Рішення № 55305377, 26.01.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 668/5155/15-ц Головуючий в І інстанції Головко О.В. Номер провадження 22-ц/791/151/16 Доповідач Орловська Н.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Орловської Н.В.

Суддів: Кутурланової О.В.

Майданіка В.В.

секретар Прушинська О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 вересня 2015 року у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання права власності на нежитлове приміщення та усунення перешкод у користуванні майном

В С Т А Н О В И Л А:

23.04.2015р. ОСОБА_3 звернувся із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання права власності на нежитлове приміщення та усунення перешкод у користуванні майном.

Позивач зазначив, що рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 26.02.2013р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 17.04.2013р., йому у власність виділено 51/100 частини у домоволодінні АДРЕСА_1. Відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві власності належить решта цього ж об'єкту нерухомості.

Оскільки відповідачі створюють перешкоди у користуванні горищем, у тій частині будинку літ.«А», яка розміщена над виділеними йому у власність приміщеннями, просив визнати право власності на цю частину горища та усунути перешкоди у користуванні ним шляхом зобов'язання відповідачів прибрати перегородки, незаконно обладнаних житлових кімнат та речей, що там зберігаються.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 25 вересня 2015 року позовні вимоги задоволені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність ухваленого судом рішення, оскільки за судовим рішенням виділена частка позивача до складу якого горище не включено, та виходу із належних йому приміщень в будинку на горище не передбачено. Решта приміщень у цьому ж будинку залишені у спільному користуванні її та ОСОБА_4 Саме із виділеної їм частини приміщення 1-8 передбачений вихід на горище, а тому горище залишено у їх спільній власності.

Просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів встановила таке.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі здійснили самовільну реконструкцію та облаштування житлових приміщень на горищі житлового будинку, 51/100 частина якого виділена у власність ОСОБА_3, чим створили перешкоди у користуванні частиною горища над тими приміщеннями, які виділені йому за рішенням суду, що є підставою для визнання за позивачем права власності на частину горища будинку літ.«А» та усунення перешкод у користуванні ним шляхом звільнення його від перегородок та речей, належних відповідачам.

Проте такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається і підтверджено письмовими доказами, що житловий будинок літ.«А», розташований у пров. Спартаківський, 83 м. Херсона, на підставі рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 08.10.1992р., залишеним без змін ухвалою судової колегії Херсонського обласного суду від 18.11.1992р., розділений в натурі між співвласниками шляхом виділення ОСОБА_8 приміщення: 1-1 (сіни), 1-2 (коридор), 1-3, 1-11, 1-13 - жилі, 1-12 (кухня), 2-1 (підвал) , ганок, літня кухня-сарай літ.«В», ворота №3, мощення №4; що становить 45/100 частин вказаного будинку літ.«А», також виділено 301 кв.м. земельної ділянки.

Решта 55/100 цього ж будинку виділена у власність ОСОБА_9 та складається із житловий приміщень: 1-4, 1-9, 1-10, туалет 1-5, ванна кімната 1-6, кухня 1-7, коридор 1-8, підвали 3-1, 3-2; ганок, гараж літ.«В», оглядова яма, огорожа №2. Виділено 350 кв.м. земельної ділянки.

Після смерті ОСОБА_9, в порядку спадкування за законом ОСОБА_3, набув право власності на 55/200 частин домоволодіння згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 05 серпня 2004р., а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є спадкоємцями 55/200 частин після ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1

Отже, вказана частина домоволодіння перебувала у спільній частковій власності спадкоємців.

За визначенням ст. 179, 187 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права і обов'язки. Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного її знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Оскільки горище є складовою частиною житлового будинку, а тому разом із будинком стає об`єктом права спільної власності співвласників будинку одночасно із набуттям права власності на нього у визначеному законом порядку, що засвідчується відповідним правовстановлюючим документом, у даному випадку свідоцтвом про право власності.

У відповідності до положень ч.3 ст. 357 та ч.3 ст. 364 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У разі виділу співвласником в натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.

Позивач скористався належним йому правом виділу частки та рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 26.02.2013р. із спільної часткової власності у відокремлене володіння ОСОБА_3 виділено належну йому частину, яка складається із приміщень: 1-6 (санвузол); 1-7(кухня); частина коридору 1-8 площею 5,1 кв.м.; жиле приміщення 1-4, загальною площею виділених приміщень - 39,7 кв.м. Крім того, виділено ганок, підвал А-1, ворота №4, що складає 51/100 цієї частини домоволодіння.

У спільному володінні решти співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишились приміщення: жилі 1-9, 1-10; туалет 1-5, частина коридору 1-8 площею 5,8 кв.м., загальною площею цих приміщень 42,1 кв.м.

На вказані обставини справи суд уваги не звернув, наведені норми матеріального права не застосував, та не врахував, що із виділенням за рішенням суду належної позивачеві частки будинку він набув право власності не тільки на зазначені у рішенні суду приміщення у житловому будинку, а також і відповідну частину горища, що є складовою частиною виділеного йому нерухомого майна. Встановлення окремим судовим рішенням права на складову частину, виділеної частини житлового будинку ст. 358 наведеного Кодексу не передбачено.

Отже, висновок суду про наявність підстав для визнання горища самостійним об'єктом права власності та виділення у власність позивачем його частини не можна визнати правильним.

Враховуючи викладене, рішення суду в частині визнання за позивачем права власності на частину горища будинку літ. «А», над приміщеннями, які виділені ОСОБА_3 у власність рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 26.02.2013р. слід скасувати і відмовити у задоволенні цих вимог із викладених вище підстав.

Разом з тим, в ході розгляду справи встановлено та визнано сторонами, що стаціонарний вхід на горище облаштований із середини будинку у приміщенні 1-8, у тій його частині, що перебуває у володінні відповідачів, хоча вхід до нього можна облаштувати поза межами будинку із ззовні.

У частині горища, яка розміщена над приміщенням 1-7 кухня, що виділена саме ОСОБА_3, розміщені димохід та вентиляційна система.

Відповідачі здійснили самовільну реконструкцію всього горища, облаштували жилі приміщення, встановили перегородки. Вільний доступ до вказаної частини горища відсутній через самовільну реконструкцію. Наведені обставини не спростовані відповідачами.

Суд надав належну оцінку наявним у справі доказам та дійшов правомірного висновку про необхідність захисту прав позивача, згідно ст. 391 ЦК України, шляхом усунення перешкод у користуванні частиною горища у визначений судом спосіб.

На підставі викладеного та ст.ст. 179, 187, 358, 364 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 25 вересня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про виділення у власність частини горища скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про виділення у власність частини горища у житловому будинку літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1.

В решті це ж рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий ______ Н.В.Орловська

Судді: ______ О.В.Кутурланова

______ В.В.Майданік