Постанова № 55303928, 28.01.2016, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1569/15-а

Провадження № 2-а/513/3/16

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., при секретарі Златіній О.І., за участю: позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Саратського районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії щодо розрахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2015 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати неправомірною відмову ОСОБА_3 Пенсійного фонду України (надалі УПФУ) в Саратському районі провести з 15 грудня 2011 року належним чином розрахунок призначеної їй пенсії, включивши (врахувавши) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток та лікарняні на загальну суму 17847 гривень 82 копійки; зобовязати відповідача з 15 грудня 2011 року здійснити належним чином розрахунок призначеної їй пенсії, включивши (врахувавши) до заробітної плати для обчислення пенсії суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток та лікарняні на загальну суму 17847 гривень 82 копійки та зобов'язати відповідача виплатити їй недоотриману з 15 грудня 2011 року пенсію з урахуванням вже виплачених сум.

Свої позовні вимоги вона обґрунтувала тим, що наказом УПФУ в Саратському районі від 14 грудня 2011 року за № 60-о вона була звільнена з посади заступника начальника - начальника відділу надходження доходів УПФУ в Саратському районі за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до ст. 38 КЗпП України.

З 15 грудня 2011 року відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" їй було призначено пенсію по інвалідності в розмірі 80 відсотків суми її заробітної плати, до якої не було включено суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток та лікарняних на загальну суму 17847 гривень 82 копійки з грудня 2009 року по грудень 2011 року, тобто за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією.

04 листопада 2015 року вона звернулася до відповідача з письмовою заявою про надання роз'яснення з приводу невключення до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії вищевказаної суми та просила відповідача провести належним чином розрахунок призначеної їй пенсії, включивши до заробітної плати для обчислення пенсії суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток та лікарняних на загальну суму 17847 гривень 82 копійки.

16 листопада 2015 року вона отримала відповідь, з якої дізналась, що відповідач відмовив їй у проведенні належним чином розрахунку призначеної їй пенсії.

Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними, що не відповідають вимогам Конституції України, ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що була чинною станом на 15 грудня 2011 року), та такими, що порушують її конституційне право на пенсійне забезпечення.

Позивачка у суді позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1, що були заявлені нею з пропущенням встановленого законом шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду; у задоволенні позову в іншій частині просив відмовити, посилаючись на те, що вказані позивачкою суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток та лікарняні на загальну суму 17847 гривень 82 копійки не було включено в розрахунок пенсії, оскільки ці виплати носили нерегулярний, одноразовий характер та не входили до структури заробітної плати.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 28 січня 2016 року позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 15 грудня 2011 року по 17 червня 2015 року була залишена без розгляду.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Наказом ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Саратському районі від 14 грудня 2011 року за № 60-о ОСОБА_1 була звільнена з посади заступника начальника- начальника відділу надходження доходів УПФУ в Саратському районі за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

З пенсійної справи позивачки, оглянутої судом, встановлено, що 15 грудня 2011 року позивачка звернулась до УПФУ в Саратському районі із заявою про призначення пенсії по інвалідності як державному службовцю. Їй призначена пенсія в розмірі 2644,47 гривень, 80% відсотків від заробітної плати - 3305,59 гривень.

Згідно довідки № 3345/05 від 16 листопада 2015 року ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Саратському районі, виданої позивачці, до складових її заробітної плати для призначення пенсії було включено: посадовий оклад 1334 гривні, надбавка за ранг - 80 гривень; надбавка за вислугу років (стаж державної служби 13 років) - 282, 80 гривень. Середній розмір надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи враховано за 24 місяці - 779, 99 гривень; середній розмір премії за 24 місяці - 665, 53 гривень; премії до державних, професійних свят та ювілейних дат - 163, 27 гривень (а.с.6).

