Справа № 352/1819/15-ц
Провадження № 22-ц/779/350/2016
Категорія 34
Головуючий у 1 інстанції Хоминець М. М.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2016 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І.
Суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.
за участю секретаря: Драганчук У.М.
сторін: відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна (далі ПАТ СК Універсальна) до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою представника ПАТ Страхова компанія Універсальна на рішення Тисменицького районного суду від 19 листопада 2015 року,-
в с т а н о в и л а :
29.08.2015 року представник ПАТ СК Універсальна звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 10.01.2013 року в м.Івано-Франківську відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ВАЗ під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки РЕНО під керуванням ОСОБА_3. Причиною ДТП стало те, що відповідач під час забороненого розвороту на регульованому переході не переконався у безпеці та допустив зіткнення з автомобілем марки РЕНО, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів. 01 лютого 2013 року постановою Тисменицького районного суду ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ ОСОБА_2 була застрахована ПАТ СК Універсальна. Страхове відшкодування в сумі 9 466 грн. 73 коп. було перераховано згідно заяви потерпілої на безготівковий перерахунок страхового відшкодування. В пункті 8 полісу зазначено, що до керування не допущені особи з водійським стажем менше трьох років. Станом на дату ДТП 10 січня 2013 року, водійський стаж останнього не перевищував 3 роки.
У звязку з викладеним, на підставі підпункту 38-1.1 ст.38-1 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач має право регресної вимоги в розмірі 50% виплаченої суми страхового відшкодування.
Просив задовольинит позов, стягнути з відповідача на користь позивача 4 733 грн. 37 коп. та судові витрати.
Рішенням Тисменицького районного суду від 19.11.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ПАТ СК Універсальна подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм законодавства.
Вказав, що суд першої інстанції неправильно застосував статтю 38-1 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На думку представника ПАТ СК Універсальна, дана ястаття застосована не в тій редакції, в якій вона регулює спірні правовідносини. Суд мав застосувати до спірних правовідносин законодавство, яке діяло на момент укладення договору страхування, а застосував те, яке діяло на момент настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування.
Зазначив, що в новій редакції підпунктом 38-1.1 ст.38-1 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не передбачено умову щодо водійського стажу забезпеченого транспортного засобу та наслідки порушення цієї умови у вигляді відповідальності особи за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, та зобовязання такої особи компенсувати страховику 50% виплаченого страхового відшкодування. Водночас, з перехідних положень даного Закону вбачається, що , зокрема, підпункт 21 пункту 2 розділу І набирає чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону, та його норми не застосовуються до договорів обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених до набрання чинності цих положень Закону. Тобто, положення підпункту 21 пункту 2 набрало чинності з 04 лютого 2013 року.
Поліс відповідачем було придбано 24.09.2012 року. Таким чином, оскільки договір страхування укладений до набрання чинності зазначеним Законом, то його норми не застосовуються до даного договору.
Крім того, суд першої інстанції не врахував положення Розпорядження державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010 року №566 Про деякі питання здійснення обовязкового страхування цивільно-правової віцдповідальності власників наземних транспортних засобів. Вимога позивача про стягнення 50% вартості відшкодованої страховиком шкоди є обгрунтованою, оскільки транспортний засіб використовувався у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта.
У зв'язку із наведеним, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вислухавши доповідача, відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2013 року у м. Івано-Франківську з вини відповідача ОСОБА_2 сталася ДТП за участю керованого ним автомобіля марки ВАЗ, р. н. 89086 ТС, та автомобіля марки РЕНО, р. н. АТ 9190 АК під керуванням ОСОБА_3, у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вина відповідача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджена постановою Тисменицького районного суду від 01.02.2013 року.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ - ОСОБА_2, була застрахована ПАТ СК Універсальна на підставі полісу № АВ/9621057.
На підставі заяви власника автомобіля РЕНО - ОСОБА_4, позивач 18 квітня 2013 року виплатив останній 9 466,73 грн. страхового відшкодування.
Відповідно до п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 18.11.2012 року, яка діяла на час укладання договору страхування з особою та вчинення нею дорожньо-транспортної пригоди, у разі, якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи водієм, водійський стаж якого є меншим, ніж визначено умовами договору страхування, то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
05.07.2012 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким були внесені зміни до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема до п. 38-1.1 ст. 38-1 щодо виключення з тексту статті умови щодо водійського стажу. Пункт 21 цього Закону набрав чинности 04.02.2013 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив страхову виплату потерпілій особі ОСОБА_4 18.04.2013 року, а отже право регресної вимоги до відповідача ОСОБА_2 у страхової компанії виникло після 18.04.2013 року.
На момент виплати страхового відшкодування діяв Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 05.07.2012 року, а отже згідно діючої редакції цього Закону відповідальність водія у вигляді компенсації страховику 50 % від виплаченого страхового відшкодування в разі, якщо водійський стаж є меншим, ніж визначено договором страхування, вже не була передбачена.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), згідно з яким Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.
Тобто, щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
Враховуючи, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» скасована умова щодо водійського стажу, застосуванню до виниклих правовідносин підлягала діюча редакція п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У зв'язку з зазначеним судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про те, що у позивача ПАТ СК Універсальна відсутні правові підстави щодо регресної вимоги до відповідача ОСОБА_2 у вигляді 50 % від суми виплаченого страхового відшкодування.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вищевказаних вимогах закону, а рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна відхилити.
Рішення Тисменицького районного суду від 19 листопада 2015 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: І.В. Бойчук
ОСОБА_5
Судове рішення № 55293325, Апеляційний суд Івано-Франківської області було прийнято 27.01.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 352/1819/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: