Рішення № 55292508, 25.01.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2016 р.Справа № 922/6596/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Капітал", м. Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3, дов. б/н від 07.09.15 р.;

відповідача - ОСОБА_4, дов. б/н від 05.01.16 р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Капітал", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.01.16 р., яка була прийнята судом) просить стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 20000,00 грн., як переплату за договором оренди № SL-1741 від 11.04.2013 р., та судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після підписання сторонами додаткової угоди № 1 до договору оренди (найму) № SL-1741 від 11.04.2013 р. та фактичним припиненням позивачем користування приміщенням 13.03.15 р. у останнього виникла переплата за березень 2015 року у розмірі 20000,00 грн. Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути суму переплати за березень 2015 року у розмірі 20000,00 гривень. Втім, відповідач ніяким чином на вказані вимоги не відреагував, грошові кошти не повернув.

25.01.2016 р. відповідач надав письмовий відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що інформація позивача, яка зазначена у позовній заяві, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки фактичний строк використання приміщень позивачем, які являються об'єктом оренди у відповідності до умов договору, використовувались позивачем фактично до 31.03.2015 року, про що свідчить акт про надані послуги до договору оренди (найму) № SL-1741 від 31 березня 2015 року, який є первинним документом бухгалтерського обліку, та належним доказом того, що позивач фактично використовував приміщення, які надані відповідачем в оренду позивачу не до 13.03.2015 року, як це вказано у позовній заяві, а до 31.03.2015 року включно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та вказав, що акт про надані послуги до договору оренди (найму) №SL-1741 від 31 березня 2015 року, на який посилається відповідач, Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Капітал" не підписувало.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свій відзив, проти задоволення позовних вимог заперечував. Оскільки позивач наполягав на тому, що акт про надані послуги до договору оренди (найму) №SL-1741 від 31 березня 2015 року підписаний невідомою особою, а не ОСОБА_5 (директором Департаменту продаж позивача), суд запропонував відповідачу провести судову почеркознавчу експертизу, втім, відповідач від проведення експертизи відмовився.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Капітал" (орендар, позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, (орендодавець, відповідач) в було укладено договір оренди (найму) № SL-1741 від 11.04.2013 року (далі - договір; а.с. 12), відповідно до умов якого, відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення 1-го поверху № 60-1, 60-4, 60-7, 52-2, в літ. "А-5", загальною площею 135, 5 (сто тридцять п'ять цілих п'ять десятих) кв. м в житловому будинку, розташованому за адресою: місто Харків, пр-т Леніна 18/9, та зазначені на плані (додаток № 1 до даного договору), надалі - приміщення.

Відповідно до п. 2.1. договору, приміщення повинне бути надане відповідачем та прийнято позивачем не пізніше 11 квітня 2013 року, відповідно до умов даного договору, що оформлюється актом прийому-передачі приміщення, що підписується представниками сторін та скріплюється печатками останніх.

11.04.2013 р. сторони, відповідно до п. 2.1. договору, склали, підписали та завірили печатками акт прийому - передачі приміщення, у зв'язку з чим спірне приміщення було передано позивачу в оренду з 11.04.2013 р. (а.с. 19).

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата, яка підлягає сплаті за користування приміщенням, за повний місяць оренди складає 40000 (сорок тисяч) гривень, без ПДВ, з врахуванням умов п. 3.3. цього договору. Орендна плата складається з плати за користування приміщенням та земельною ділянкою, на якій розташовані приміщення (їх будівля) та яка є прилеглою до них.

Згідно з п. 3.2. договору, орендна плата вноситься орендарем щомісячно шляхом її безготівкового перерахування на поточним рахунок орендодавця, зазначений у даному договорі в розділі 11 "Реквізити і підписи Сторін". Підставою для перерахування орендарем орендної плати є рахунок, що виставляється орендодавцем. Орендодавець зобов'язаний надати рахунок для сплати орендної плати в період з першого по десяте число місяця, за який вноситься орендна плата, а орендар зобов'язаний оплатити наданий орендодавцем рахунок протягом 10 робочих днів з моменту його отримання від орендодавця, за наявності підписаного сторонами акту наданих послуг за попередній місяць оренди.

02.03.2015 року, відповідно до вимог п. 3.1. - 3.2. договору, позивачем на рахунок відповідача були перераховані грошові кошти у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень, що підтверджується меморіальнім ордером № 748702 від 02.03.2015 року (а.с. 22), згідно призначення платежу якого, 40000,00 грн. були сплачені за березень 2015 року.

13.03.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди (найму) № SL-1741 від 11.04.2015 г. (далі - додаткова угода №1; а.с. 20).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1, сторони домовились внести наступні зміни та доповнення до договору:

1.1.Викласти пункт 3.1.1 та 8.2. у наступній редакції:

3.1.1. Сторони погодили, що орендна плата, яка підлягає сплаті за користуванням приміщенням за період з 01 березня 2015 року по 13 березня 2015 року включно складає 20000,00 (двадцять тисяч) гривень.

