Ухвала суду № 55292447, 26.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.01.2016Справа № 910/14648/13За позовом Першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави

в особі Київської міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

За розглядом скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від прокурора: Бондарук В.Б. (службове посвідчення №002655 від 05.09.2012р.);

від позивача: не з'явились;

від відповідача (скаржника): ОСОБА_1 (особисто);

- Сидоренко В.В. (адвокат за договором від 11.11.2015р.);

від ДВС: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Деснянського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради (позивач) з позовом про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 400 кв.м., вартістю 855 816,84 грн., що розташована на АДРЕСА_1 та повернути її Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2013р. (повне рішення складено 26.09.2013р.) у справі №910/14648/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі та зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку загальною площею 400 кв.м, за адресою АДРЕСА_1, з кадастровим номером 62:036:044, вартістю 855 816,84 грн., привести вказану земельну ділянку у придатний до використання стан та передати її Київській міській раді, а також здійснено розподіл судових витрат.

08.10.2013р. Господарським судом міста Києва в порядку ст. 116 ГПК України було видано відповідні накази на виконання вищевказаного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014р. апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2013р. у справі №910/14648/13 повернуто без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014р. у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами від 24.09.2013р. у справі №910/14648/13 відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015р. апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2013р. у справі №910/14648/13 повернуто без розгляду на підставі ч. 2 ст. 93 ГПК України.

23.11.2015р. до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2015р. вказану скаргу залишено без розгляду на підставі ст. ст. 53, 121-2 ГПК України.

16.12.2015р. вказана скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії органу виконання судових рішень надійшла до суду повторно, відповідно до якої скаржник просить суд визнати неправомірними дії органу виконання судових рішень з приводу скасування процесуального документу в процесі примусового виконання наказу суду від 08.10.2013р. у справі №910/14648/13 та визнати недійною постанову від 16.03.2015р. про скасування процесуального документу, яка винесена в процесі примусового виконання наказу суду від 08.10.2013р. у справі №910/14648/13.

Скарга боржника обґрунтована тим, що начальником органу виконання судових рішень Ніколаєвим С.В., на його думку, вчинено неправомірні дії під час скасування постанови державного виконавця Данилюк Р.В. про закінчення виконавчого провадження від 27.10.2014р, які призвели до порушення його прав, оскільки в оскаржуваній постанові не наведено ані наявності підстав для перевірки виконавчого провадження, ані строки проведення вказаної перевірки, що є порушенням розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 2 квітня 2012 р. та зареєстрованої за №489/20802 (надалі - Інструкція). Також, скаржник зазначив про те, що після оформлення подання до правоохоронних органів про притягнення його (ОСОБА_1.) до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 75 закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець був зобов'язаний винести постанову про закінчення виконавчого провадження та повернути виконавчий документ до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2015р. розгляд скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві в справі №910/14648/13 призначено на 26.01.2016р.

Представник позивача та органу виконання судових рішень в судове засідання 26.01.2016р. не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, проте до суду від державного виконавця Данилюк Р.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 26.01.2016р. судом було розглянуто заяву державного виконавця про відкладення розгляду скарги та відмовлено в її задоволенні, оскільки ним не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження викладених у ній обставин та його неявка, як і представника позивача відповідно до ст. 1212 ГПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши подану скаргу, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для їх розгляду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Відповідно ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 75 закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем у зв'язку з направленням подання до прокуратури Деснянського району міста Києва про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності 27.10.2014р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №40329985 з примусового виконання наказу суду від 08.10.2013р. у справі №910/14648/13.

Як видно з матеріалів справи, 03.11.2014р. вказана постанова органу виконання судових рішень разом з оригіналом виконавчого документу надійшла до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 10.2 Інструкції начальник відділу має право перевірити будь-яке виконавче провадження, що перебуває на виконанні державних виконавців, які йому безпосередньо підпорядковані, з власної ініціативи чи за заявою (скаргою) стягувача або його представника у випадках, передбачених Законом.

За результатами перевірки виконавчого провадження виноситься постанова про перевірку виконавчого провадження, у якій зазначаються: а) підстави перевірки цього виконавчого провадження; б) строки проведення перевірки; в) у мотивувальній частині - реквізити виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, який здійснює виконання, опис дій державного виконавця або документ виконавчого провадження, які визнаються незаконними, та посилання на норму Закону з обґрунтуванням незаконності відповідних дій (документа); г) у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, особа, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; ґ) строк виконання даної постанови; д) коло осіб, яким надсилаються копії постанови, та порядок оскарження постанови; е) інша необхідна інформація.

Як вбачається з матеріалів справи Прокуратура Деснянського району міста Києва звернулась до начальника Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві зі скаргою на постанову держаного виконавця №(10-53)1212вих15 від 11.03.2015р. (копія в справі).

Постановою начальника Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 16.03.2015р. скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.10.2014р. ВП №40329985 та зобов'язано державного виконавця Данилюка Р.В. провести виконавчі дії відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що дії начальника органу виконання судових рішень узгоджуються з положеннями закону України "Про виконавче провадження", а твердження скаржника про відсутність у нього підстав для перевірки, а також не зазначення строків її проведення не знайшли свого підтвердження та повністю спростовуються матеріалами справи.

При цьому, при розгляді даної скарги суд виходить з того, що принципом господарського судочинства є виконуваність рішення суду. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тоді як у даній справі судове рішення не виконано.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ст. 43 ГПК України).

У відповідності до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Оскільки, як встановлено матеріалами справи, скаржником не обґрунтовано неправомірності дій начальника Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві при винесенні постанови від 16.03.2015р. про скасування процесуального документу в процесі примусового виконання наказу суду від 08.10.2013р. у справі №910/14648/13, вказану скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві в справі №910/14648/13.

2. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Морозов С.М.