Ухвала суду № 55291103, 29.01.2016, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/560/16-к

1-кс/206/43/16

УХВАЛА

29 січня 2016 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.,

при секретарі Гуртовий В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську клопотання заступника начальника СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції НестеренкоД.О. про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3., уродженка м. Дніпропетровська, громадянинка України, маючої середню спеціальну освіту, не заміжня, не працює, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, має на утриманні малолітню дитину доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судима, останній раз 18.06.2014 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 185 КК України за ст. 75 КК України звільнена від покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, Кримінального кодексу України,

за участю прокурора Галя Р.Ю.,

слідчого Нестеренко Д.О.,

захисника ОСОБА_4,

в с т а н о в и в:

29 січня 2016 року заступник начальника СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області НестеренкоД.О. звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_2

Вимоги клопотання слідчим обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040700000076 від 17.01.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що будучи раніше судимою за скоєння корисного умисного злочину, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, ОСОБА_2 на шлях виправлення не стала, і повторно вчинила корисний умисний злочин за наступних обставин:

16.01.2016р. о 13 годині 18 хвилин ОСОБА_2 знаходячись у приміщенні магазину «Єва № 8-а», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, б.35, належного юридичній особі ТОВ «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740), побачила на полиці стелажу подарунковий набір «Loreal», до якого входили наступні косметичні предмети: туш для вій «Loreal» та засіб для зняття макіяжу «Loreal» об'ємом 125мл, та у неї повторно виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення зазначеного чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 знаходячись за вказаною адресою та у вказаний час, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за її діями не спостерігають працівники магазину та інші особи, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрала з полиці стелажу вищезазначений подарунковий набір «Loreal», вартість якого відповідно до висновку судово-технічної експертизи № 346-16 від 27.01.2016 становить 287 гривень, та з викраденим з місця скоєння злочину зникла, чим заподіяла юридичній особі ТОВ «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740) матеріальні збитки на вказану суму.

Дії ОСОБА_2 слідчий кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Просить суд обрати відносно ОСОБА_2, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без використання електронних засобів контролю. Покласти на підозрювану ОСОБА_2 такі обов'язки: 1) прибувати до слідчого відділення Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1, Самарського районного суду м. Дніпропетровська за першою вимогою; 2) цілодобово не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

Клопотання слідчого погодженого із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 в Дніпропетровській області, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий в судовому засіданні підтримав вимоги свого клопотання та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.

Підозрювана ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення клопотання але просила не застосовувати домашній арешт цілодобово, оскільки у неї мала дитина, також має хронічне захворювання і сама повинна періодично з'являтися до лікувального закладу, і їй потрібно виходити.

Прокурор в судовому засіданні підтримав слідчого щодо мотивів обрання до підозрюваної такого виду запобіжного заходу як домашній арешт.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 не заперечував проти такого запобіжного заходу але просив не застосовувати його цілодобово.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого і підозрюваної, думку прокурора, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Слідчим суддею встановлено, що 17.01.2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040700000076 відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

29 січня 2016р. ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України.

Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_2 29.01.2016 року о 12 год. 00 хв.

У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України , домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Врахувавши встановлені обставини справи, суд бере до уваги доводи слідчого про те, що до підозрюваної слід застосувати такий вид запобіжного заходу як домашній арешт, проте враховуючи наявність малолітньої дитини та необхідність мати змогу задовольнити свої потреби зокрема у медичній допомозі, запобіжний захід слід застосувати у певний період доби.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-177, 181, 193-194, 196, 309, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Обрати стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці.

Заборонити ОСОБА_2 в період з 17год. 00 хв. по 07 годин 00 хвилин наступної доби залишати квартиру АДРЕСА_1.

Покласти на ОСОБА_2 обов'язки:

1) прибувати до слідчого відділення Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1, Самарського районного суду м. Дніпропетровська за викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Зазначені обов'язки діють два місяці, по 29 березня 2016 року включно.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на неї цією ухвалою обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням умов домашнього арешту покласти на заступника начальника СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції НестеренкоД.О.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Слідчий суддя А.О. Сухоруков