Рішення № 5529462, 24.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.09.09 р. Справа № 37/204пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Кварцяній О.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства „АГРОМОНТАЖНАЛАДКА”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 05409188

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: зобовязання Відповідача повернути нежитлове приміщення будівлю модулю літ. Б-1, що знаходиться за адресою: 83039, м. Донецьк, вул. Алеутська, 7а, загальною площею 432 кв.м., протягом пяти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням по даній справі та стягнення пені в сумі 175,74грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача Шипицин О.В. (за довіреністю №б/н від 01.06.2009р.);

від Відповідача ОСОБА_4 (за довіреністю №б/н від 20.05.2009р.).

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України у судове засідання відкладалось з 30.07.2009р. на 01.09.2009р., 01.09.2009р. на 10.09.2009р., у судовому засіданні 10.09.2009р. оголошено перерву до 14.09.2009р., 14.09.2009р. розгляд справи відкладено на 24.09.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „АГРОМОНТАЖНАЛАДКА”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк (далі Відповідач) про виселення з нежитлового приміщення та стягнення пені в сумі 175,74грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на припинення орендних правовідносин у звязку із закінченням строку дії договору та неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань в перебігу дії договору оренди нежитлового приміщення №б/н від 12.02.2007р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає розрахунок вимог щодо пені, правоустановчі документи, договір оренди №б/н від 12.02.2007р. додаткові угоди від 01.03.2008р., від 01.10.2008р. до нього, лист від 08.01.2009р. з доказами отримання Відповідачем.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 530, 611, 626, 629, 764, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 4-4, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 284 Господарського кодексу України.

Позивачем надані письмові пояснення від 22.07.2009р. (а.с.а.с.45-47) на обґрунтування обраного способу судового захисту та від 26.08.2009р. (а.с.а.с.80-83) відносно обставин передання обєкту оренди і обґрунтованості вимог щодо пені, а також - додаткові документи на підтвердження своєї позиції для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 49-75, 84-128).

Заявою №б/н від 09.09.2009р. про збільшення позовних вимог (а.с.а.с. 132, 133) Позивач просив суд: зобовязати Відповідача повернути Позивачу нежитлове приміщення будівлю модулю літ. Б-1, що знаходиться за адресою: 83039, м. Донецьк, вул. Алеутська, 7а, загальною площею 432 кв.м.; зобовязати Відповідача звільнити нежитлове приміщення та заборонити Відповідачу користуватися нежитловим приміщенням будівлею модулю літ. Б-1, що знаходиться за адресою: 83039, м. Донецьк, вул. Алеутська, 7а, загальною площею 432 кв.м., шляхом виселення Відповідача з нежитлового приміщення; стягнути з Відповідача пеню в сумі 175, 74грн., судові витрати та витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 2000,00грн. На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката, заявлених до компенсації, Позивач надав додаткові документи (а.с.а.с.134-144).

Заявою від 10.09.2009р. про уточнення позовних вимог (а.с.а.с.150-151) Позивач сформулював свої немайнові вимоги у наступній редакції: зобовязати Відповідача повернути Позивачу нежитлове приміщення будівлю модулю літ. Б-1, що знаходиться за адресою: 83039, м. Донецьк, вул. Алеутська, 7а, загальною площею 432 кв.м. протягом пяти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням по даній справі; зобовязати Відповідача звільнити нежитлове приміщення від приналежного Відповідачу майна та заборонити Відповідачу користуватися нежитловим приміщенням будівлею модулю літ. Б-1, що знаходиться за адресою: 83039, м. Донецьк, вул. Алеутська, 7а, загальною площею 432 кв.м., тобто виселити Відповідача з нежитлового приміщення протягом пяти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням по даній праві. Решта вимог залишені без змін.

Заявою від 15.09.2009р. (а.с.а.с.155,156) Позивач уточнив позовні вимоги, виклавши їх у остаточній редакції: зобовязати Відповідача повернути нежитлове приміщення будівлю модулю літ. Б-1, що знаходиться за адресою: 83039, м. Донецьк, вул. Алеутська, 7а, загальною площею 432 кв.м., протягом пяти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням по даній справі шляхом звільнення вказаного нежитлового приміщення від приналежного Відповідачу майна, та стягнути пеню в сумі 175,74грн. Крім того, Позивач збільшив розмір заявленої до компенсації суми на правову допомогу адвоката до 4000 грн., надавши на її обґрунтування додаткові документи (а.с.а.с.157-159)

Відповідач надав відзив № б/н від 21.07.2009р. (а.с.а.с.38-40), в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на неможливість їх задоволення у немайновій частини зважаючи на не вселення у спірне приміщення і неможливість його звільнення до завершення розгляду повязаної справи про стягнення збитків з Відритого акціонерного товариства „Агромонтажналадка” на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_2, повязаних із орендними правовідносинами, та зазначаючи відносно вимог про стягнення пені відсутність заборгованості з орендної плати та належного розрахунку заявлених вимог.

На обґрунтування цієї позиції Відповідач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.41,42, 71-75) та звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у цій справі до закінчення розгляду справи №44/46.

22.09.2009р. Відповідач надав відзиви з у рахуванням збільшення позовних вимог (а.с.160-163) та уточнень Позивача (а.с.а.с.164-166), в яких, підтримуючи свою попередню позицію, заявив про застосування позовної давності відносно вимог щодо пені та наголосив на явно завищеному розмірі заявлених до відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката.

У судових засіданнях представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2007р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди № б/н (а.с.а.с.30-32), згідно п.п.1.1., 2.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в користування нежитлове приміщення, що знаходяться за адресою: 83039, м. Донецьк, вул. Алеутська, 7а, загальною площею 432 кв.м. на строк 2 календарних роки з моменту підписання договору.

Як вбачається із Свідоцтва про право власності, витягу про реєстрацію права власності та матеріалів інвентаризаційної справи (а.с.а.с.49-60), обєкт оренди знаходиться у приналежному Позивачу на праві власності будівлі.

Відповідно до п.3.1., 3.2. договору оренди орендні платежів, розмір яких визначений у сумі 2000грн. на місяць, мають здійснюватися Орендарем щомісячно до 5 числа поточного місяця. В подальшому додатковими угодами від 01.03.2008р. (а.с.33), від 01.10.2008р. (а.с.34) розмір щомісячного орендного платежу збільшувався до 3000грн. та 4000грн. відповідно.

Умовами п. 8.2. договору оренди сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 9.1. зазначеного договору строк його дії встановлений з дати підписання і до 11.02.2009р.

Згідно п.9.5 договору оренди, дія даного договору припиняється внаслідок: закінчення терміну, на який він був укладений, викупу обєкту оренди Орендарем, гибелі обєкту оренди, дострокового розірвання обєкту оренди, банкрутства Орендаря.

Листом від 08.01.2009р. № б/н, (а.с.35) надісланим 08.01.2009р. та отриманим Відповідачем 10.01.2009р. (повідомлення про вручення поштового відправлення № 868778 а.с.а.с.36, 37), останній був проінформований Позивачем про те, що 11.02.2009р. добігає кінця строк дії договору оренди, після якого він продовжуватися не буде, у звязку із чим орендоване приміщення має бути повернуто та звільнено від обладнання, матеріалів, а також про те, що Відповідач повинен виконати всі відновлювальні роботи для приведення приміщення в попередній стан, в якому воно було на момент укладення договору.

Як вбачається із матеріалів справи, після встановленої Позивачем дати орендоване приміщення повернуто не було.

На дату закінчення строку дії договору Позивачем нарахована (а.с.84) пеня у сумі 175,74грн. відносно грошових зобовязань за липень-грудень 2008р., виконаних несвоєчасно згідно наданого реєстру документів на оплату (а.с.61) та банківських виписок (а.с.а.с.85-87), на стягненні якої він налягає згідно вимог уточненої позовної заяви. Відповідачем доказів здійснення орендних платежів за вказаний період у інші дати, зокрема визначені договором до матеріалів справи не надано.

Виходячи із змісту рішення Господарського суду Донецької області від 04.03.2009р.(а.с.а.с.71,72), постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21.04.2009р. (а.с.а.с.73, 75) у справі №44/46 господарським судом розглядалися позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Агромонтажналадка” про стягнення збитків, завданих внаслідок неналежного виконання зобовязань за договором оренди нежитлове приміщення, що знаходяться за адресою: 83039, м. Донецьк, вул. Алеутська, 7а, загальною площею 432 кв.м., зважаючи на що Відповідач у розглядуваній справи вимагав її зупинення до завершення розгляду справи №44/46.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваними позовом, вимоги якого неодноразово змінював та уточнював в перебігу розгляду справи, остаточно наполягаючи на задоволенні заяви від 15.09.2009р. (а.с.а.с.155,156).

