Рішення № 55309191, 13.01.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6882/15-ц

Провадження 2/635/3144/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді - Караченцева І.В.,

при секретарі - Ус Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Русько-Тишківська сільська рада Харківського району Харківської області про виділ частки в натурі з майна, що знаходиться у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського районного суду Харківської області звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Русько-Тишківська сільська рада Харківського району Харківської області про поділ домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в натурі, виділивши ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у власність належну їм ? частку домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель та припинивши право спільної часткової власності позивачів на вказане домоволодіння, визначити порядок користування земельною ділянкою розташованою за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до часток кожного з позивачів та відповідача домоволодіння з урахуванням способу розподілу домоволодіння та стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати, розглядати справу у відсутність позивача ОСОБА_3 за участю позивача ОСОБА_1 що діє від ії імені на підставі довіреності.

В заявленному позові свої вимоги позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обгрунтували тим, що спірний житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 68,20 кв.м. з надвірними будівлями розташований на земельній ділянці площею 232 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Будинок, згідно із позовом, належить сторонам на праві спільної часткової власності у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, наступним чином: позивачу ОСОБА_1 належить ? частка на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 02.04.2002 року; позивачу ОСОБА_3 належить ? частка на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 02.04.2002 року; відповідачу ОСОБА_2 належить ? частка на підставі свідоцтва про право на спадщину. Згідно технічного паспорту, який був виготовлений станом на 14 березня 1998 року, спірне домоволодіння складається з житлового будинку літ. «А-1» з тамбуром літ. «а» та ганком літ. «а1» загальною площею 68,20 кв.м., надвірні будівлі: душ літ. «Б», літня кухня літ. «В» з тамбуром літ. «в», сарай літ. «Г» з погрібом літ. «гп», гаражом літ. «Д», сараем літ. «Е», «Ж», «З», вбиральнею літ. «И», колодязем літ. «К», воротами, огорожею НОМЕР_3. На теперішній час технічний стан домоволодіння не змінився. Відповідач та члени його сім'ї одноособово користуються спільним майном та земельною ділянкою, на якій це майно розташоване. Не зважаючи на те, що сторони є близькими родичами, вони не мають можливості домовитися про спільне користування та розпорядження спірним домоволодінням.

Окрім цього, позивачі долучили до позову витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ? частку у власності на нерухоме майно розташованого за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про право власності НОМЕР_1 від 03.06.2015 р. зареєстрованого на ОСОБА_3 (а.с. 20) та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ? частку у власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про право власності НОМЕР_2 від 09.04.2015 р. зареєстрованого на ОСОБА_1. (а.с. 19)

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлений ним та його довірителькою - ОСОБА_3 позов та просили його задовольнити з викладених у ньому підстав, висловив свою думку про те, що, рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02.04.2002 р. по справі № 2-95/2002, яким вирішено: «Визнати частково в 1/2 частині не дійсною свідоцтво про право на спадщину за законом яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4, яке видане 03.06.1998 р на ім'я її сина - ОСОБА_2 та засвідчене державним нотаріусом першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області, реєстровий № 3-1971 та визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_3 1/4 частини за кожним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті їх матері - ОСОБА_4.»

В подальшому ОСОБА_1 подав доповнену позовну заяву від 09.11.2015 р. (а.с. 33-34) в якій змінив свої позовні вимоги та просив суд зробити уточнення вказавши, що на даний час є три спадкоємця: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, у зв'язку з чим він просить «розділити спадкове майно на трьох, тому що вони всі діти ОСОБА_4 і ОСОБА_5, будівництво будинку фінансував батько, у зв'язку з чим кожний з них має право на свою частину спадщини що залишилася після батька і матері.»

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свою доповнену позовну заяву у повному обсязі та надав суду нотаріально засвідчену довіреність від 02.06.2015 р. строком дії до 02.06.2018 р., згідно з якою ОСОБА_3 надає ОСОБА_1 представляти ії інтереси та бути ії представником у судах всіх інстанцій «з питань підготовки усіх документів, необхідних для продажу належної їй ? (однієї четвертої) частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, продати вищезгадане майно за ціну та на умовах на його розсуд, а також вирішувати усі питання стосовно приватизації земельної ділянки за тією ж адресою та ії продажу.»

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаних позовних вимог посилаючись на те, що позивачі проявляють не доброчесність посилаючись у суді на рішення Харківського районного суду Харківської області від 02.04.2002 р. по справі № 2-95/2002, як на підставу своїх вимог, так як вказане рішення було скасовано ухвалою апеляційного суду Харківської області від 05.05.2002 р., а справа була направлена на новий розгляд до Харківського районного суду Харківської області. (а.с. 218-223) Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20.09.2002 р., на підставі поданої позивачем ОСОБА_1 заяви про відмову від позову, на підставі ст. 229 ЦПК УРСР (в редакції 1963 р.) була залишена без розгляду. (а.с. 248), позивач не оскаржував більш ніж 12 років вказану ухвалу, строки позовної давності давно минули.

Суд, дослідивши зібрані докази по справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи встановлено, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 р. встановлено, що: «рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02.04.2002 р. по цивільній справі № 2-95/2002 визнано частково, в ? частині не дійсним свідоцтво про право спадкування за законом, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_4, видане 03.06.1998 року на ім'я її сина - ОСОБА_2, посвідчене державним нотаріусом Першої Харківського району державної нотаріальної контори, реєстраційний номер 3-1971; визнано за ОСОБА_1 і ОСОБА_3 по 1/4 частині за кожним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті їх матері -ОСОБА_4 (а.с. 9-10).

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 05.07.2002 року рішення Харківського районного суду Харківської області скасоване, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 11-21).

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20.09.2002 року позовну заяву у справі № 2-1744/02 (старий № 2-95/2002) залишено без розгляду (а.с. 24).

З акту за результатами перевірки від 20.07.2015 року, судом встановлено, що 24 лютого 2015 року на підставі заяви ОСОБА_1, яка надійшла до суду 02.02.2015 року вх. № 2275, діловодом Харківського районного суду Харківської області - ОСОБА_6, видано рішення Харківського районного суду Харківської області від 02.04.2002 року по вищевказаній справі, як таке, що набрало законної сили. (а.с. 34-35).

09.04.2015 року та 03.06.2015 року державними реєстраторами реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок НОМЕР_3 з господарським будівлями та спорудами житлової нерухомості по АДРЕСА_1 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за ОСОБА_1 і ОСОБА_3, на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 02.04.2002 року по цивільній справі № 2-95/2002, що встановлено з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 14-15).»

В подальшому, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 р. встановлено, що: «Враховуючи, що рішення Харківського районного суду Харківської області від 02.04.2002 року по цивільній справі № 2-95/2002 скасоване, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 05.07.2002 року, а отже є таким, що не набрало законної сили, відтак у відповідача відсутні підстави визначені ст. 19 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV для реєстрації речових прав та їх обтяжень на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 і ОСОБА_3, а тому, адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі», в зв'язку з чим суд Харківський окружний адміністративний суд постановив: «Адміністративний позов ОСОБА_2 до реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі. Зобов'язати реєстраційну службу Харківського районного управління юстиції Харківської області скасувати державну реєстрацію права ? частки у власності на нерухоме майно, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 номер запису про право власності НОМЕР_1 зареєстрованого на ОСОБА_3. Зобов'язати реєстраційну службу Харківського районного управління юстиції Харківської області скасувати державну реєстрацію права ? частки у власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 номер запису про право власності НОМЕР_2 зареєстрованого на ОСОБА_1».

Відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК України: Обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини».

Окрім цього, судом встановлено, що рішення Харківського районного суду Харківської області від 02.04.2002 р. по справі № 2-95/2002, на якому ґрунтуються вимоги позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1, було скасовано ухвалою апеляційного суду Харківської області від 05.05.2002 р., а справа була направлена на новий розгляд до Харківського районного суду Харківської області. (а.с. 218-223) Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20.09.2002 р., на підставі поданої позивачем ОСОБА_1 заяви про відмову від позову, на підставі ст. 229 ЦПК УРСР (в редакції 1963 р.) була залишена без розгляду. (а.с. 248), позивач не оскаржував більш ніж 12 років вказану ухвалу, строки позовної давності давно минули.

Окрім цього, ОСОБА_3 надала нотаріально засвідчену довіреність від 02.06.2015 р. ОСОБА_1 (а.с. 23), обмежив його повноваження в суді і інших державних органах лише з питань, згідно з якою ОСОБА_3 надає ОСОБА_1 представляти ії інтереси та бути ії представником у судах всіх інстанцій «з питань підготовки усіх документів, необхідних для продажу належної їй ? (однієї четвертої) частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, продати вищезгадане майно за ціну та на умовах на його розсуд, а також вирішувати усі питання стосовно приватизації земельної ділянки за тією ж адресою та ії продажу.»

Таким чином, ОСОБА_1, згідно з наданою ним суду нотаріально засвідченою довіреністю ОСОБА_3 від 02.06.2015 р., обмежений представляти інтереси своєї доверительки лише колом питань пов'язаних підготовкою до продажу належної їй ? частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Окрім цього, як встановлено судом, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 р. по справі № 820/10238/15 державна реєстрація права ? частки у власності на нерухоме майно, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 номер запису про право власності НОМЕР_1 зареєстрованого на ОСОБА_3.

Таким чином, у задоволенні цієї частини позовних вимог суд має відмовити.

Відносно позовних вимог щодо визначення порядку користування земельною ділянкою розташованою за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до часток кожного з позивачів та відповідачів домоволодіння з урахуванням способу розподілу домоволодіння, суд вважає, що відповідно до ст. 10 ч. 1- ч. 3 ЦПК України: «Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень».

Статтею 11 ч. 1 ЦПК України передбачено, що: «суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін».

Відповідно до ст. 60 ч. 1- ч. 3 ЦПК України: «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір».

Згідно із ст. 131 ЦПК України «Сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попередне судове засідання у справі не проводиться,- до початку розгляду справи по суті».

Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України: «Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявляти клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору».

Позивачі не наддали суду будь-яких документів щодо права власності чи права користування на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1, тобто не довели суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень стосовно земельної ділянки, в зв'язку з чим у задоволенні позову в цій частині також має бути відмовлено.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Русько-Тишківська сільська рада Харківського району Харківської області про виділ частки в натурі з майна, що знаходиться у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.В.Караченцев