Ухвала суду № 55302463, 07.12.2015, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/10870/15-к 07.12.2015

н\п 1-кп/490/723/2015

справа № 490/10870/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2015 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді Гречаної С.І.,

за участю: секретаря Хвістані К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №22015150000000111 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2015 р.,

за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, листопада місяця, 17 числа, місце народження м. Ізмаїл, Одеська обл., громадянин України, національність українець, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, грудня місяця, 04 числа, місце народження м. Горлівка, Донецька обл., громадянин України, національність українець, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, вересня місяця, 22 числа, місце народження м. Миколаїв, громадянин України, національність українець, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимий, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

Сторони кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор Козирев І.В.

сторона захисту: захисники ОСОБА_4С; ОСОБА_5, ОСОБА_6.

обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3

встановив:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звинувачено у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України - у тому, що вони, носили зберігали, придбавали та збували вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Під час судового розгляду кримінального провадження між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 26.11.2015 року укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального порушення, та зобов'язався при необхідності сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин щодо виявлення та припинення інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень. Одночасно сторони погодились на призначення ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. Оцінюючи надану сторонами угоду, суд виходе з такого.

Частина перша статті 8 Кримінально-процесуального Кодексу України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права.

Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством, як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права означає те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави.

В цьому випадку суть злочину полягає в носінні зберіганні, придбанні та збуту вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Санкція частини 1 статті 263 Кримінального Кодексу України передбачає покарання за вчинення таких злочинів у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Однією з умов укладення угод про визнання винуватості є беззастережне визнання вини та узгоджене покарання.

В судовому засіданні під час розгляду даної угоди обвинувачений ОСОБА_1 звернув увагу суду на занадто суворий вид покарання визначений в угоді, з яким він не погоджується.

Крім цього угода містить обов'язок обвинуваченого при необхідності сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин щодо виявлення та припинення інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень. В даному обов'язку відсутня конкретизація сутності такого зобов'язання, зокрема про яке саме кримінальне провадження чи інші відомі обвинуваченому подібні злочини йде мова, по-перше, це унеможливлює суд пересвідчитися у реальності і можливості їх виконання, по-друге, зважаючи на передбачені ст. 476 КПК України наслідки невиконання угоди, вже на етапі укладення такої угоди виникає неабияка ймовірність її подальшого скасування.

Отже, запропонована угода не відповідає вимогам закону, що регулює порядок призначення кримінального покарання. Вочевидь не відповідає засадам справедливості та принципу верховенства права, адже передбачає застосування покарання за вчинення протиправного діяння, з яким не згодний обвинувачений ОСОБА_1 а за такого існує обґрунтовані підстави вважати, що укладення даної угоди не було добровільним, умови угоди не відповідають інтересам суспільства, очевидна не можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.

Під час судового розгляду кримінального провадження між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 26.11.2015 року укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального порушення, та зобов'язався при необхідності сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин щодо виявлення та припинення інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень. Одночасно сторони погодились на призначення ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк три роки. Оцінюючи надану сторонами угоду, суд виходе з такого.

В угоді, при узгодженні покарання сторони не вирішили про обов'язки які в обов'язковому порядку передбаченому ст. 76 КК України покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.

Угода містить обов'язок обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, в якому відсутня конкретизація сутності такого зобов'язання, зокрема про яке саме кримінальне провадження чи інші відомі обвинуваченому подібні злочини йде мова, по-перше, це унеможливлює суд пересвідчитися у реальності і можливості їх виконання, по-друге, зважаючи на передбачені ст. 476 КПК України наслідки невиконання угоди, вже на етапі укладення такої угоди виникає неабияка ймовірність її подальшого скасування.

Отже, запропонована угода не відповідає вимогам закону, умови угоди не відповідають інтересам суспільства, очевидна не можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.

Під час судового розгляду кримінального провадження між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 26.11.2015 року укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального порушення, та зобов'язався при необхідності сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин щодо виявлення та припинення інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень. Одночасно сторони погодились на призначення ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки. Оцінюючи надану сторонами угоду, суд виходе з такого.

Відповідно до п.9 ч.2 ст. 52 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості забезпечується обов'язковою участю захисника з моменту ініціювання укладення угоди.

В судовому засіданні під час розгляду даної угоди захисник обвинуваченого ОСОБА_3 суду зазначила що дана угода укладалася між обвинуваченим та прокурором без її участі, з умовами угоди вона ознайомилася вже перед судовим розглядом в приміщенні суду у той же час в ній і підписалася.

Крім того, судом в порядку ч.6 ст. 474 КПК України встановлено про наявність скарги від імені підозрюваного ОСОБА_3, поданої його захисником під час кримінального провадження, за наслідками якої ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.09.2015 року доручено відповідному слідчому підрозділу прокуратури Миколаївської області провести дослідження фактів, викладених у зазначеній вище скарзі захисника ОСОБА_5 Результатом проведення дослідження яких стало порушене кримінальне провадження №42015150000000294 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2015 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.

В угоді, при узгодженні покарання сторони не вирішили про обов'язки які в обов'язковому порядку передбаченому ст. 76 КК України покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.

Надана угода містить обов'язок співпраці обвинуваченого у викритті кримінального правопорушення, в якому відсутня конкретизація сутності таких зобов'язань, зокрема про яке саме кримінальне провадження чи інші відомі обвинуваченому подібні злочини йде мова, по-перше, це унеможливлює суд пересвідчитися у реальності і можливості їх виконання, по-друге, зважаючи на передбачені ст. 476 КПК України наслідки невиконання угоди, вже на етапі укладення такої угоди виникає неабияка ймовірність її подальшого скасування.

Отже, запропонована угода не відповідає вимогам закону, умови угоди порушують права, свободи та інтереси обвинуваченого, не відповідають інтересам суспільства, та очевидна не можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5 частини 7 статті 474 КПК України за такого суд має відмовити у затвердженні угод та ухвалити про продовження судового провадження у загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 474 - 475 КПК України, суд, -

постановив:

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №22015150000000111 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України.

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №22015150000000111 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України.

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №22015150000000111 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України.

Судовий розгляд кримінального провадження №22015150000000111 продовжити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Гречана