Відповідач проти позовних вимог заперечив, виклавши свою позицію у відзивах від 21.07.2009р. (а.с.а.с.38-40), від 22.09.2009р. (а.с.а.с.160-163, 164-166).

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених в остаточній заяві б/н від 15.09.2009р. (а.с.а.с.155,156), оскільки їх сумісне висування не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги повязані наданими доказами та підставами виникнення (порушенням умов договору оренди нежитлового приміщення від 12.02.2007р.), а їх сумісний розгляд не перешкоджає зясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Водночас, згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення змінювати предмет позову, конкретизуючи заявлені до Відповідача вимоги.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до повернення обєкту оренди у звязку із припинення орендних правовідносин та застосуванні наслідків неналежного виконання грошових зобовязань за договором оренди в період його дії у вигляді стягнення пені.

Враховуючи статус сторін та обєкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору оренди №б/н від 12.02.2007р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобовязаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №б/н від 12.02.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами, та обовязку із повернення обєкту оренди у разі припинення орендних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обовязковості договору для виконання сторонами.

Зважаючи на наведені норми законодавства, позиція суду відносно вимог про стягнення пені полягає в наступному:

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення щомісячних платежів з орендної плати до 5 числа поточного місяця відповідно до умов договору оренди № б/н від 12.02.2007р.

Як встановлено ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються належним виконанням. В свою чергу, неналежне виконання зобовязань, у тому числі щодо строків, є їх порушенням у розмінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України одним із наслідків порушення зобовязання, що мають бути встановлені договором або законом, є сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 8.2. договору оренди №б/н від 12.02.2007р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Виходячи із визначеного Позивачем у розрахунку пені (а.с.84) періоду її нарахування та не спростованих Відповідачем належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами фактів несвоєчасного виконання грошових зобовязань зі здійснення орендних платежів у вказаних період, суд перевіривши правильність розрахунку за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість нарахування у визначений Позивачем проміжок часу пені лише в розмірі 113,96грн.

Водночас, приймаючи до уваги приписи ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України відносно спеціального (скороченого) строку позовної давності відносно вимог про стягнення пені, початок відліку якого у розумінні ст. 261 Цивільного кодексу України визначається першим днем прострочення орендного платежу (кожне 6 число відповідного місяця орендного користування), та дату звернення до суду з розглядуваним позовом (13.07.2009р.), суд дійшов висновку щодо вимоги про стягнення за прострочення платежу за липень 2007р. частково перебувають за межами позовної давності.

В свою чергу, із змісту відзивів на заяву про збільшення позовних вимог та про уточнення позовних вимог (а.с.а.с.160-166) вбачається позиція Відповідача про необхідність застосування строку позовної давності, на чому представник також наголосив у судовому засіданні 24.09.2009р., що кваліфікується судом як підстава у розумінні ст.267 Цивільного кодексу України для відмови у задоволенні вимог в частині, що виходить за меж строку позовної давності. При цьому, підстав для визнання права Позивача на отримання відповідної суми неустойки, таким що підлягає захисту попри пропуск строку давності судом не вбачається.

Відтак, за липень 2007р. неустойка може бути нарахована лише з 13.07.2007р. по 18.07.2007р., що у сукупності із розрахунками суду відносно інших періодів зумовлює висновок про можливість стягнення пені у сумі 97,75грн.

Щодо вимоги Позивача про зобовязання Відповідача повернути нежитлове приміщення будівлю модулю літ. Б-1, що знаходиться за адресою: 83039, м. Донецьк, вул. Алеутська, 7а, загальною площею 432 кв.м., протягом пяти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням по даній справі шляхом звільнення вказаного приміщення від майна Відповідача, суд зазначає наступне:

За змістом ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку дії договору, який визначається як проміжок часу, протягом якого сторони управнені здійснювати свої права та обовязки, у зумовлює і припинення можливості здійснювати відповідні права учасником договору, в розглядуваному випадку користуватися Відповідачем приміщенням на правах оренди.

Як встановлено п.п.9.4, 9.5 договору оренди, закінчення строку дії договору є підставою для його припинення, що відповідає приписам ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України. Виходячи із встановлених судом обставин, строк орендних правовідносин, відповідно до яких Відповідач міг правомірно займати та користуватися приміщенням, визначався періодом з моменту підписання договору і по 11.02.2009р.

За висновками суду, лист Позивача від 08.01.2009р. та його отримання Відповідачем унеможливлюють автоматичне продовження орендних правовідносин після закінчення строку дії договору внаслідок продовження фактичного користування майном у розумінні положень ч.4 ст.284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України, оскільки Орендодавець не обмежений у можливості висувати свої заперечення проти продовження орендних правовідносин і до закінчення строку договору.

