Ухвала суду № 55291324, 28.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1395/16 Справа № 206/3880/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю секретаря - Назаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргуОСОБА_4 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визначення ідеальних часток співвласників нерухомого майна та визначення права власності,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2015 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визначення ідеальних часток співвласників нерухомого майна та визначення права власності - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалите нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтву про право на спадщину від 28 березня 1968 року, відповідачка ОСОБА_7, після померлої ОСОБА_8, яка фактично прийняла спадщину після ОСОБА_9 та померла 14 вересня 1967 року, отримала право на спадкове майно у вигляді1/2частини жилого будинку А-1, загальною жилою площею 21,0 кв.м., з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою: вул. Новаторська, 113 в місті Дніпропетровську. Другим спадкоємцем на вказане домоволодіння в тій же частці був ОСОБА_10

Станом на 10 жовтня 1958 року до жилого будинку А-1, загальною площею на той час 33,7 кв. м., житловою площею 21,0 кв. м. примикала господарська будівля у вигляді сараю Б-1.

Рішенням виконкому Індустріальної районної ОСОБА_9 депутатів трудящих міста Дніпропетровська № 147 від 07 березня 1973 року ОСОБА_10 отримав згоду органу влади на проведення в належній йому частині домоволодіння № 119 по вул. Новаторській капітально-відновлювального ремонту з розширенням її жилої площі та був зобовязаний після закінчення ремонту своєї частини жилого будинку, здати її до експлуатації та зареєструвати в міськінвентарбюро, чого за його життя здійснено не було. Також цим рішенням змінено адресу в частині номера будинку: з № 113 змінено на № 119.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.01.2015 року, спадкоємцями, після померлої 25.02.2013 року ОСОБА_11 є: позивачка ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_6 Спадщина складається з 1/2 частини житлового будинку №119 розташованого по вул. Новаторській в м. Дніпропетровську та з господарсько-побутових будівель, що примикають до житлового будинку А-1: літня кухня Б- цегла; вбиральня В-цегла; душ Г-цегла; сарай Д-цегла; вхід у погріб Е-цегла; навіс Ж; споруди №1-2; к - огорожа бетон/цегла; калитка мет.; ворота; колонка.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НАК №5444080, що видане Восьмою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою 16 січня 2015 р. у спадковій справі № 194/2013, зареєстровано в реєстрі за № 2-24, ОСОБА_4 є власником 1/4 частки житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями № 119, розташованого по вул. Новаторська у м. Дніпропетровську. При цьому загальна та житлова площі будинку зазначені станом на теперішній час, так само як і надвірні побудови.

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серія ЕЕМ №861964 від 16.01.2015р. ОСОБА_4 належить 1/4 частка спільної часткової власності житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Новаторська, 119.

Згідно технічного паспорту, виготовленого інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_12 (кваліфікаційний сертифікат №001527 від 08.02.2013р.) станом на 17.02.2015р. садибний (індивідуальний) житловий будинок № 119 по вул. Новаторська у м. Дніпропетровську складається із: житлового будинку літ.А-1 з житловою прибудовою літ.А1-1 загальною площею 71,9 кв.м, житловою площею 38,9 кв.м, літньої кухні літ.Б, вбиральні літ.В, літнього душу літ.Г, сараю літ.Д, погребу літ.ПГ, входу у погріб літ.Е, навісів літ.Ж та З, колонки літ.К, споруд №1-5, І (а.с.7-11).

У звязку із збільшенням загальної площі будинку на 0,37 кв.м., побудові навісу літ.З., огорожі № № 3, 4, зливної ями № 5, замощення І, демонтування печі в прим.поз. 1-2, у 2015 році ПП «ОСОБА_12С.» був складений акт поточних змін.

Розрахунком часток житлового будинку та актом конкретного користування ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підтверджено те, що у їх власності знаходиться: приміщення №2-4 та №2-5 в житловому будинку літ.А-1, житлова прибудова літ.А1-1, літня кухня літ.Б, вбиральня літ.В, літній душ літ.Г, сарай літ.Д, погреб літ.ПГ, вхід у погріб літ.Е, навіси літ.Ж та З, колонка літ.К, огорожі №1-4, зливна яма №5, замощення № І Виходячи із грошової оцінки приміщень, частка кожної із них в загальній кількості нерухомого майна становить 47/100 обєкта. В користуванні ОСОБА_7 знаходиться: приміщення №1-1, 1-2 та 1-3 в житловому будинку літ.А-1, її частка в загальній власності нерухомого майна становить 6/100 обєкта.

Відповідно до звіту про оцінку майна, виконаного ПП «Новомосковське бюро експертної оцінки» від 11.03.2015р. з метою нарахування та сплати судового збору, вартість обєкта оцінки складає 436943грн. Виходячи із цього, вартість 22/100 часток обєкта оцінки складає 96127грн. 46коп.

Як вбачається з листа керівника КП «ДМБТІ» від 19.03.2015 року, ОСОБА_7 є власником 1/2 частини домоволодіння № 119, розташованого по вул. Новаторська у м. Дніпропетровську.

Прибудова А1-1 до будинку А-1 збудована фактично до червня 1989 року, що підтверджується технічним паспортом від 20.06.1989 року.

Як вбачається з матеріалів справи, прибудова А1-1, на день смерті спадкодавця ОСОБА_11 також не була прийнята до експлуатації, тому відповідна реєстрація в МБТІ відсутня.

Разом з тим, після зведення зазначеної перебудови, свідоцтва про право власності на нерухоме майно з зазначенням нових розмірів часток в спільній частковій власності ОСОБА_11 та інші співвласники домоволодіння не оформили, право власності не зареєстрували.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що оскільки колишній власник частки позивачки ОСОБА_11 не оформила зміну часток за життя, позивачка відповідно не успадкувала змінену частку та на даний час за нею не зареєстровано право власності на частку 47/100, вона є власником частки 25/100 спільного домоволодіння сторін.

Також відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що вони є передчасними, належним чином документально необґрунтованими і суперечать вимогам ст. 357 ЦК України та Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України», а також посилався на те, що задоволення позовних вимогу заявлений позивачем спосіб суттєво зменшить право власності на спірне нерухоме майно відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які неможна відокремити зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Згідно ч.4 ст.357 ЦК України, співвласник житлового будинку може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок прибудову без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника який її зробив і не змінює розміру частки співвласників у праві спільної часткової власності.

Згідно розяснень, що викладені в п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» №7 від 04.10.1991р. із змінами, при розгляді спорів між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні враховувати, що такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконкому місцевої ради за згодою решти учасників спільної власності.

Відповідно до положень Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою Міністерством комунального господарства від 31.01.1966 року, якщо один із власників спільного будинку з дозволу місцевого органу влади зробив прибудову або перебудову, внаслідок чого належна йому частка змінилась, і ніхто з співвласників цього не оспорює, орган комунального господарства, а де його немає виконком місцевої ОСОБА_9 депутатів трудящих, за письмовою заявою співвласників і після належної перевірки, на підставі рішення виконкому про зміну часток, які належали співвласникам, і про оформлення права власності в нових розмірах, видає кожному з них замість правовстановлюючих документів, які вони мають, свідоцтво про право особистої власності на відповідну частку будинку (домоволодіння) (п.26 зазначеної Інструкції.)

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України» звернута увага судів на те, що при перерозподілі ідеальних часток спорудження господарських будівель (сараїв,гаражів тощо)не є підставою для збільшення встановленого розміру часток в праві власності на будинок. А також вказується на те, що при перерозподілі права власності на житловий будинок, як правило назначаються судово-будівельні експертизи, на вирішення яких суд ставить питання врегулювання спору за технічною можливістю та бажанням сторін.

Згідно ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що набув чинності 03.08.2004 року визначено, що право власності на нерухоме майно підлягає обовязковій державній реєстрації.

З 01.01.2013р. державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно відповідних реєстраційних служб.

Відповідно до ст.18, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»встановлений порядок видачі свідоцтв про право власності та підстави для державної реєстрації прав.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справ, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не суперечать йому.

Доводи апеляційної скарги, які полягають у незгоді з висновком суду першої інстанції щодо відсутності держаної реєстрації прибудов, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до свідоцтва про спадщину від 16.01.2015 р. прибудова А1-1, на день смерті спадкодавця ОСОБА_11 не була прийнята до експлуатації, тому відповідна реєстрація в МБТІ відсутня та вона не увійшла до спадкової маси (а.с.5). Також ця прибудова не зазначена у витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.6). Таким чином, висновок суду першої інстанції, що після зведення зазначеної перебудови, свідоцтва про право власності на нерухоме майно з зазначенням нових розмірів часток в спільній частковій власності ОСОБА_11 та інші співвласники домоволодіння не оформили, право власності не зареєстрували, а оскільки колишній власник частки позивачки ОСОБА_11 не оформила зміну часток за життя, позивачка відповідно не успадкувала змінену частку та на даний час за нею не зареєстровано право власності на частку 47/100, вона є власником частки 25/100 спільного домоволодіння сторін, апелянтом не спростовано.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: