Ухвала суду № 55305984, 27.01.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/2954/15-ц Провадження № 22-ц/795/73/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Криворученко Д. П. Доповідач - Шевченко В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М.,суддів:Скрипки А.А., Тагієва С.Р.при секретарі:Покладі Д.В.,за участю:позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України,

в с т а н о в и в:

Рішенням Чернігівського районного суду від 05 листопада 2015 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 150000 тис. грн. у відшкодування завданої моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп. В решті позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що рішення є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального права за недоведеністю обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначає, що позивач навмисно зазначила суму стягнення більше ста тисяч гривень, так як відповідач знаходиться в місцях позбавлення волі та не зможе реально виплатити таку суму грошей, що на його думку є підставою поділу спільного майна.

Апелянт зазначає, що до розлучення у відповідачки було більше 100 тисяч гривень спільних коштів та вони мали худобу, яка могла бути оцінена не менше ніж в 50 тисяч гривень, проте куди поділися ці кошти після розлучення він не знає.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи грошові кошти суд першої інстанції виходив з того, що позивач як мати померлого ОСОБА_7 зазнала суттєвих моральних страждань, зумовлених фізичним розладом здоров'я, що її звичний уклад життя суттєво змінився і це змусило її докладати значних зусиль для його нормалізації, а втрата дитини є невідновною, тому 150000 грн. на думку суду першої інстанції є достатньою грошовою компенсацією її моральних страждань які необхідно стягнути з відповідача як винуватця заподіяної шкоди.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Судом по справі встановлено, що з грудня 1981 року ОСОБА_5 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, який рішенням Чернігівського районного суду від 12.08.2015 року було розірвано. Від шлюбу мають спільного сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з чинним вироком Чернігівського районного суду та області, 23 липня 2011 року ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою навмисного вбивства, наніс два удари металевим ломом в область голови своєму сину ОСОБА_7, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, від яких останній помер на місці події.

За зазначене протиправне заподіяння смерті іншій людині(своєму синові), ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Що такі дії відповідача мали місце та вчинені ним, підтверджено вироком у кримінальній справі №1-233/2011 по обвинуваченню ОСОБА_6, та який згідно з правилами ч.4ст.61 ЦПК України має преюдиційне значення.

Відповідно до положень ч.2п.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,членів її сім»ї чи близьких родичів.

Виходячи із змісту ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується лише за наявності вини особи, яка завдала шкоду.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Враховуючи протиправність поведінки відповідача та його винні дії, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_7 матір'ю якого була позивач, остання обґрунтовано звернулася до суду з позовом про відшкодування завданої їй відповідачем моральної шкоди, що завдана смертю близької їй людини.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди вирішені судом відповідно до ст.23 ЦК України і з урахуванням роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у Постанові від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Так визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував, що позивач є особа якій злочином заподіяно моральну шкоду, що дії відповідача протиправні, та що втрата дитини є невідновною, що спричиняє постійний душевний біль та моральні страждання позивача.

Наслідки погіршення стану здоров'я ОСОБА_5 внаслідок заподіяних їй втратою сина моральних страждань, підтверджені медичною документацією, що є належним доказом та підтверджує її вимоги щодо заподіяння їй моральної шкоди.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди та визначення її розміру, виходячи з засад розумності та справедливості, з врахуванням глибини і тривалості душевних страждань позивача.

З урахуванням наведеного, суд обґрунтовано частково задовольнив позов ОСОБА_5, тому посилання у апеляційній скарзі на невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, є безпідставними.

Суд повно й усебічно встановив обставини що мають значення для справи, дав належну оцінку доказам в сукупності, доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду.

Постановлене судове рішення відповідає матеріалам справи і вимогам закону, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити і залишити рішення без змін.

Оскільки ОСОБА_6 ухвалою судді було відстрочено сплату судового збору до моменту прийняття апеляційним судом рішення за результатами розгляду його апеляційної скарги, виходячи з правил ст.88 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в сумі 535 грн. 92 коп. за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2015 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 535 грн. 92 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи на розрахунковий рахунок №31210206780002, отримувач УК у м.Чернігові (м.Чернігів) 22030001, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: