачем звернення до суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку, перебіг цього строку починається з 22 грудня 2015 року - наступного дня після отримання позивачем відмови відповідача у задоволенні її вимог щодо проведення перерахунку пенсії позивача з моменту призначення, що були викладені у заяві від 17.12.2015 року. Предметом оскарження за даним позовом, є відмова відповідача у задоволенні вимог позивача, що викладені у листі від 21.12.2015 року. Позов позивачем подано 24.12.2015 року, а відтак строк на звернення до адміністративного суду позивачем не пропущений.

Окрім того, слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» статтею 46 передбачено, що «нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Частиною 2 зазначеної вище статті передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Таке ж правило закріплене частиною другою статті 46 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у якій йдеться про те, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.7-11,14,18,69-71,86,94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,ст.ст.33,37 Закону України «Про державну службу»,ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.41 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,суд, -

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити повністю.

Поновити строк звернення до суду ОСОБА_1, вважаючи його пропущеним з поважних причин.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова щодо не включення до середньомісячного заробітку матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати під час обчислення розміру пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» з 18 травня 2010 року.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 18 травня 2010 року, обчисленої відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90 % заробітної плати за 24 останніх місяців роботи на державній службі, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати з урахуванням раніше проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова протягом 10 днів з часу проголошення постанови.

Суддя В. В. Свірідова