Постанова № 55287003, 28.01.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2016 р.Справа № 923/524/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Лисенко В.А.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням в.о. керівника апарату суду №27 від 11.01.2016р.)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 07/002-16, дата видачі : 23.12.15

від відповідача: не зявився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 03.12.2015 р. про задоволення заяви про видачу дубліката судового наказу

по справі № 923/524/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

до Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

про стягнення 1 349 885 грн. 62 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі по тексту ПАТ ЕК «Херсонобленерго») звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (далі по тексту МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" ) про стягнення 1 349 885 грн. 62 коп. на підставі договору про постачання електричної енергії № 591 від 14.05.2003 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.06.2014 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. З МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" на користь ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" стягнуто 1 349 885 грн. 62 коп. та 26 997,71 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Даним рішенням МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" надано розстрочку виконання рішення суду, в частині сплати заборгованості у розмірі 1 349 885 грн. 62 коп. на 12 (дванадцять) місяців.

01 липня 2014 року на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

23 жовтня 2015 року від позивача (стягувача) надійшла заява, якою він просить поновити строк для пред'явлення судового наказу до виконання та видати дублікат наказу господарського суду Херсонської області від 01.07.2014р. у справі № 923/524/14.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.12.2015р. заяву ПАТ ЕК "Херсонобленерго" про видачу дубліката судового наказу задоволено, останньому видано дублікат наказу № 923/524/14 від 01.07.2014р. про стягнення з МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" на користь ПАТ ЕК "Херсонобленерго" 1 349 885 грн. 62 коп. та 26 997,71 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

До вказаного висновку суд 1 інстанції дійшов з огляду на те, що ПАТ ЕК «Херсонобленерго» у відповідності із ст.120 ГПК України виконав усі вимоги даної статті, які є підставою для видачі дублікату наказу, а саме до закінчення строку предявлення наказу звернувся із заявою про видачу його дублікату, додавши до заяви довідку № 07/04-00643 від 18.11.2015р. про те, що наказ господарського суду Херсонської області № 923/524/14 від 01.07.2014р. втрачено та до виконання не пред'явлено, за підписом голови правління ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" ОСОБА_2М та головного бухгалтера ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" ОСОБА_3, скріпленими печаткою підприємства та чек № 23102015105118 від 23.10.2015р. про сплату судового збору за видачу дубліката наказу.

Крім посилань на ст.120 ГПК України, суд 1 інстанції також обґрунтував необхідність видачі дублікату наказу положеннями ч. 1 ст. 9 Конституції України, Конвенцією про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) /далі Конвенція/ та рішеннями Європейського суду з прав людини.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду 1 інстанції, МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" через господарський суд Херсонської області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу місцевого господарського суду, оскільки суд 1 інстанції не в повному обсязі дослідив всі докази у справі та не зясував всі обставини справи, що призвело до прийняття незаконної ухвали про видачу дублікату наказу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що ПАТ ЕК «Херсонобленерго» при зверненні до суду із заявою про видачу дублікату наказу без поважних причин пропустило строк для предявлення наказу до виконання та не надало належних доказів на підтвердження втрати наказу, а тому суд 1 інстанції з врахуванням цих обставин та згідно із ст.120 ГПК України повинен був відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу.

Крім того, на думку скаржника суд 1 інстанції при видачі дублікату наказу не врахував тієї обставини, що рішення суду частково виконано і це може призвести до повторного стягнення вже сплаченої суми боргу.

ПАТ ЕК «Херсонобленерго» у відзиві на апеляційну скаргу просило залишити її без задоволення, оскаржену ухвалу суду 1 інстанції без змін, вважаючи її обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Скаржник в судове засідання не з»явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, заявив письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку із несприятливими погодними умовами. Однак, вказане клопотання судовою колегією залишено без задоволення, оскільки є необґрунтованим, про що свідчить явка представника позивача, який теж знаходиться у м. Херсоні. За таких обставин, судова колегія вважає, що скаржник без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, а тому апеляційна скарга розглянута без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з наявних матеріалів справи позивач 21.07.14 р. направив до Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області оригінал наказу господарського суду Херсонської області на виконання рішення господарського суду Херсонської області від 16.06.14 р. Однак, за домовленістю між керівниками підприємств, з метою уникнення арешту рахунків Боржника, який є водопостачальним підприємством, ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" 28.07.14 р. подало заяву про повернення судового наказу від органів держказначейства. Зі своєї сторони Боржник зобов'язався у добровільному порядку здійснювати погашення боргу, стягнутого за рішенням суду.

