Ухвала суду № 55297592, 27.01.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1,

суддів Хилевича С.В., Рожина Ю.М.,

секретар судового засідання Шептицька С.С.,

з участю позивачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника позивачів - ОСОБА_4,

представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 23 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до приватного підприємствафірми «Еліт-Пошук» про стягнення коштів за невиконання договору на туристичне обслуговування,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 23 жовтня 2015 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним, а наведені в ньому обставини такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскаржили його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснюють, що між ними та ПП-Ф «Еліт-Пошук» було укладено договір на туристичне обслуговування шістьох осіб, який передбачав тур до Болгарії вартістю 12366 грн., які були ними перераховані на рахунок відповідача двома платежами. Доводять, що квитанції про сплату коштів містять відомості з їх прізвищами як платників та назву відповідача як одержувача, а тому з їхньої сторони виконання умов договору на туристичне обслуговування є безспірним. Вказують, що з боку відповідача не надано доказів того, як саме він розпорядився їхніми коштами, адже в тур до Болгарії вони не поїхали, а в платіжних документах, які відповідач надав як підтвердження перерахування їхніх коштів туроператору ТзОВ «Туроператор Ільтур», не вказано, що ці кошти сплачені саме на виконання укладеного з ними договору. Звертають увагу, що суд не дав оцінки поданим відповідачем документам, котрі не були завірені печатками, не містили підписів та усіх належних реквізитів, та вважають, що вони не можуть слугувати доказами по справі. З наведених підстав просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення осіб, що зявились в судове засідання, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. ____________________

Справа № 569/8979/15-ц Головуючий у 1 інстанції Харечко С.П.

Провадження № 22-ц 787/38/2016 Доповідач Ковальчук Н.М.

Згідно із ч. ч. 1, 2ст. 20 Закону України «Про туризм», за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України, визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 27 лютого 2014 року між ОСОБА_2 та ПП-Ф «Еліт-Пошук» в особі директора ОСОБА_5 укладено договір № 2702/1 на туристичне обслуговування шести осіб для поїздки в Болгарію на період з 15.07.2014 року по 28.07.2014 року (а.с. 30).

На виконання вищевказаного договору, 27 лютого 2014 року ОСОБА_3 було перераховано ПП-Ф «Еліт-Пошук» кошти в сумі 8 366 грн., що підтверджується квитанцією «А-Банк», а ОСОБА_2 кошти в сумі 4000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру.

Відповідно до роздруківки з електронної пошти ПП-Ф «Еліт-Пошук», 27.02.2014 р. ТзОВ «Туропертар «Ільтур» підтвердив вищевказане замовлення за номером 18203 (а.с. 58).

Із платіжного-доручення № 28 від 27.02.2014 року вбачається, що того ж дня ПП-Ф «Еліт-Пошук» перерахувало кошти за туристичні послуги № 18203 (Болгарія з 15.07.2014 по 28.07.2014 р.) в сумі 11 188, 08 грн. (а.с. 27).

Спірні відносини між сторонами виникли у звязку з тим, що незважаючи на повне виконання позивачами своїх зобовязань за договором на туристичне обслуговування, тур не відбувся, а сплачені за нього кошти їм повернуті не були.

Відповідно до положень ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції правильно керувався положенням Закону України «Про туризм», згідно якого майнову відповідальність несе той субєкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги та умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та виходив з того, що збитки замовникам (позивачам) було завдано з вини туроператора ТзОВ «Туроператор Ільтур», а відтак позовні вимоги до турагента ПП-Ф «Еліт-Пошук» є безпідставними.

На підтвердження даного висновку у рішенні містяться відповідні посилання та доводи, з якими погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про туризм», за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Таким чином, законодавець покладає майнову відповідальність на того субєкта туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.

Відповідно до вимог чинного законодавства, турагент не створює туристичний продукт, а лише здійснює функції з його продажу. У звязку з цим, турагент несе відповідальність виключно за власні дії і не несе відповідальності за надання туристичного продукту та правовідносини під час безпосереднього надання послуг.

Розмежування прав та обовязків між туроператором і турагентом, а також їх відповідальності визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір (ч. 13 ст. 20 Закону України «Про туризм»).

Згідно п. 5.1 пп. 5.1.1 ст. 5 договору на реалізацію туристичних послуг, укладеного 05 березня 2011 року між ТзОВ «Туроператор Ільтур» та ПП-Ф «Еліт-Пошук», туроператор несе відповідальність за ненадання повного та якісного обслуговування туристів, відповідно до раніше обумовлених туристичних послуг та категорії обслуговування на рівні стандартів, установлених у країні перебування. У разі ненадання повного/часткового обслуговування за замовленим туром туроператор повертає повну вартість ненаданих послуг (а.с. 29).

Судом встановлено, що саме з вини туроператора ТзОВ «Туроператор Ільтур» позивачами не отримані оплачені ним туристичні послуги.

Матеріали справи містять вимоги ПП-Ф «Еліт-Пошук» щодо виконання зобовязань по заявці № 18203, адресовані ТзОВ «Туроператор Ільтур», від 23.06.2014р. за вих.№ 15 та від 03.07.2014р. за вих.№ 20, із проханням повернути кошти за нею у разі неможливості виконання (а.с. 59, 59 зв.).

За таких обставин, колегія суддів підтримує висновок місцевого суду щодо безпідставності позовних вимог до ПП-Ф «Еліт-Пошук» та їх відхилення, оскільки останнє діяло як представник ТзОВ «Туроператор Ільтур» на підставі агентського договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не надано доказів перерахування їхніх коштів туроператору, колегією суддів відхиляються як такі, що суперечать обставинам справи. Так, наявна в матеріалах справи роздруківка з електронної пошти вказує на те, що туристичне замовлення позивачів було зареєстровано туроператором за № 18203. Платіжне доручення № 28 від 27.02.2014 року підтверджує, що ПП-Ф «Еліт-Пошук» перерахувало кошти за туристичні послуги № 18203 (Болгарія з 15.07.2014 по 28.07.2014 р.), тобто за той же період, що замовили позивачі, в сумі 11 188, 08 грн..

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ зясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обовязку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в звязку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 23 жовтня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя Ковальчук Н.М.

Судді : Хилевича С.В.

ОСОБА_6

.