Ухвала суду № 55297576, 27.01.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Ковальчук Н.М., Рожина Ю.М.,

секретар судового засідання Шептицька С.С., за участю позивача та відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду від 10 листопада 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів,

В С Т А Н О В И Л А :

23 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в Гощанський районний суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, в обґрунтування якого вказував, що рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 20 жовтня 2014 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на період навчання повнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно.

Зазначав, що впродовж червня-листопада 2015 року він перебував на стаціонарному лікуванні та витратив значну суму коштів. З 22 жовтня 2015 року йому встановлено 3 групу інвалідності, тому надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина він немає.

Із цих підстав просив, на період його лікування, звільнити від сплати аліментів на період навчання повнолітнього сина ОСОБА_3

Рішенням Гощанського районного суду від 10 листопада 2015 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

______________

Провадження № 22-ц/787/60/2016 Головуючий у 1 інстанції : Рудик Л.М.

Доповідач : Григоренко М.П.

Вказує, що на даний час у нього значно погіршилося здоровя, матеріальне становище теж скрутне. Мінімального розміру заробітку не вистачає на лікування, тому просив звільнити його від сплати аліментів на повнолітнього сина на період проходження лікування.

Зазначає, що з 22 жовтня 2015 року йому встановлено 3 групу інвалідності, тяжкість хвороби та докази значних витрат на лікування, підтверджуються відповідними доказами у справі.

Крім того, у нього є першочергові потреби, такі як одяг, житло, їжа, оплата комунальних послуг, також слід врахувати, що на даний час має іншу сімю.

Вказує, що ОСОБА_3 є повнолітнім (17.04.1996 р.н.), а тому в значній мірі здатен сам себе матеріально забезпечувати.

Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, звільнивши позивача від сплати аліментів на період навчання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач вказує, що оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, яку просив задовольнити.

ОСОБА_2 просила відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги останнього є безпідставними.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків оскаржуваного рішення.

Суд першої інстанції вірно вказав, що позивачем не надано достатніх та переконливих доказів, які б свідчили про те, що майновий стан останнього значно погіршився, через що він не в змозі і надалі надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині, яка продовжує навчання.

Чинним законодавством дійсно не передбачено звільнення від сплати аліментів з тих підстав, на які вказує позивач, а щодо зменшення розміру аліментів, у звязку із погіршенням стану здоровя, останній позову взагалі не заявляв, в звязку із чим суд першої інстанції не вправі був вирішувати це питання з власної ініціативи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в звязку із чим рішення Гощанського районного суду від 10 листопада 2015 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Гощанського районного суду від 10 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : Н.М. Ковальчук

ОСОБА_4