Номер провадження: 22-ц/785/193/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Сегеда С. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Гайворонського С.П.,
ОСОБА_2,
за участю секретаря Феленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мономах» до ОСОБА_4 про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу,
встановила:
01 червня 2013 року позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство «Страхова компанія «Мономах» (далі - ПрАТ «СК «Мономах») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому після уточнень у судовому засіданні ставив питання про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу у розмірі 112 863,59 грн. та про стягнення судового збору у справі (т.2, а.с.86-87).
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 06.05.2011 року між ПАТ «СК «Мономах» та ОСОБА_6 був укладений Договір страхування №10.1423, згідно умов якого обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням квартирою №4 у буд.№32 по вул. Пантелеймонівській в м. Одесі, внутрішнє оздоблення квартири, рухоме майно, що знаходиться в квартирі, строком до 06.05.2012 року (далі Договір страхування).
За вказаним Договором страхування страховими ризиками є пожежа та інше, страхова сума становить 1 020 000,00 грн.
Як зазначив позивач, 07.11.2011 року з вини відповідача трапилася пожежа у застрахованому приміщенні, про що МЧС було складено відповідний ОСОБА_7, згідно якого причиною пожежі стало коротке замикання електромережі в роздільній коробці в лівому верхньому куті коридору квартири, належній ОСОБА_4
Відповідно до умов Договору страхування Страхувальником до Страховика було подано заяву про сплату страхового відшкодування, яка виконана в повному обсязі та сплачена на користь Страхувальника грошова сума у розмірі 73524,00 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просив вказану суму стягнути з ОСОБА_4 в порядку регресу, а також стягнути сплачені за послуги ТОВ «Е.К.О. ГРУП» - 300 грн., ПП «Пліч-Опліч» -1150 грн., пеню у розмірі 14966, інфляційні збитки у розмірі 16194,38 грн., 3% річних, що складають 6729,17 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 7500 грн. та судовий збір у справі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність своєї вини у виникненні пожежі та незаконності розрахунку завданих збитків.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 25 лютого 2015 року уточнену позовну заяву ПрАТ «СК «Мономах» було задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПрАТ «СК «Мономах» в порядку регресу завдану матеріальну шкоду у розмірі 112863,59 грн., судовий збір у розмірі 871,00 грн. та судові витрати, повязані з наданням правової допомоги у розмірі 7500,00 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4,ставить питання про скасування зазначеного судового рішення із ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог ПрАТ «СК «Мономах», посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що пожежа, яка відбулася 07.11.2011 року о 04.00 год. в житловому будинку 32 по вул. Пантелеймонівській м. Одеси, виникла в квартирі №2, власником якої є відповідач ОСОБА_4
Оскільки 23.12.2011 року ПАТ «СК «Мономах» сплатило на користь ОСОБА_6 страхове відшкодування у розмірі 73524 грн., то зазначені кошти в порядку регресу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, суд стягнув на користь позивача з відповідача пеню у розмірі 14966 грн., 3% річних у розмірі 6729,17 грн., інфляційні збитки у розмірі 16194,38 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 7500 грн. та судовий збір у розмірі 871 грн.
З таким висновком суду погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини.
Так, суд обґрунтовано виходив із того, що 06.05.2011 року між ПАТ «СК «Мономах» та ОСОБА_6 був укладений Договір страхування №10.1423, згідно умов якого обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням квартирою №4 у буд.№32 по вул. Пантелеймонівській в м. Одесі, строком до 06.05.2012 року.
У відповідності до ОСОБА_7 надзвичайних ситуацій від 07.11.2011 року, пожежа, яка відбулася 07.11.2011 року о 04.00 год. в житловому будинку 32 по вул. Пантелеймонівській м. Одеси, виникла в квартирі №2, власником якої є ОСОБА_4 Причиною пожежі було коротке замикання електромережі в розподільчій коробці в лівому верхньому куті коридору та було пошкоджено перекриття між першим та другим поверхом, а також перегородку на другому поверсі на загальній площі 0,8 кв.м.
Згідно звіту про первинний огляд приміщення, пошкодженого пожежею, складеного ТОВ «Е.К.О. ГРУП», осередок спалаху знаходився на першому поверсі в області перекриття, суміжного з приміщенням, що оглядається.
За платіжним дорученням №607 від 09.11.2011 року за первинний огляд пошкодженого приміщення ТОВ «Е.К.О. ГРУП» АТ «СК «Мономах» було сплачено 300 грн.
Із повідомленням про страховий випадок в квартирі АДРЕСА_1 її власник і потерпіла особа ОСОБА_6 07.11.2011 року звернувся із заявою до АТ «СК «Мономах».
У відповідності до висновку ПП «Пліч-Опліч» №21-2/11-11 від 21.11.2011 року з ефективною датою оцінки 07.11.2011 року, розмір матеріального збитку, завданого внаслідок пожежі власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6, склав 82324 грн. (т.1, а.с.8, 11).
За платіжним дорученням №650 від 30.11.2011 року за надання послуг ПП «Пліч-Опліч» АТ «СК «Мономах» було сплачено 1150 грн.
21.12.2011 року ПАТ «СК «Мономах» був складений страховий акт №10.1423/01, відповідно до якого сума відшкодування склала 73524 грн., яку ПАТ «СК «Мономах» 23.12.2011 року сплатило на користь ОСОБА_6 в якості страхового відшкодування (т.1, а.с.12).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що згідно до ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
При цьому суд правомірно керувався вимогами ст.1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Також судом застосовано ст.ст. 1191, 1192 ЦК України, відповідно до яких особа, яка відшкодовувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У відповідності до вимог, передбачених ст. 625 ЦК України, суд стягнув з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 14966 грн., 3% річних у розмірі 6729,17 грн., а також інфляційні збитки у розмірі 16194,38 грн., які відповідають розрахунку, наданого суду позивачем (т.1, а.с.87).
Безпідставними є доводи апелянта з приводу того, що у разі заподіяння шкоди, її відшкодування відбувається на підставі ст.1166 ЦК України, що в свою чергу виключає застосування до спірних правовідносин ст. 625 ЦК України, з огляду на наступне.
Так, як було зазначено вище, завдана потерпілій особі ОСОБА_6 шкода була відшкодована ПАТ «СК «Мономах» 23.12.2011 року у сумі 73524грн.
В свою чергу, у винної в пожежі особи, якою є відповідач ОСОБА_4, виникло зобовязання по відшкодуванню в порядку регресу зазначеної суми страховику, яким є позивач ПАТ «СК «Мономах». Однак, враховуючи, що відповідач своєчасно не виплатив страховику в порядку регресу виплаченої страхової суми, то у відповідності до ст. 625 ЦК України він має сплатити страховику 3% річних і суми інфляційних збитків за весь час прострочення свого грошового зобовязання.
Що стосується пені, то з змістом ст. 549 ЦК України вона підлягає обчисленню та стягненню за несвоєчасне виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Стосовно посилання апелянта на необхідність проведення судової пожежно-технічної експертизи, яку безпідставно не призначив суд першої інстанції, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції від ОСОБА_3 надійшло клопотання про призначення у справі судової пожежно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:
1. Яка причина виникнення пожежі, яка сталася у квартирі АДРЕСА_2 07.11.2011 р. об. 04.00 г.?
2. З урахуванням відповіді на перше питання, якщо причиною пожежі є коротке замикання електромережі що стало причиною короткого замикання електромережі у квартирі АДРЕСА_3 07.11.2011 р.?
Ухвалою колегії суддів від 18.06.2015 року зазначене клопотання було задоволено (т.1, а.с.223- 232-233).
Однак, зазначена судова експертиза не була проведена, оскільки судовим експертом 17.07.2015 р. було заявлено клопотання про надання йому додаткових матеріалів, які необхідні для всебічного та обєктивного вирішення питань, винесених на експертизу (т.2, а.с.2-4).
Вказане клопотання надійшло до апеляційного суду Одеської області 22.07.2015 року, яке через відсутність справи в суді не було вирішено попереднім складом колегії суддів.
Після повернення справи до суду апеляційної інстанції без проведення експертизи, її розгляд був призначений на 22.12.2015 року, на 09.год.30хв., однак до вказаного часу ні відповідач ОСОБА_4, ні його представник ОСОБА_8 не вчинили жодних дій щодо виконання вищезазначеного клопотання експерта.
Для вирішення питань, повязаних з проведенням експертизи та для повторного виклику представника позивача у судове засідання, розгляд справи був відкладений на 21.01.2016 року, на 15 год. 00 хв.
Однак, у зазначений день та час представник ОСОБА_8 не вчинив жодних дій для витребування додаткових матеріалів, які необхідні для всебічного та обєктивного вирішення питань, винесених на експертизу, без яких проведення експертизи є неможливим, надавши при цьому лише аналогічне клопотання про призначення у справі судової пожежно-технічної експертизи, без сплати судового збору, як то передбачено п/п 4 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 275,60 грн.
Враховуючи, що матеріали справи не містять достатньо матеріалів для проведення судової пожежно-технічної експертизи, без яких її проведення є неможливим, відсутність клопотання ОСОБА_8 про витребування цих додаткових матеріалів, а також те, що заявник клопотання ОСОБА_8 категорично відмовився сплачувати вищевказаний судовий збір, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про призначення у справі судової пожежно-технічної експертизи.
У звязку з цим та у відповідності до вимог, передбачених ст. 212 ЦПК України, колегія суддів керується письмовими доказами, які маються в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому їх дослідженні.
Також безпідставними є доводи апелянта стосовно того, що висновок ПП «Пліч-Опліч» №21-2/11-11 від 21.11.2011 року про те, шо розмір матеріального збитку, завданого внаслідок пожежі власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6, склав 82321 грн., є необгрунтованим.
Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з того, що зазначений висновок не спростований матеріалами справи, є належним і вмотивованим. Посилання апелянта на те, що розмір матеріального збитку, завданого внаслідок пожежі, в квартирі, яка належить йому на праві власності, склав всього 12013 грн. (т.1, а.с.62-51), не спростовує висновку ПП «Пліч-Опліч».
Крім викладеного, апелянт в апеляційній скарзі посилається на незаконність рішення суду в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7500 грн.
Аналізуючи вказані доводи, колегія суддів зазначає, що представник ПАТ «СК «Мономах» адвокат ОСОБА_9 надала судовій колегії розрахунок своєї участі в наданні правової допомоги довірителю, розмір якої склав 12038,40 грн., що значно перевищує 7500 грн. (т.1, а.с.138). При цьому адвокат ОСОБА_9 надала суду копію договору про надання правової допомоги від 01.01.2013 року, копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію ОСОБА_7 прийому передачі виконаних послуг від 25.02.2015 року, розрахункову квитанцію про сплату їй від ПАТ «СК «Мономах» за договором 7500 грн. ( т.1, а.с.24, 136-139).
Та обставина, що докази своєї участі у наданні правової допомоги представник позивача надала суду апеляційної інстанції, не спростовує висновків суду щодо її участі у розгляді справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що розмір грошових коштів у сумі 7500 грн., які позивач сплатив представнику, є обгрунтованим, розумним і справедливим, та таким, що підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача.
Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у звязку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда
ОСОБА_10
ОСОБА_2
Судове рішення № 55309621, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 21.01.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/13841/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: