Рішення № 5530753, 30.09.2009, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Жовтневий районний суд міста Харкова

справа №2-3713/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2009 року м.Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Кицюка В.П.,

при секретарі - Черних Л.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

23 червня 2009 року ОСОБА_1 предявила позов до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» ( далі ДП «ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченка» про стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначила, що працює на ДП «ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченка» з 28 лютого 1976 року на посаді інженера-технолога.Останнім часом відповідач заробітну плату своєчасно та в повному обсязі не виплачує, внаслідок чого має перед нею заборгованість по сплаті заробітної плати за серпень, вересень, листопад, грудень 2008 року та березень, квітень, травень 2009 року.

Посилаючись на вищезазначені обставини та положення ст. 115 КЗпП України просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати загальною сумою 3880 грн..

Крім того, просила на підставі ст. 237-1 КЗпП стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач своєчасно не виплачував їй заробітну плату, у звязку з чим вона змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав, що потребувало від неї додаткових зусиль для організації життя.

В стадії розгляду справи ОСОБА_1 збільшила свої вимоги, також просила стягнути заборгованість із заробітної плати за червень 2009 року в розмір 672 грн, а всього 4552 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала , просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі письмово доручення, виданого 06.07.2009 року в.о. директора заводу ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», надіслав до суду заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, посилаючись на недоведеність причинно-наслідкового звязку між невиплатою позивачці заробітної плати та негативними наслідками у вигляді спричинення моральної шкоди. Крім того, зазначив, що доводи позивачки, що внаслідок невиплати заробітної плати вона залишилася без засобів існування не відповідають фактичним обставинам , оскільки вона отримувала пенсію, до того ж окрім трудової діяльності ОСОБА_1 не позбавлена була можливості іншими способами отримати дохід.

В цих же запереченнях представник відповідача визнав позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості із заробітної плати; просив справу слухати за його відсутності.

Суд заслухавши пояснення ОСОБА_1 в підтримку позовних вимог, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи лише в межах заявлених сторонами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч . 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ч. 1 ст. 179 ЦПК України).

Статтею 61 ЦПК України встановлено, що обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню не підлягають.

Так, ОСОБА_1 починаючи з 28 лютого 1976 року та по теперішній час працює на ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» , що підтверджується належним чином засвідченою копією трудової книжки.

Згідно зі ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується робітникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Судом встановлено та визнано відповідачем, що за серпень, вересень, листопад, грудень 2008 року та березень, квітень, травень, червень 2009 року заробітна плата ОСОБА_1 не виплачена, внаслідок чого ДП «ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченка» має перед нею заборгованість зі сплати заробітної плати за цей період загальною сумою 4552 грн.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості зі сплати заробітної плати ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню, що не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачем її трудових прав, то суд вважає , що вони підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України власник відшкодовує працівнику моральну шкоду в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідач протягом тривалого часу своєчасно не оплачував ОСОБА_1 її працю, має заборгованість перед нею зі сплати заробітної плати, чим порушує не тільки трудові права позивачки, а її право приватної власності на належні їй кошти.

Суд вважає доведеним, що вищезазначене призводило до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і саме це вимагало від ОСОБА_1 додати додаткові зусилля для організації свого життя, а тому застосовує правила ст. 237-1 КзПП України.

Між тим, заявлена позивачем в своїх вимогах сума відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн є занадто завищеною і не відповідає характеру встановлених судом правовідносин.

При визначені розміру моральної шкоди, суд, виходячи з розяснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 9 постанови № 4 від 31 березня 1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди» враховує характер та обсяг душевних страждань позивача, характер немайнових втрат і їх тривалість, та з урахуванням засад розумності і справедливості вважає достатнім для відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 400 грн.

Оскільки, позивачі у справах за позовами про стягнення заробітної плати звільнені від сплати судового збору відповідно до п. 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7 від 21 січня 1993 року , а згідно з ч. 3 ст. 81 ЦПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення по цій категорії справ покладаються на сторони після розгляду справи, суд, задовольняючи позов, на підставі ст. 88 ЦПК України стягує з відповідача в дохід держави судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Згідно розяснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові № 2 від 12 червня 2009 року « Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» розмір судового збору та судових витрат визначається на час вчинення певної процесуальної дії, в даному випадку на час ухвалення судового рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, з урахуванням змін внесених постановою КМУ № 825 від 05 серпня 2009 року передбачено, що розмір судових витрат у справах позовного провадження з розгляд спору майнового характеру становить 120 грн.

За таких обставин суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та 120 грн. судових витрат.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішення, але не більше ніж за один місяць. В даному випадку суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення за серпень 2008 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88, 174, 212-215 ЦПК України, ст. 115 КЗпП України, ч. 1ч.5 ст. 24 Закону України « Про оплату праці», суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства « Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» (юридична адреса м.Харків, вул. Жовтневої революції, 99, код. ЄДРПУ 14315500) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 4552 грн. 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць - за серпень 2008 року в розмірі 367 грн ( триста шістдесят сім гривень).

Стягнути з Державного підприємства « Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» (юридична адреса м.Харків, вул. Жовтневої революції, 99, код. ЄДРПУ 14315500) на користь ОСОБА_1 400 (чотириста) грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства « Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дневний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