Рішення № 55299033, 21.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/259/16 Говуючий 1 інст. - Овдієнко В.В.

Справа № 621/391/15-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Маковецької О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17 вересня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк (ПАТ КБ) «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

19 лютого 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом, який

подалі уточнив 02 липня 2015 року, до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення у солідарному порядку 18 970 грн. 14 коп. - заборгованості за кредитним договором № 227709 CRED від 15 травня 2008 року, укладеним між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 на умовах строковості, оплатності та повернення. Також просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку понесені судові витрати

В обґрунтування позову посилався на те, що 15.05.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 227709 CRED, за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредит в розмірі 30 000 грн. та зобов'язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами у poзмipi 60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення 13.11.2009 року.

Зазначав, що згідно умов договору у випадку порушення зобов'язань ОСОБА_4

повинен сплачувати банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 15 травня 2008 року був укладений договір поруки, відповідно до п.п.2,3,4 договору поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором як солідарний боржник, і з умовами кредитного договору поручитель ознайомлений.

На порушення умов кредитного договору ОСОБА_4 свої зобов'язання за договором не виконав і станом на 17.12.2014 року має заборгованість в розмірі 25056,11 грн. Оскільки рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13.04.2010 року з відповідачів у солідарному порядку стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 7227,41 грн., також просив стягнути заборгованість в розмірі 18970,14 грн., яка складається: з заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 18410,96 грн., штраф (процентна складова ) - в сумі 559,18 грн.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позов не визнали, посилаючись на сплив строку дії договору та неправильне нарахування позивачем штрафів.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 17 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати це рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПАТ КБ «Приватбанк» підтримав доводи апеляційної скарги тільки в частині стягнення з відповідачів процентів за кредитним договором в сумі 18410,96 грн., зазначаючи, що пеня в сумі 559,18 грн. вже була стягнута рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13.04.2010 року. Також просив стягнути з відповідачів понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору під час провадження справи у першій та апеляційній інстанції.

Вислухавши пояснення представника апелянта, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду в повному обсязі не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» , суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13.04.2010 року з відповідачів у солідарному порядку стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 7227,41 грн., тому нарахування процентів за користування кредитними коштами поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони не відповідають вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи 15.05.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 227709 CRED, за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредит в розмірі 30 000 грн. та зобов'язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами у poзмipi 60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення 13.11.2009 року.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 15 травня 2008 року був укладений договір поруки, відповідно до п.п.2,3,4 договору поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором як солідарний боржник, і з умовами кредитного договору поручитель ознайомлений.

Пунктом 5.7 кредитного договору сторони договору передбачили строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки, - пені, штрафів протягом п'яти років.

Відповідно до п.12 вищевказаного договору поруки сторони прийшли згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу, встановлюється у п'ять років.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13.04.2010 року з відповідачів у солідарному порядку стягнута заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 7227,41 грн.

Зазначене рішення суду набрало законної сили, однак не виконано боржниками.

Обґрунтовуючи позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, ПАТ КБ «Приватбанк» посилався на те, що зобов'язання відповідачів не припинилося його виконанням відповідно до ст. 599 ЦК України, оскільки позичальник та не виконав умови кредитного договору , не погасив разом з поручителем борг, тобто продовжує користуватися кредитом.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зi ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до ч.ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій cyмi, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір i порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на piвнi облікової ставки Национального банку України.

Виходячи iз системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за

невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-1206 цс 15 від 23 вересня 2015 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Вищенаведене свідчить про те, що нарахування процентів в сумі 18410,96 грн. за користування кредитом після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13.04.2010 року до його фактичного виконання, є правомірним.

Звернення ПАТ КБ «Приватбанк» з цим позовом до суду 19.02.2015 року після набрання рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13.04.2010 року законної сили, не перевищує строків позовної давності, визначених в п. 5.7 кредитного договору та в п.12 договору поруки.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає стягненню судовий збір, сплачений ПАТ КБ «Приватбанк» за подання позовної заяви в сумі 243,60 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 267,30 грн. та 0,66 грн. відповідно до платіжних доручень (а.с. 18,74,86), а всього - в сумі 511,56 грн.

Керуючись ст.ст. 303,304, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17 вересня 2015 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» р/р № 29092829003111 ( для погашення заборгованості) МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № 227709 CRED від 15 травня 2008 року в сумі 18 410 ( вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень 96 копійок та судовий збір в сумі 511 ( п'ятсот одинадцять) гривень 56 копійок.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: :