Наразі, виходячи із змісту відзивів Відповідача, останній не оспорює та визнає факт припинення орендних правовідносин.

Як зазначалося судом вище, відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України наслідком припинення договору оренди є обовязок орендаря повернути обєкт оренди орендодавцю. Отже, оскільки подальше перебування Відповідача у орендованому приміщенні не має належних правових підстав та зумовлює необхідність примусового звільнення зазначеного приміщення, остільки позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобовязання виконати певну дію (в розглядуваному випадку повернути обєкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи, що такий строк умовами договору не визначений, суд, задля забезпечення належних умов для звільнення Орендарем обєкту від власних речей, дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій тривіальністю 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили, погоджуючись із терміном, визначеним Позивачем, оскільки обґрунтованих заперечень з цього приводу Відповідачем не надано.

Відмова суду у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розгляду справи №44/46 зумовлена тим, що Позивачем не представлено належних доказів неможливості вирішення заявленого позову Відкритого акціонерного товариства „Агромонтажналадка” у розумінні ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України. Більш того, із змісту наявних у справі судових документів справи №44/46 вбачається, що предметом її розгляду та правової оцінки не є питання припинення орендних правовідносин у звязку із закінченням строку або своєчасності виконання обовязку із внесення орендних платежів, обставини щодо яких, які входять до предмету судової оцінки у справі №37/204пн, можуть бути встановлені судом самостійно саме під час розгляду справи. Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані із сплатою державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно задоволеним вимогам. При цьому, оскільки на дату подання розглядуваного позову розмір оплати послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно Постанови КМУ від 21 грудня 2005 р. N 1258 визначався сумою 118грн., остільки компенсації на користь Позивача за рахунок Відповідача полягає відповідна частка від цієї суми, а решта підлягає поверненню позивачу з державного бюджету як надмірно сплачена.

Стосовно вимог Позивача про відшкодування витрат за оплату послуг адвоката в сумі 4000,00грн., суд зазначає, що за змістом ст. 44 Господарського процесуального кодексу України означені витрати можуть бути відшкодовані лише за умов їх понесення Позивачем внаслідок оплати послуг адвоката, який здійснював представництво інтересів у конкретній справі. Між тим, як вбачається із наданих до справи документів, а саме договору про надання послуг адвоката та платіжних документів, відповідні правовідносини у Позивача мали місце з Товариством з обмеженою відповідальністю „Адвокатська компанія „Креатив”, а не з певним адвокатом безпосередньо.

В свою чергу, за змістом ст. 4 Закону України „Про адвокатуру” не передбачається існування та діяльність адвокатських обєднань у формі господарських товариств, а Позивачем до матеріалів справи не надано доказів наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю „Адвокатська компанія „Креатив” статусу адвокатського обєднання, зареєстрованого Міністерством юстиції України у встановленому порядку.

Відтак, у суду відсутні правові підстави покладати на Відповідача обовязок з компенсації означених витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „АГРОМОНТАЖНАЛАДКА”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 05409188) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про зобовязання Відповідача повернути нежитлове приміщення будівлю модулю літ. Б-1, що знаходиться за адресою: 83039, м. Донецьк, вул. Алеутська, 7а, загальною площею 432 кв.м., протягом пяти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням по даній справі шляхом звільнення вказаного приміщення від приналежного Відповідачу майна та стягнення пені в сумі 175,74грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „АГРОМОНТАЖНАЛАДКА”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 05409188) пеню у сумі 97,75грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Відкритому акціонерному товариству „АГРОМОНТАЖНАЛАДКА”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 05409188) нежитлове приміщення будівлю модулю літ. Б-1, що знаходиться за адресою: 83039, м. Донецьк, вул. Алеутська, 7а, загальною площею 432 кв.м., протягом пяти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням по даній справі шляхом звільнення вказаного приміщення від приналежного фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 майна.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволені решти вимог відмовити.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „АГРОМОНТАЖНАЛАДКА”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 05409188) витрати по сплаті державного мита в сумі 141 грн. 73 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 89 грн. 43 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Повернути Відкритому акціонерному товариству „АГРОМОНТАЖНАЛАДКА”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 05409188) 197грн. надмірно сплачених витрат з оплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що надати відповідну довідку.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 24.09.2009р. оголошено та підписано повний текст рішення.

8. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя