Рішення № 55291408, 27.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/97/16 Справа № 172/1595/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Порох К. Г. Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Волошина М.П., Куценко Т.Р.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» на заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з уточненим позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» (далі - ТОВ «Дніпроагропрогрес») про розірвання договору оренди землі, мотивуючи тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 вересня 2014 року після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, є власником земельної ділянки розміром 6,250 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області.

Зазначала, що 03 серпня 2010 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір оренди землі строком на 05 років. В подальшому, а саме 11 жовтня 2012 року, вказаний договір, з значним порушенням термінів проведення державної реєстрації договорів оренди землі, був зареєстрований відділом Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області за НОМЕР_1.

Вказувала, що відповідно до підпункту 3.1 п.3 договору відповідач зобов'язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 3% від вартості земельної ділянки, що становить 2.500 грн., один раз на рік не пізніше 20 числа місяця останнього календарного року за який вноситься орендна плата.

Посилаючись на те, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2013 році та 2014 році та станом на 2015 рік відповідачем не сплачено жодних грошових коштів, з кінця 2013 року земельна ділянка не обробляється, засмічена, заросла бур'яном, а вимога про розірвання договору оренди землі залишена без задоволення, тому просила суд ухвалити рішення, яким розірвати договір оренди земельної ділянки; зобов'язати відповідача привести земельну ділянку в придатний до цільового використання стан та повернути їй.

Заочним рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Вирішено питання стосовно судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «Дніпроагропрогрес», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна підлягає задоволенню із наступних підстав.

Статтею 14 ч.1 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент укладення договору, визначено, що договір оренди укладається в письмовій формі.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

У відповідності до ст.398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також, на інших підставах, встановлених законом.

На підставі ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 14 січня 2000 року ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 6.250 га, розташована на території Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області (а.с.6-7).

03 серпня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Дніпроагропрогрес» було укладено договір оренди землі строком на 5 років (а.с.10-13).

Згідно зазначеного договору орендна плата виплачуться орендарем до 20 грудня кожного року наступного за роком користування земельною ділянкою на протязі дії договору оренди.

Виплата орендної плати оформляється письмово.

Також договором оренди землі від 03 серпня 2010 року передбачено, що у разі не внесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Договір оренди зареєстрований в у відділі Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області 11 жовтня 2012 НОМЕР_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 вересня 2014 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки розміром 6,250 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області (а.с.9).

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконує свого обов'язку щодо своєчасної сплати орендної плати, а також порушує норми земельного законодавства щодо недбайливого ставлення до виконання своїх обов'язків стосовно утримання земельної ділянки в належному стані, що є підставою для його розірвання.

Колегія суддів не може у повній мірі погодитись з таким висновками.

Згідно ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Згідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року №6-146цс12 і відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

В матеріалах справи міститься відомість виплати ТОВ «Дніпроагропрогрес» паїв НОМЕР_2 від 20 січня 2014 року, з якої вбачається, що ОСОБА_4 отримав кошти в розмірі 3.528 грн.65 коп.

За таких обставин суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для розірвання укладеного сторонами договору оренди землі, оскільки відсутні зі сторони відповідача істотні порушення умов договору, як і факти того, що орендна плата не сплачується систематично.

Інших підстав для розірвання договору оренди землі позивач не заявляла, і не надавала будь-яких інших доказів, які свідчили про істотне порушення умов договору відповідачем.

Щодо посилання позивача на невиконання відповідачем п.9.4 договору оренди, як на підставу його розірвання, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, такими, що не можуть бути підставою для розірвання договору оренди згідно ч.2 ст.651 ЦК України, оскільки наданий позивачем акт обстеження земельної ділянки від 23 липня 2014 року не може використовуватися як доказ, оскільки складений неналежним чином.

Відповідно до положення ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Із складеного акту комісією не слідує, що саме земельна ділянка позивача не була обробленою із весни 2014 року і в акті саме про цю земельну ділянку нічого не зазначено.

А тому застосування судом п.«б» ч.1 ст.143 ЗК України до вказаних правовідносин є безпідставними.

Невчасна реєстрація договору оренди земельної ділянки у державних органах також не може бути підставою для задоволення позову, оскільки ці обставини не вплинули на умови виконання договору оренди земельної ділянки і тому не можуть бути підставою для розірвання договору. Сторони підтвердили в суді, що договір оренди почав діяти з моменту його підписання та передачі земельної ділянки.

Таким чином, підстав для розірвання договору оренди землі, укладеного між сторонами у справі, колегія суддів не вбачає із встановлених обставин справи та наданих доказів, оскільки не встановлено істотного порушення відповідачем умов договору оренди землі, яке спричинило позивачу шкоду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Крім того звертає увагу на те, що на час розгляду справи спірний договір вже припинив свою дію.

Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» задовольнити.

Заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Волошин М.П.

Куценко Т.Р.