Вирок № 55290374, 29.01.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/18310/15-к

Провадження № - 1кп/201/67/2016

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2016 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П. за участі секретаря судового засідання Верменич В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12015040650004396 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Першотравенка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 262, ч 3 ст. 185 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Кліпацька Е.В.

обвинувачений ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

20.10.2015 року о 05:00 годині ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку №222 по вул. Мандриківській в м. Дніпропетровську, вступив у попередню злочинну змову з невстановленими особами, матеріали у відношенні яких виділені в окреме провадження. У подальшому співучасники злочину, перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, маючи умисел спрямований на викрадення вогнепальної зброї, скоєного за попередньою змовою групою осіб, розподілили між собою ролі таким чином, що один із співучасників злочину повинен був спостерігати за оточенням, щоб попередити співучасників, та залишити їх дії непоміченими для оточення, а інший співучасник злочину разом з ОСОБА_1 попрямували до автомобіля марки «Фольксваген Пассат», д.н. НОМЕР_1, в якому знаходився мисливський нарізний карабін «Ерма-777» кал.7,62 мм., НОМЕР_2, який співучасники злочину визначили як об'єкт свого злочинного посягання. Далі ОСОБА_1, діючи згідно відведеній йому ролі, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя вчинення злочину, а саме ножиці, притиснувши їх загостреними кінцями до скла з водійської сторони та натискаючи з усієї сили, видавив водійське скло, після чого правою рукою проник у салон вказаного автомобіля з метою відкрити багажник, в якому знаходився мисливський нарізний карабін «Ерма-777». Другий співучасник злочину, підійшовши до пасажирського скла з водійської сторони, вчинив такі самі дії, та видавивши скло автомобіля, проник до салону автомобіля та намагався відчинити багажне відділення. На дії співучасника злочину спрацювала сигналізація, після чого співучасник злочину бажаючи залишити свої дії непоміченими та довести злочинний умисел до кінця, підійшов до капоту вказаного автомобіля та вимкнув акумулятор автомобіля. Після чого, проникнувши до салону та відкинувши заднє сидіння став тримати його, щоб забезпечити доступ до багажного відділення, а ОСОБА_1, діючи згідно відведеній йому ролі, проник до салону автомобіля та через заднє сидіння проник до заднього багажного відділення, де знайшов мисливський нарізний карабін «Ерма-777» кал.7,62 мм., НОМЕР_2. Отримавши вказаний карабін співучасники злочину, доводячи свій злочинний умисел до кінця з місця скоєння злочину зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 262 КК України, а саме викрадення вогнепальної зброї, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Далі ОСОБА_1, продовжуючи свою злочину діяльність, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням у інше приміщення, 25.10.2015 року о 04:00 годині прибув до будинку АДРЕСА_2. Перебуваючи у вказаному місці і у вказаний час, знаючи, що на території домоволодіння АДРЕСА_2 зберігаються велосипеди, визначив їх як предмет свого злочинного посягання. Після чого, реалізуючи свій корисливий злочинний умисел направлений на таємне викрадання чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, виламавши прохід в паркані проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2, де став рухатись по території та шукати велосипеди. Бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця та залишити свої дії непоміченими, ОСОБА_1 заблокував вихід з домоволодіння №80, підперши вхідні двері дерев'яною палкою, після чого пройшовши повз будинок власника, побачив перед собою 2 велосипеди, «Ргоху» та «SЕ-1200» припарковані біля паркану. Далі ОСОБА_1, керуючись єдиним злочинним умислом, спрямованим та таємне викрадення чужого майна, поєднаним з проникненням у інше приміщення, взяв один з велосипедів, та через калітку в паркані вказаного домоволодіння попрямував з викраденим майном ОСОБА_2, а саме велосипедом марки «Ргоху», вартістю 1 125,00 гривень на пр. Героїв, 45 в м. Дніпропетровську, де в подальшому реалізував викрадене ним майно. Далі ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на таємне викрадання чужого майна поєднаного з проникненням у інше приміщення, повернувся до будинку АДРЕСА_2, та бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, взяв другий велосипед марки «SE-1200», вартістю 8052,00 гривні, який належав ОСОБА_3, та попрямувавши з ним до пр. Героїв, 40 в м. Дніпропетровську, де став зберігати його за вказаною адресою, тим самим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 8052 гривень, ОСОБА_2. матеріальну шкоду на суму 1 125 гривень.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся та своїми показами підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним злочинів доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 262 КК України як викрадення вогнепальної зброї, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, позитивно характеризується.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання за кожен зі злочинів виключно у виді позбавлення волі, однак не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого та встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом'якшують його покарання. Та враховуючи вимоги ст.. 70 КК України, суд вважає за можливе призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Враховуючи тяжкість злочинів, особу обвинуваченого та обставини злочинів, що описано вище, суд приходить до висновку, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробовуванням.

Враховуючи заяви потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відсутність матеріальних претензій до обвинуваченого та залишення їх позовів без розгляду, суд вважає за можливе залишити їх позовні заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 262 КК України та призначити йому покарання:

-за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі;

-за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 262 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді п'яти років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк три роки.

На підставі п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_1 ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.11.2015 року скасувати, звільнивши ОСОБА_1 з-під варти в залі судового засідання.

Зарахувати в строк відбування призначеного покарання перебування ОСОБА_1 під вартою з 12 листопада 2015 року по 29 січня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто п'ять місяців і чотири дні.

Речовий доказ - велосипед марки «Proxy» повернути потерпілій ОСОБА_2

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Позовні заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору.

Головуючий - суддя: С.П. Мельниченко