8.2.Строк оренди Приміщення встановлюється до 13 березня 2015 року та обчислюється з дати надання приміщення орендодавцю за цим договором згідно з відповідним актом. Строк оренди припиняється в останню дату строку оренди або у дату дострокового розірвання (припинення дії) цього договору.

Враховуючи умови додаткової угоди № 1, спірний договір припинив свою дію 13.03.2015 р.

13.03.2015 р. позивач повернув приміщення відповідачу за актом прийому - передачі від 13.03.2015 р. (а.с. 21). В ОСОБА_5 прийому - передачі від 13.03.2015 р. позивач та відповідач зазначили, що сторони не мають одна до одної претензії щодо стану, комплектності та своєчасності передання приміщення.

Таким чином, у зв'язку з підписанням сторонами додаткової угоди № 1 до договору оренди (найму) № SL-1741 від 11.04.2013 р. та фактичним припиненням користування приміщенням 13.03.15 р., у позивача виникла переплата за березень 2015 року у розмірі 20000,00 гривен.

Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути суму переплати за березень 2015 року у розмірі 20000,00 гривень. Відповідач не заперечував проти повернення надмірно сплачених позивачем 20000,00 гривень, проте постійно переносив дату повернення суми переплати на більш пізню дату.

У зв'язку з тим, що відповідач так і не здійснив повернення грошових коштів, позивач за вих. № 195 - ЮД від 03.12.2015 р. направив засобами поштового зв'язку на адресу відповідача претензію (а.с. 31), в якій вимагав в 7-денний строк, з дня одержання претензії перерахувати кошти в сумі 20000,00 грн. на користь позивача.

Вказана претензія була отримана відповідачем 14.12.2015 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 36).

Втім, відповідач ніяким чином на вказану претензію не відреагував, грошові кошти не повернув, що і стало причиною для звернення з даним позовом до господарського суду Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вже було зазначено, згідно з підписаною сторонами додатковою угодою №1 до договору оренди (найму) № SL-1741 від 11.04.2013 р., у позивача виникла переплата за березень 2015 року у розмірі 20000,00 гривен (п. 3.1.1. додаткової угоди №1).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач за вих. № 195 - ЮД від 03.12.2015 р. направив засобами поштового зв'язку на адресу відповідача претензію (а.с. 31), в якій вимагав в 7-денний строк, з дня одержання претензії перерахувати кошти в сумі 20000,00 грн.

Оскільки вказана претензія була отримана відповідачем 14.12.2015 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 36), останній мав перерахувати кошти в сумі 20000,00 грн. до 22.12.2015 року.

Проте, станом на момент розгляду справи, відповідач 20000,00 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 22.12.2015 р. прострочив виконання зобов'язань щодо повернення позивачу переплати за договором оренди № SL-1741 від 11.04.13 р.

Суд зазначає, що акт про надані послуги до договору оренди (найму) №SL-1741 від 31 березня 2015 року, на який посилається відповідач, не може бути прийнятий у якості доказу того, що позивач фактично використовував приміщення, які надані відповідачем в оренду позивачу до 31.03.2015 року включно, з наступних підстав.

Так, на час складання зазначеного акту (31.03.2015 р.), враховуючи умови додаткової угоди №1, спірний договір вже припинив свою дію (13.03.2015 р.).

Додаткова угода №1 до спірного договору у судовому порядку недійсною не визнавалась, отже, є чинною та має виконуватись сторонами. У зв'язку з чим, 13.03.2015 р. позивач повернув приміщення відповідачу за актом прийому - передачі від 13.03.2015 р. (а.с. 21). В ОСОБА_5 прийому - передачі від 13.03.2015 р. позивач та відповідач зазначили, що сторони не мають одна до одної претензії щодо стану, комплектності та своєчасності передання приміщення, а в п. 3.1.1 додаткової угоди №1 сторони погодили розмір орендної плати за березень 2015 р. в сумі 20000,00 грн.

Отже, в матеріалах справи містяться чинні, належні та допустимі докази повернення спірного приміщення від позивача - відповідачу 13.03.2015 р.

Крім того, підпис ОСОБА_5 (директора Департаменту продаж позивача), який міститься в акті про надані послуги до договору оренди (найму) №SL-1741 від 31 березня 2015 року, візуально суттєво відрізняється від підписів зазначеної посадової особи позивача, які містяться в інших документах по справі (а.с. 17, 18, 19, 20, 21). У зв'язку з чим, суд запропонував відповідачу провести судову почеркознавчу експертизу, втім, відповідач від проведення експертизи відмовився.

Враховуючи викладене, беручи до уваги заперечення позивача, суд не приймає акт про надані послуги до договору оренди (найму) №SL-1741 від 31 березня 2015 року у якості доказу користування позивачем спірним приміщенням до 31.03.2015 р.

ОСОБА_6 доказів користування позивачем спірним приміщенням до 31.03.2015 р., відповідачем не надано.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача переплати в сумі 20000,00 грн., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору відшкодовується за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, 61024, АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Капітал" (код ЄДРПОУ 26333064, 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 8-Б) грошові кошти в сумі 20000,00 грн., як переплату за договором оренди № SL-1741 від 11.04.2013 р., та судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.01.2016 р.

Суддя ОСОБА_6