Ухвала суду № 55304072, 29.01.2016, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/140/15-ц

Провадження № 2/515/181/16

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

29 січня 2016 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Семенюк Л.А.

при секретарі Унгурян Т.В.

позивача ОСОБА_1

третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2

відповідача представника Лиманської сільської ради

Татарбунарського району Одеської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень та визнання права на приватизацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2016 року автоматизованою системою документообігу суду мені розподілена цивільна справа №515/140/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень та визнання права на приватизацію земельної ділянки після повернення з апеляційної інстанції для продовження розгляду.

При цьому, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07.12.2015 року скасована ухвала Татарбунарського районного суду Одеської області від 11.09.2015 року про залишення вищезазначеного позову без розгляду.

Справу після повернення із суду апеляційної інстанції призначено до розгляду на 29.01.2016 року у тому ж складі суду, яким було винесено скасовану ухвалу.

28.01.2016 року від позивача ОСОБА_1 електронною поштою надійшла заява про відвід судді Семенюк Л.А., мотивована тим, що наявні обставини, що викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді. Зокрема, він вважає, що судом у цьому ж складі вже було порушено права позивача при винесенні ухвали про залишення позову без розгляду, яку скасовано апеляційною інстанцією, що викликає сумніви щодо обєктивності та неупередженості судді під час подальшого розгляду справи по суті та є підставою для її відводу.

Проаналізувавши вказану заяву, у відсутність інших сторін по справі, які належно повідомлені про дату слухання справи, дослідивши матеріали справи, вважаю, що припущення позивача ОСОБА_1 в необєктивності та неупередженості судді є безпідставними, оскільки завданням суду є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи, відповідно до Конституції України та ЦПК України, а також повага честі та гідності усіх учасників цивільного процесу та здійснення правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом.

В той же час, позивач не довіряє розгляд справи судді Семенюк Л.А. і його позиція ґрунтується на особистих внутрішніх переконаннях і сподіваннях.

Вирішуючи питання законності доводів заяви з точки зору відповідності процесуальному закону та права особи на сподівання безстороннього судового захисту, суд виходить з принципу верховенства права як загального принципу закріпленого в Конституції України (ст.8).

ЄСПЛ в рішенні, ухваленому у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України від 25.07.2002 року, заява № 48553/99, п.72, вказав: суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 п.1, повинне тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць.

При вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя може бути небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання обєктивно обґрунтованими ( рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Заявник в подальшому, з огляду на його побоювання у неупередженості судді, може поставити під сумнів будь-яке рішення, ухвалене судом у даній справі не на його користь та повязувати таке рішення суду саме упередженістю та прихильністю конкретного судді.

Таким чином, з метою виключити будь-які, субєктивні чи обєктивні сумніви у дотриманні судом п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини при вирішенні даної справи, прийшла до висновку про можливість задовольнити заявлений відвід.

Керуючись п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, ст.ст. 20, 24, 25 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Семенюк Л.А. задовольнити.

Позовну заяву по справі №515/140/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень та визнання права на приватизацію земельної ділянки - повернути до канцелярії суду для передачі іншому судді в порядку, встановленому частиною третьою статті 11-1 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Семенюк