Згідно листа УДКСУ у м. Херсоні Херсонської області від 13.10.2015р. №04-27/866, судовий наказ направлено до ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" рекомендованим листом. Однак, з невідомих стягувачу причин наказ так і не надійшов до будь-якого з його підрозділів, у тому числі до юридичної служби.

З метою прискорення вирішення питання про видачу дублікату судового наказу ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" звернулось до суду із відповідною заявою до моменту отримання інформації про поштове відправлення від підприємства поштового зв'язку.

Відповідь від УДППЗ "Укрпошта" від 27.10.2015 №64 надійшла лише 27.10.2015р., тобто у день прийняття судом до розгляду заяви Стягувача. Із змісту відповіді вбчається, що УДППЗ "Укрпошта" не має можливості надати інформацію про долю поштового відправлення.

Виходячи з вищевикладеного, наказ не було втрачено ані органом держказначейства, ані підприємством зв'язку. Відтак, є очевидним, що його за невідомих обставин було втрачено ПАТ "ЕК "Херсонобленерго".

Відповідно до ст.120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу додається довідка стягувача (при втраті наказу стягувачем), підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства про те, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. За видачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у встановленому законом розмірі.

23.10.15 р. позивач звернувся до господарського суду Херсонської області із заявою про видачу дублікату наказу, виданого 01.07.14 р. на виконання рішення господарського суду Херсонської області від 16.06.14 р. у справі №923/524/14.

Відповідно до п. 1-2 ч. 1, ч.2 ст. 23 ЗУ "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Згідно наявних матеріалів справи за домовленістю між керівниками підприємств, з метою уникнення арешту рахунків Боржника, який є водопостачальним підприємством, ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" подало заяву про повернення судового наказу від органів держказначейства. Зі своєї сторони Боржник зобов'язався у добровільному порядку здійснювати погашення боргу, стягнутого за рішенням суду.

Згідно із довідкою головного бухгалтера МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (а.с.15) про стан розрахунків за рішенням господарського суду Херсонської області від 16.06.14 р. по справі №923/524/14 відповідач у добровільному порядку частково виконав вказане рішення суду, здійснивши оплату у період з липня 2014 р. по лютий 2015 р.

З таблиці (а.с.19-21), наданої позивачем, видно, що відповідач з 01.07.14 р. по 16.03.15р. у добровільному порядку здійснював платежі за вищезазначеним рішенням господарського суду Херсонської області.

Крім того, додатково до таблиці позивач надав виписку з банківського рахунку позивача (27-29), згідно якої відповідач з 11.03.15 р. по 16.03.15 р. у добровільному порядку здійснив останні 3 платежі за рішенням господарського суду Херсонської області від 16.06.14 р.

Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що в наявних матеріалах справи міститься достатньо доказів, які свідчать про те, що у період з 01.07.14 р. по 16.03.15 р. строк пред'явлення наказу до виконання рішення господарського суду Херсонської області від 16.06.14 р. переривався, а отже на час звернення позивача із заявою про видачу дублікату наказу строк його предявлення до виконання не сплинув та позивачем своєчасно подано заяву про видачу дублікату наказу.

До заяви позивача про видачу дублікату наказу додано довідку № 07/04-00643 від 18.11.2015р. (а.с.26 зворотня сторона) про те, що наказ господарського суду Херсонської області № 923/524/14 від 01.07.2014р. втрачено та до виконання не пред'явлено, за підписом голови правління ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" ОСОБА_2М та головного бухгалтера ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" ОСОБА_3, скріпленими печаткою підприємства та чек № 23102015105118 від 23.10.2015р. про сплату судового збору за видачу дубліката наказу.

Таким чином, позивач виконав всі вимоги, передбачені ст.120 ГПК України для видачі дублікату судового наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) /далі Конвенція/. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги, що п. 1 ст. 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.05 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ("ОСОБА_4 проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).

З урахуванням наведених положень, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про необхідність вжиття всіх необхідних, встановлених Законом України "Про виконавче провадження", заходів для виконання рішення суду у даній справі та недопустимості зволікань, а також порушення встановленого порядку, оскільки такі порушення стають підставою для ще більшого затягування виконання рішення суду, що є неприпустимим.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З огляду на вищенаведене, та той факт, що рішення суду від 16.06.2014 року до сих пір залишається частково невиконаним, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для видачі дублікату наказу стягувачу.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з підстав, наведених вище у мотивувальній частині цієї постанови.

Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" підлягає залишенню без задоволення, ухвала господарського суду Херсонської області від 03.12.15 р. без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49,79,99,101-106,120 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Херсонської області від 03.12.15 р. без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 29.01.2016 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Лисенко В.А.