Між тим, згідно довідки № 3346/05 від 16 листопада 2015 року ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Саратському районі про складові заробітної плати (за останні 24 календарних місяці роботи) за період з 01 грудня 2009 року по 30 листопада 2011 року, позивачці були нараховані також інші виплати у загальній сумі 17847 гривень 82 копійки, до яких відносяться: матеріальна допомога на оздоровлення у сумі 6486,56 гривень, індексація - 7804,91 гривень та лікарняні 3556,35 гривень. На всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески за загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування (а.с. 7-8). Зазначені суми не було враховано відповідачем при проведенні розрахунку пенсії позивачки.

Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1, номер облікової картки 251600081 (форма ОК-5) підтверджують, що для нарахування пенсії позивачці належить враховувати всю суму нарахованої їй заробітної плати за період 2009-2011 роки (а.с.9-10).

04 листопада 2015 року позивачка звернулась до ОСОБА_3 Пенсійного фонду в Саратському районі з заявою про проведення донарахування пенсії з урахуванням інших виплат на загальну суму 17847 гривень 82 копійки, зазначених в довідці ОСОБА_3 ПФУ (а.с. 4).

ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Саратському районі від 16 листопада 2015 року за вихідним № 3344/03 позивачці було надано розяснення про відсутність підстав для проведення їй перерахунку пенсії (а.с.5).

Згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно ч.2 ст. 33 цього ж Закону заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

У частині 1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Ст.2 цього ж Закону визначає структуру заробітної плати, до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно ч.1 ст. 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим законом у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом зазначених норм отримані позивачкою суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток та лікарняні на загальну суму 17847 гривень 82 копійки з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховуються в заробіток (дохід) позивачки як застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З огляду на вищевикладене суд вважає неогрунтованими заперечення представника відповідача про те, що вказані позивачкою виплати індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток та лікарняні на загальну суму 17847 гривень 82 копійки, не можуть бути включені в заробітну плату для призначення позивачці пенсії як такі, що носили одноразовий, несистематичний характер.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

Згідно ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах та відповідно до законів України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Позивачка звернулася до суду 17 грудня 2015 року, у зв'язку з чим, підлягає задоволенню адміністративний позов в частині позовних вимог, починаючи з 17 червня 2015 року.

Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Саратському районі протиправно, всупереч ст.37 Закону України "Про державну службу" відмовило позивачці у належному розрахунку пенсії, чим порушило її права та законні інтереси, які підлягають захисту шляхом визнання дій відповідача протиправними та зобовязання його перерахувати позивачці пенсію, починаючи з 17 червня 2015 року, виходячи із заробітної плати, зазначеної у довідці управління Пенсійного фонду України в Саратському районі № 3346/05 від 16 листопада 2015 року.

Керуючись ст.ст. 8-12, 69-71, 86, ч.1 ст.94, ч.1 ст.158, ст.ст..159-163 КАС України, ст. 33,37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-Х11 "Про державну службу" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин), ст.66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-Х11 "Про пенсійне забезпечення", ст.41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-1У "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч.1 ст.1, ст.2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці", суд

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити. Визнати протиправною відмову ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Саратському районі провести з 17 червня 2015 року належним чином розрахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, включивши (врахувавши) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток та лікарняні на загальну суму 17847 гривень 82 копійки, зазначені в довідці УПФУ в Саратському районі № 3346/05 від 16 листопада 2015 року.

Зобовязати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Саратському районі здійснити належним чином розрахунок з 17 червня 2015 року призначеної ОСОБА_1 пенсії, включивши (врахувавши) до заробітної плати для обчислення пенсії суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток та лікарняні на загальну суму 17847 гривень 82 копійки, зазначені в довідці УПФУ в Саратському районі № 3346/05 від 16 листопада 2015 року.

Зобов'язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Саратському районі виплатити ОСОБА_1 недоотриману з 17 червня 2015 року пенсію з урахуванням вже виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена в Одеській апеляційний адміністративний суд через Саратський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А. І. Бучацька